V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Образовательный процесс: взгляд изнутри» (20-21 декабря 2012 г.)

Авраменко Т.В.

Дніпропетровський національний університет імені О.Гончара, Україна

СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДУ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ З КОЛІРНОЮ ЛЕКСИКОЮ

(на матеріалі публіцистичних текстів)

Одним з найбільш поширених джерел ЗМІ є преса, зокрема публіцистичні тексти, які одночасно є найпотужнішим каналом інформування та пропаганди. Під публіцистичним текстом розуміється лаконічна та компресивна одиниця комунікації, яка інформаційно насичена та має чітку прагматичну установку. Прагматика текстів публіцистичного стилю зумовлена кількома обставинами: широким колом питань, які розглядаються в ньому; зверненням до широкої аудиторії; комплексністю функцій.

Однією з основних особливостей англомовного публіцистичного тексту є також його емоційність і сенсаційність. Засоби масової інформації мобілізують усі можливості, усі ресурси мови для впливу на розум і почуття читачів. На відміну від інших функціональних стилів, у публіцистичному переконання та масштабність заяви виступають головними функціями мовлення. Це проявляється насамперед у виборі мовних засобів. І заявлені цілі досягаються не шляхом простих оцінних висловлювань типу: «це – добре» та «це – погано», а різноманітними мовними засобами, з наявним елементом вираження підвищеної експресивності.

Такими засобами з акцентом на образність є фразеологізми з колірною лексикою. А оскільки публіцистичний стиль більше ніж будь – який інший стиль є наближеним до художньої літератури в газетних оглядах широко використовується образна фразеологія з використанням кольороназв , вона надає висловлюванню виразності та яскравості.

Та все ж, перед тим як почати розгляд перекладацьких особливостей газетно-публіцистичного стилю, необхідно одразу зауважити, що газетно-інформаційні тексти рідко перекладаються для друку повністю та в чистому вигляді. При цьому переклад замінюється більш коротким реферативним викладом. В даному розділі аналізуються способи перекладу заголовків та уривків газетно-інформаційних статей на підставі власних перекладів.

Своєрідна особливість газетної мови виявляється в тому, що в газеті є універсальні мовні аспекти — заголовки, підзаголовки, рубрики, ліди (короткі ємні абзаци, складові афіші, анонс змісту газети). В якості заголовка може бути використане одне слово, поєднання слів, пропозиція, декілька пропозицій і, звичайно, фразеологізми з колірним компонентом для вираження більшої експресивності. Заголовкове місце в газеті, як вважають багато дослідників, – це сильна, акцентована позиція, бо саме на заголовок в першу чергу звертає увагу читач. При цьому не тільки традиційні фразеологізми здатні виконувати роль помітних заголовків, але і дотепні, що народилися «на ходу» вислови ( квазіфразеологізми ), знову ж таки з залученням кольору, які згодом можуть перетворитися на стійкі мовні реалії. Безумовно, перекладач має розуміти зміст такого газетного заголовку та вміти гарно та правильно його передати з мови оригіналу на мову перекладу. Адже для заголовків англійських газет характерним є і те, що заголовок може мати подвійний зміст, так як комбінація слів підбирається таким чином, що за змістом можна зробити абсолютно протилежні переклади, тому дуже важливо відчувати цей нюанс. Наприклад, заголовок « Milk drinkers are turning to white powder » можна перекласти як «Люди, що п'ють молоко, перетворюються на білий порошок», хоча, звичайно, правильний переклад звучить так: «Люди, які полюбляють молоко, починають вживати його сухий замінник ».

Вважається, що у мові сучасних ЗМІ фразеологізми (як традиційні, так і квазіфразеологізми ) з елементом кольоропозначення за способом перекладу на українську мову можна умовно поділити на чотири групи: 1) фразеологізми, що мають повний відповідник в українській мові і повністю калькуються при перекладі; 2) фразеологізми, які частково не співпадають по образності з українськими; 3) фразеологізми, при перекладі яких образ повністю змінюється; 4) фразеологізми, які перекладаються нейтральною лексикою.

Таким чином, до першої групи можна віднести такий заголовок: « Spanish blue blood is visiting Paris fashion week ». Ми повноправно можемо перекласти його на українську мову шляхом калькування вихідного виразу, оскільки в українській мові є відповідний аналог, але, на нашу думку, доцільніше буде використати описовий переклад, в якому однаково буде збережене як стилістичне забарвлення так і внутрішня форма – «Іспанська королівська сім’я відвідає Паризький тиждень моди». При бажанні можна вдатись до історичного коментарю даного фразеологізму.

А ось при передачі такого заголовку як: «A powerful dark- horse candidate today entered the race for the presidency », описовий переклад вважається недоцільним, адже заміщення кальки описом найсуттєвіших характеристик даного фразеологізму, а саме виразом « маловідома особа », призведе до втрати образності, тому найбільш доречним варіантом перекладу вихідного фразеологічного словосполучення ми вважаємо його повне калькування: «Сьогодні в боротьбу за посаду президента вступив новий впливовий кандидат, який все ще залишається темною конячкою ».

До другої групи належить підзаголовок з статті: « Halle has always been a black sheep in the class : her parents were Afro-Americans». З точки зору перекладу фразеологізм a black sheep має в українській мові функціональний еквівалент біла ворона, що співпадає з англійським виразом за значенням, але він має іншу образність. Хоча обидві фраземи побудовані на позначенні тварини, що відрізняється за кольором від представників свого виду, вони антонімічні по компоненту (чорна – біла). Тож при передачі такого англійського фразеологізму на українську мову ми застосовуємо зазначений український еквівалент, при цьому зберігаємо вихідний контекст, що змінює характер гри слів оригіналу: « Хеллі завжди була білою вороною в класі , адже її батьки були афро-американцями».

Ще одним прикладом другої групи є такий заголовок в економічному віснику: « The Coca-Cola Company got its own blue chips in Russia ». При відтворенні такого заголовку на українську мову ми одразу звертаємо увагу на те, що застосований тут фразеологізм з елементом кольоропозначення є частковим еквівалентом українському виразу – «блакитні фішки», тут спостерігається лише лексична розбіжність між варіантами двох мов: монета (англ.) – фішка (укр.), а граматичний склад та стилістична направленість виразу залишаються однаковими в обох мовах. Тому, ми застосовуємо економічно-обґрунтований український варіант, не вдаючись до описового перекладу терміну, з метою збереження офіційності публіцистичного стилю, лише за бажанням можемо надати короткий коментар стосовно значення даного фразеологічного словосполучення, хоча це зовсім не обов’язково, адже ця стаття орієнтована не на широкий читацький загал, — «Компанія Кока-Кола нарешті отримала власні блакитні фішки в Росії» (акції або цінні папери найбільш великих, ліквідних і надійних компаній зі стабільними показниками одержуваних доходів і виплачуваних дивідендів).

До третьої, достатньо чисельної групи, можна зарахувати слідуючий надпис з рекламної афіші в молодіжному виданні: « We are looking forward to seeing you on Saturday ! We are going to Paint the Town Red ! So , don’t wait any longer , buy tickets now ! Задіяний в рекламному зверненні фразеологічний вираз можна знайти в українському словнику (де буде також зноска на його американське походження), він приблизно звучить так: «дебоширити » , «гучно веселитись, перебуваючи у сп’янілому стані » . Але при відтворені тексту українською мовою такий переклад буде невдалим як за контекстом, так і за етичними нормами публіцистичного тексту. А оскільки перекладач в певній мірі є редактором, то ми повинні всіма доступними засобами уникати таких гучних заяв, але у той же час вміти донести будь-який більш коректний синонім таким чином, аби зберегти його «фразеологічний вид » чи принаймні стилістичне забарвлення та емоційність, що наближені до оригіналу. Кінцевий варіант перекладу має наступний вигляд: «Чекаємо тебе у суботу, разом ми « запалимо » цей вечір! Не зволікай, купуй квитки вже зараз!!! » . В цьому випадку ми змушені були вдатись до словотворчості, оформлюючи в жанрі відтворюваної фразеологічної єдності новий, власний вираз, який максимально нагадує словниковий переклад, але є більш стриманим у вираженні справжнього значення.

До четвертої групи відносяться фразеологізми, відтворення яких викликає чи не найважчі труднощі при перекладі, одним с таких є слідуючий уривок з газетної статті: « Labor organizations objected his candidacy because of an opinion the judge had submitted backing « yellow dog » contracts , in which employees agree not to join unions as a precondition of their hiring » . Нам вдалось відтворити фразеологізм в даному контексті лише за допомогою лексичних, а не фразеологічних засобів, а саме описом найсуттєвіших рис поданої фразеологічної єдності методом підбору вільної комбінації слів: «Профспілки виступали проти його кандидатури, оскільки вважали, що суддя прийняв до розгляду незаконні контракти , згідно яких працівники зобов’язувались не вступати в профспілки у випадку найму на роботу » .

Ще один фразеологізм з газетної статті також можна зарахувати до четвертої групи, адже він як і попередній перекладається нейтральною лексикою, а звучить саме так: « The pavilion has become a ?14 million steel and glass white elephant » – «Цей павільйон виявився неприбутковою дорогою забавкою з металу та скла, будівництво якої обійшлось власнику в 14 млн. фунтів » . Ми можемо обіграти безеквівалентний фразеологізм , вдавшись до короткого історичного тлумачення даного виразу. Такий прийом перекладу називається подвійним або паралельним, і вданому контексті цілком виправданий, адже при згадці про власність, що потребує значних витрат для догляду, але не дає ніякої користі, англійці часто використовують вираз white elephant . За легендою король Сіаму дарував своїм ворогам, яких хотів розорити, слонів, адже в Індії та на Цейлоні слон вважався священною твариною, яку не можна було використовувати для роботи. Крім того, догляд за ним дуже дорого обходився його власникам. Як ми бачимо, такий колоритний вираз просто неможливо передати ні шляхом калькування вихідного тексту, ні підбором рівнозначної по кольоровому забарвленню фразеологічної єдності.

Загалом, можна сказати, що не дивлячись на той факт, що ще відносно у недавньому минулому головним законодавцем у створенні норм слововживання була художня література, в останні роки ця роль по праву належить засобам масової інформації, а саме публіцистичному стилю, як найбільш близькому до розмовної мови, яка останнім часом все помітніше впливає на літературну норму англійської мови.