Стрепетова А. М., к. е. н. Кошевий М. М.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

економічна політика підприємства, її поняття та призначення

Базовим елементом забезпечення ефективного функціонування підприємства є його економічна політика. Але, як правило, економічну політику прийнято розглядати на макрорівні, однак за сьогоднішніх господарювання та необхідності підприємств самостійно приймати стратегічні та управлінські рішення, швидко адаптуватися до змінних умов зовнішнього середовища, набуття ними гнучкості, питання економічної політики підприємства набувають більш вагомого значення.

Одним з основних напрямків підвищення ефективності діяльності підприємства є розробка та реалізація його економічної політики. Для того, щоб говорити про можливі напрями розвитку підприємства за рахунок реалізації його економічної політики, варто докладніше зупинитися на сучасних підходах до розуміння цієї економічної категорії.

Аналіз вітчизняної та закордонної літератури з питань формування економічної політики підприємств, дозволив зробити висновки про неоднозначність підходів щодо визначення сутності економічної політики. Жодне з існуючих визначень «економічної політики» не відображає повністю її сутності та одночасно з цим науковці розглядають економічну політику лише як інструментарій управління, тобто як сукупність задач, цілей, засобів, способів, напрямів, пріоритетів, орієнтирів розвитку підприємства, спосіб досягнення цілей, загальне керівництво до дій та прийняття рішень співробітниками підприємства. Найчастіше дана категорія зустрічається в працях, що присвячені проблемам державного управління.

Широко розповсюджена думка, що категорія «політика» є тільки прерогативою держави та державних органів. Так, цілий ряд економічних словників подають визначення політики, як діяльність виключно держави та державних установ у відповідності із цілями та інтересами країни. У відповідності із цим підходом економічна політика поділяється на структурну, інвестиційну, фінансово-кредитну, податкову, соціальну, зовнішньоекономічну, науково-технічну, бюджетну, промислову, інноваційну, екологічну тощо. Водночас, визнається, що підприємство може здійснювати, наприклад, власну збутову політику. Такий підхід виключає можливість підприємств самостійно визначати цілі, а отже і стратегію, і залишає їм свободу дій тільки зі збуту продукції.

На наш погляд, більш сучасним виглядає інше тлумачення політики підприємства, у відповідності з яким «політика визначає напрями і методи діяльності підприємства, його стиль та поведінку». Цей підхід найбільш органічно відповідає концепції стратегічного планування підприємств, а саме: «політика підприємства є певним етапом стратегічного планування і пов’язана із такими діями керівництва, які полегшують досягнення цілей».

Отже, економічна політика підприємства – це сукупність заходів і методів управління підприємства, яка включає в себе маркетингову, інноваційну, інвестиційну, кадрову, фінансову та інші політики у відповідності до економічної стратегії підприємства.

Відповідно до даного визначення економічної політики стратегія є скоріше інструмент, а стратегічне планування – механізм реалізації економічної політики. Причому необхідно зауважити, що застосування стратегічного підходу при реалізації економічної політики вважається більшістю фахівців найбільш оптимальним підходом, але не єдиним.

Економічна політика підприємства поділяється на зовнішню та внутрішню. Зовнішня економічна політика зорієнтована на забезпечення прийняття та виконання адекватних управлінських рішень відповідно до змін зовнішнього середовища. Завданням внутрішньої економічної політики підприємства є забезпечення сталого розвитку підприємства завдяки підвищенню ефективності реалізації фінансової, інвестиційної, інноваційної політик, покращення кадрового забезпечення, успішної реалізації маркетингових програм тощо.

Виходячи з тверджень та видів економічної політики підприємства, можна зробити висновок, що для кожного сучасного підприємства в сучасних умовах нестабільного середовища є необхідним розроблення та запровадження раціональної економічної політики розвитку з метою досягнення ефективних результатів своєї діяльності та конкурентоспроможності підприємства.

Економічна політика підприємства, як будь-яка система, має свій об’єкт та суб’єкт. Об’єктом економічної політики підприємства є потреби та інтереси власників підприємства. Суб’єктом економічної політики підприємства, який формує і здійснює економічну стратегію, є власне керівництво та співробітники підприємства.

Отже, економічна політика підприємства певного виду господарської діяльності повинна враховувати особливості галузі та інші властиві тільки певному виду господарсько-економічної діяльності чинники негативного та позитивного впливу.

Узагальнюючи все зазначене, необхідно визначити економічну політику підприємства як систему положень та елементів, що зумовлені інтересами та потребами певних категорій індивідуумів або їх груп, які визначають особливості господарсько-економічної діяльності підприємства і впливають на склад та характеристики елементів внутрішнього середовища підприємства та її взаємодію з суб’єктами внутрішнього та зовнішнього середовища з метою задоволення потреб споживачів конкретної галузі економіки.

Список використаних джерел:

1. Савіна Г. Г. Методологія і практика формування соціально-економічної політики на підприємствах легкої промисловості : моногр. / Г. Г. Савіна. – Херсон : Херсонський державний технічний університет, 2004. – 300 с.

2. Козаченко Г. В. Економічна безпека підприємства: сутність та механізм забезпечення : моногр. / Г. В. Козаченко, В. П. Пономарьов, О. М. Ляшенко. – К. : Лібра, 2003. – 280 с.

3. Тищенко А. Н. Экономическая результативность деятельности предприятий : моногр. / А. Н. Тищенко, Н. А. Кизим, Л. В. Догадайло. – Х. : Издательский Дом «ИНЖЭК», 2005. – 169 с.