Колосова К. А., д. е. н. Чеботарьов В. А.

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка (м. Старобільськ)

МЕХАНІЗМ ПІДТРИМКИ ПРИБУТКОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Функціонування підприємств у сьогоднішньому конкурентному середовищі супроводжується постійною їхньою боротьбою із негативним зовнішнім впливом, що складає зміст управління стійкістю підприємств. Характерною рисою більшості підприємств є те, що вони є покупцями певних матеріалів, сировини, виробів і одночасно – продавцями власної продукції. Вони відчувають постійну тенденцію з подорожчання закупівельних матеріалів, а одночасно, тиск з боку середовища споживання в напрямку здешевлення власної продукції. Саме практична нагальність в підтримці стійкої роботи підприємств і зумовлює актуальність досліджень і розробки необхідних для цього організаційно-економічних механізмів, принцип створення яких продемонструємо на прикладі механізму підтримки прибутковою стійкістю підприємства, під якою розуміється властивість підприємства підтримувати заплановану прибутковість своєї роботи незважаючи на збурюючи чинники, що впливають ззовні. Стійкість в отриманні прибутку є найбільш актуальною, оскільки прибуток сам по собі є найважливішим показником ефективності діяльності підприємства.

Прибуток формується як різниця двох грошових потоків: отримання коштів за продану продукцію і виплат по всіх напрямках затрат. Стан підприємства можна вважати стійким протягом періоду, коли ціна на його продукцію, що сформована попитом і пропозицією, в даний момент часу перевищує її собівартість. Проаналізуємо на теоретичному рівні процес утрати прибутку підприємства в ситуації, коли воно вимушене знижувати відпускні ціни на продукцію аж до рівня, нижче її собівартості, і подальшого встановлення адекватної ціни, як це представлено схемою на рис. 1.

Рис. 1. Схема втрати й відновлення прибутковості підприємства в процесі зменшення

й відновлення відпускних цін

Прояв стійкості підприємства визначається в залежності від співвідношення ринкової ціни Ц, яка у звичайних умовах мінливого ринку змінюється від максимальної Цmax до мінімальної Цmin на відрізку часу до точки А. Враховуючи зниження продажної ціни на вказаному відрізку часу підприємство заради підтримки прибутковості вживає заходів економії, які призводять до деякого зниження собівартості від максимальної Сmax до мінімальної Сmin.

З приведених міркувань цілком доцільно вважати, що функціонування підприємства з позитивною рентабельністю продукції є ознакою стійкого стану підприємства, здатність опору якого до зовнішнього впливу на вимушене зниження продажної ціни вимірюється мірою прибутковості.

Саме таку здатність підприємства компенсувати витрати від вимушеного зменшення ціни продукції слід вважати прибутковою стійкістю, рівень якої Кп пропонується розраховувати таким чином:

Кп = Ц / С = 1 + R / 100. (1)

де Ц, С, R – ціна, собівартість, рентабельність продукції відповідно.

Визначимо прояв прибуткової стійкості підприємства за виділеними на рис. фазами зміни співвідношення продажної ціни і собівартості продукції.

Перша фаза (до моменту А) – зниження продажних цін в межах, коли зберігається перевищення ринкової ціни над діючою собівартістю і забезпечується отримання прибутку в планових межах, прибуткова стійкість підприємства перевищує одиницю: Кп1 > 1.

Друга фаза (між моментами А і В) – різке зниження ціни відбувається до рівня собівартості (Ц = С), відповідно рівень прибуткової стійкості згідно з формулою (3.1) коливається в межах Кп2 ≥ 1. У цій фазі підприємству доводиться боротися за кожен відсоток рентабельності виробництва, яка, незважаючи на дії підприємства, може знизитися до нульової позначки, а саме:

R = 0 при Кп2 = 1.

Третя фаза (між точками В і С) – зниження ціни переходить рівень витрат на виробництво продукції, що означає негативну рентабельність, наявність збитків, а рівень прибуткової стійкості стає Кп3 <1, що потребує вважати даний стан підприємства нестійким. Кількісно моментний рівень стійкості протягом нестійкого періоду слід оцінювати з урахуванням того зниження продажної ціни ΔЦ, яке має місце в даний момент часу, тобто:

Кп3 = (Ц – ∆Ц) / С < 1. (2)

Фактом подолання даної фази є зворотне подолання продажною ціною рівня собівартості продукції.

Четверта фаза (між точками С і D) – відображає повернення ціни до попереднього рівня, повернення рентабельної роботи підприємства і підвищення рівня прибуткової стійкості до значень вище 1, тобто Кп4 > 1.

Отже, організаційно-економічний механізм моніторингу стану прибуткової стійкості, використання резервів її підтримки та їхньої мобілізації дає можливість підприємству своєчасно уникати втрати рентабельності, а через це і погіршення практично всіх пов’язаних із прибутком економічних показників підприємства.