Матвійчук Д. В., к. держ. упр. Величко Л. А.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА

На даний час вітчизняні підприємства функціонують в постійно мінливому середовищі, що вимагає кардинально нових підходів до управління господарською діяльністю. Нестабільність економічної кон'юнктури, посилення конкуренції, підвищення вимогливості споживачів в значній мірі ускладнюють управлінський процес. В той же час ефективна та стабільна робота українських підприємств, їх розвиток оцінюються раціональним відбором стратегічних орієнтирів.

Термін «стратегія» використовується в багатьох сферах. Різноманітність трактування терміну дає розуміння складності даного поняття, що в свою чергу обумовлено не тільки великою кількістю різних об’єктів, а й різноманітністю ситуацій [1, c. 87].

На наш погляд, під «стратегією підприємства» слід розуміти систему цілей діяльності підприємства, систему методів, засобів, організаційних механізмів та інструментів їх реалізації шляхом раціонального управління процесами формування, розподілу та використання наявних ресурсів в умовах нестабільності факторів зовнішнього середовища та обмеженості ресурсів підприємства[2, c. 52].

Стратегія розвитку – це послідовне здійснення функціональних операцій, які дають специфічний результат. Таким чином, вищезазначене поняття представляє собою модель управлінських впливів, яка складається з процедур, які виконують окремі функції стратегічного менеджменту з метою створення стратегії підприємства [2, c. 48].

Оскільки будь-яке вітчизняне підприємство є унікальним за своїми характеристиками і параметрами, то і принципи стратегічного управління на кожному підприємстві є унікальними. У той же час існує ряд підходів до формування стратегії підприємства. Один з таких розкриває М. Мескон, який рекомендує виробити стратегічні альтернативи, а потім обрати з них кращу стратегію [3, c. 95].

Так, процес обґрунтування стратегії складається з декількох таких етапів: діагностика діючої стратегії; аналіз ризику; вибір стратегічних альтернатив.

На ряду з цим, важливим етапом є аналіз ймовірних можливостей і загроз з боку зовнішнього середовища, аналіз ризиків, сильних і слабких сторін організації [1, c. 110].

В аспекті аналізу місця існування організації виділяють два блоки: зовнішнє і внутрішнє середовище. У процесі взаємодії організації із першим стратегічне управління визначає яким чином повинна діяти організація в довгостроковій перспективі задля досягнення балансу із її зовнішнім середовищем [5, c. 96].

В подальшому відбувається аналіз існуючих стратегічних альтернатив. В основу кожної альтернативи покладено одну з важливих ідей розвитку організації. На основі її вибору складається стратегічний план, основою якого є концепція реалізації стратегії.

Таким чином, для вітчизняних підприємств проблема реалізації ефективної стратегії на найвищому рівні є важливим завданням, успішне виконання якого, на нашу думку, призведе до ефективної діяльності, стабільності та конкурентоспроможності вітчизняних підприємств не тільки на українських ринках, але і на міжнародних ринках в цілому.

Вірно обрана стратегія управління підприємством є підгрунтям успішного розвитку підприємства, досягнення його економічної стабільності, зайняття лідируючих позицій на ринку.

Список використаних джерел:

1. Виханский О. С. Стратегическое управление : учебник для студентов и аспирантов вузов по специальности "Менеджмент" / О. С. Виханский. – М. : МГУ, 2003. – 432 с.

2. Гриньова В. М. Управління підприємством в умовах розвитку ринку : моногр. / В. М. Гриньова, М. М. Новікова, О. М. Красноносова. – Х. : ХДЕУ, 2012. – 168 с.

3. Мескон М. Основы менеджмента : пер. с англ. / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. – М. : Дело, 1992. – 702 с.

4. Гринько Т. В Стратегія як інструмент антикризового управління на підприємстві / Т. В. Гринько // Економіст. – 2013. – №8. – С. 51–53.

5. Томпсон А. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации дляанализа / А. Томпсон, А. Стрикленд. – М. : Вильямс, 2007. – С. 576.