Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

VIII Международная научно-практическая конференция «Социально-экономические реформы в контексте интеграционного выбора Украины» (29-30 ноября 2012 г.)

К. політ. н. Дерега В.В.

Чорноморський державний університет імені Петра Могили, Україна

ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ ТА ФОРМУВАННЯ СІМЕЙНОЇ ПОЛІТИКИ В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Демографічна ситуація та формування відповідної сімейної політики в Європейському Союзі є надзвичайно важливою науковою, практичною та політичною проблемою, що обумовлюється роллю, яку відіграє демографічний чинник у національній безпеці як кожної окремої держави, так і міждержавного утворення.

Однією з основних характеристик демографічної ситуації є народжуваність. Незважаючи на те, що за останні три роки показник фертильності дещо піднявся, у країнах ЄС продовжує фіксуватися сумарний коефіцієнт народжуваності менше 1,3 дитини. Між тим як лише для збереження поточної чисельності населення, в умовах низької смертності, цей показник має дорівнювати як мінімум 2,1 дитини на одну жінку.

За офіційними даними, у 2011 р. найнижча народжуваність спостерігалась в Угорщині (1,23), Румунії (1,25), Латвії (1,34), Португалії (1,35), Кіпрі (1,35), Німеччині (1,36). Найвищі показники народжуваності були зафіксовані в Ірландії (2,05), Швеції (1,9), у 2010 р. – у Франції (2,03), Великобританії (1,98). Загальним показником по ЄС є зафіксований у 2009 р. 1,6 [1]. Значно зросла кількість позашлюбних народжень. В деяких країнах-членах ЄС, особливо у північній Європі, більшість народжень зараз є позашлюбними. Поширення набуває добровільна бездітність.

Відбувається збільшення віку, в якому народжують жінки. Найвищий вік на час народження, зафіксований у 2010 р., – у Ірландії (31,2 р.) та Італії (31,1 р.). З 1990 р. цей показник особливо виріс в країнах, які вступили у ЄС після 2004 р. [2, с. 29].

До загального постаріння населення призводить зростання тривалості життя («падаюча смертність»), поряд із зниженням народжуваності. За останні 50 років підвищилась очікувана тривалість життя у ЄС як у жінок, так і у чоловіків. До 2008 р. показник досяг 82, 4 роки та 76,4 роки відповідно [2, с. 33].

Спостерігається збільшення числа розлучень і зменшення кількості офіційних шлюбів. Так, з 1970 р. показник шлюбності впав на 38% (з 7,9 на 1000 мешканців в 1970 р. на 4,9 в 2007 р.). В той же час, шлюби стали менш стабільними, як показує зростання показника розлучень з 0,9 на 1000 мешканців в 1970 р. на 2,1 в 2007 р. В 2009 р. кількість шлюбів була найвищою на Кіпрі (7,9 на 1000 жителів) та Польщі (6,6). Найнижчі показники мають Словенія (3,2) та Болгарія (3,4) [2, с. 68]. Разом з тим поширюються незареєстровані, «консенсуальні» шлюби, одиноке (незаміжнє) батьківство – так звані «монобатьківські» сім'ї.

Демографічна ситуація, що характеризується низкою кризових явищ, які перетворюються на загрозу самого існування європейських націй, є предметом занепокоєності суспільства та влади. Дискусія точиться навколо питань, пов’язаних із причинами та чинниками кризи, її оцінюванням, та пошуком шляхів формування ефективної, адекватної сімейної політики.

З одного боку, в світлі демографічної кризи все більше усвідомлюється необхідність пронаталістської сімейної політики, спрямованої на підвищення народжуваності. Однак, така політика, а також підтримка традиційних сімейних цінностей, фактично є несумісними із гендерною політикою Європейського Союзу . Так, радник Фонду народонаселення ООН Н.Ботєв констатує: «висуваються заперечення, що пронаталістські заходи можуть встати на шляху вже досягнутих завоювань у сфері гендерної рівності» [4, с. 6 – 7].

Разом з тим, сьогодні навіть в офіційних документах Єврокомісії визнається, що причини демографічної кризи – ціннісні: «зміни у системі цінностей роблять внесок у пониження показників фертильності» [2, с. 73]. Зважаючи на ціннісне підґрунтя кризи інституту сім'ї, корені вирішення цих проблем слід шукати не тільки в економічних засадах матеріальної підтримки сімей, але й духовно-ціннісних. Це, зокрема, підтверджуються низькою результативністю застосування фінансових інструментів сімейної політики.

Так, соціально-економічні інструменти сімейної політики, що прямо впливають на народжуваність, в країнах ЄС досить розвинуті: одноразові фіксовані виплати при народженні дитини, періодичні виплати на дитину певного віку, податкові пільги, пільгове кредитування, відпустка по догляду за дитиною, послуги дошкільних закладів, гнучкі форми зайнятості, пільгове медичне обслуговування, мережа послуг по догляду за дітьми тощо.

Незважаючи на різноманітність заходів, існують сумніви щодо їх ефективності, що підтверджується результатами наукових досліджень. Дослідження єдині в тому, що позитивний ефект досягається, але дуже в невирішальній мірі, так, що дуже часто не може навіть досягнути рівня простого відтворення населення. Так, аналіз даних по 16 країнам OECD за 20-річний період, показав: для країн з аномально низькою народжуваністю (TFR =1,3 і нижче) немає нічого неможливого в тому, щоб підняти її до TFR =1,5, в той час як досягнути рівня простого відтворення населення практично неможливо [3, с. 167].

Для України, в умовах власної депопуляції, є дуже важливим дослідження зарубіжного досвіду в сфері сімейної політики, і не тільки заради використання практичних методів, що довели свою ефективність на практиці, але й недопущення повторення чужих помилок і прорахунків, та уникнення беззастережного копіювання західноєвропейських світоглядних цінностей в тієї їх частині, яка і стала фактором кризових явищ.

Список використаних джерел:

1. Total fertility rate. Number of children per woman: Table, code: tsdde220 [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/tgm/table.do?tab=table&init=1&language=en&pcode=tsdde220&plugin=1

2. Demography report 2010: Older, more numerous and diverse Europeans: European Comission, Eurostat, Comission staff working document, Luxembourg, 2011.

3. Тындик А. О. Обзор современных мер семейной политики в странах с низкой рождаемостью / А. О. Тындик // Spero. – 2010. – № 12 (Весна-Лето). – С. 157 – 176.

4. Ботев Н. Европа в ловушке низкой рождаемости? / Н. Ботев // Entre Nous : е вропейский журнал. Низкая рождаемость – будущее Европы? – 2006. – № 63. – С. 4 – 8.