Гордієнко А. В., к. т. н. Куценко В. Й.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ПРИЧИНИ КОРУПЦІЇ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

 

Ще з часів появи перших держав корупція є породженням соціуму і відносин у ньому, коли зосередження управлінських функцій в різних сферах породжує можливість розпоряджатися ресурсами, приймати рішення не в інтересах суспільства, а виходячи з власних корисливих та егоїстичних мотивів. Ще в античній Греції терміну «corrumpere» надавали соціального значення – приведення до занепаду моралі, розладу порядку. В той самий час це поняття набуває значення підкупу. Сучасне визначення корупції виникає в XV–XVI ст., коли в період тривалої кризи в Європі корупція набула розквіту серед керівників і означає підкуп і продажність чиновників.

За даними Левада-Центру, 55 % респондентів вважають, що хабарництво здійснюють всі, хто стикається з посадовими особами, а 33 %, що хабарництво здійснюють прості люди, у яких немає інших способів досягнути від чиновників рішення власних проблем. Взагалі: негідне буття визначає негідну свідомість [1]. На сьогоднішній день, в українському суспільстві явище корупції все більш розквітає. Одним з важливим показників є індекс поширення корупції в державному секторі (рис. 1).

 

Рис. 1. Місце України в загальному рейтингу за індексом сприйняття корупції у 2012–2015 рр. [2]

 

Цей показник коливається від 0 до 100 та демонструє, що чим вищий цей показник, тим нижче рівень корупції. За індексом сприйняття корупції Україна у 2015 році займає 130 сходинку з 167.

     Основними об’єктивними причинами корупції є такі негативні соціально-економічні фактори, як:різке соціальне розшарування в суспільстві; накопичення багатств в результаті кримінальних джерел доходів; безправ'я основної частини законослухняних громадян; несправедливість в розподілі матеріальних та духовних благ серед населення; різкий спад виробництва та труднощі з працевлаштуванням; розквіт «тіньової» економіки на основі організованої та економічної злочинності; тісний зв'язок органів з представниками кримінального бізнесу; порочна кадрова політика при виборі кандидатів на ті чи інші посади за ознаками сімейності, відданості.

Серед соціально-психологічних причин корупції слід вказати на: зростаючі протиріччя між особистими (приватними) інтересами та громадськими при явній перевазі в офіційній ідеології і практиці перших останнім; закріплення традицій прославлення культу багатства незалежно від його походження; піднесення вміння «робити гроші» будь-яким способом; вторгнення «кримінальної субкультури» в масову культуру та психологію населення; розповсюдження в суспільстві моралі, коли в свідомість людей потрапляє думка, що все в світі продається і покупається, користолюбство і власницька психологія; прославлення «красивого життя» осіб, що живуть на злочинні доходи тощо.

В якості умов, що сприяють розквіту корупції, можна назвати: відсутність справжньої незалежної судової системи; залежність ЗМІ від «можновладців»; незначний громадський контроль за владою; відсутність політичної конкуренції; недотримання законів і безкарність корупціонерів.

Серед специфічних причин корупції виділяють: початкову налаштованість службовців на використання своєї діяльності в структурі влади у власних корисних цілях; наявність в їх оточенні осіб з високим рівнем матеріальної забезпеченості, що досягли цього за рахунок кримінальної діяльності; орієнтація на високі стандарти життя;  наявність дорогих інтересів та звичок чи надпотреб, що вимагають великих матеріальних затрат, бажання відшкодувати раніше понесені витрати на отримання освіти, влаштування на роботу та загальне бажання включитися в корупційний процес.

Причинами корупції можуть слугувати внутрішні мотиви, направлені на матеріальне забезпечення. Наприклад, якщо людина намагається влаштуватися на роботу через якісь зв’язки, таким чином, людина намагається влаштувати власний кар’єрний розвиток. Друга людина намагається пройти медкомісію швидко – корупція, яка в подальшому може призвести до фатальних помилок, оскільки не було виявлено своєчасно хворобливі місця людини, та навіть до смерті. Третя людина намагається вирішити власні проблеми шляхом підкупу судді, тобто виграти справу. Але ці різні життєві ситуації поєднує одне: корупційні мотиви руйнують людину зсередини, оскільки такий крок є нечесним, несправедливим, неправильним з точки зору моралі. Людина повинна бути чесною перед собою, суспільством і поколінням. Корупційні методи не є власним здобутком, певною вдачею кожної людини.

Тобто під причинами корупції варто розуміти соціальні явища, які породжують і відтворюють злочинність. Як зауважив Джозеф Байден: «корупція – це абсолютний рак українського суспільства». Саме корупція затримує розвиток суспільства, лякає інвесторів та знищує інноваційний розвиток. І наразі в Україні варто провадити заходи щодо подолання корупції. Наразі в Україні відкрито більш ніж 3000 справ за фактом корупції та діючого пакету антикорупційних дій не існує.

 

Список використаних джерел:

1.             Левада-центр [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http://www.levada.ru

2.             Transparency InternationalThe Global Anti-Corruption Coalition [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.transparency.org/cpi2015