Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

VIII Международная научно-практическая конференция «Социально-экономические реформы в контексте интеграционного выбора Украины» (29-30 ноября 2012 г.)

Чулаєвська В.С., к. пед. н. Андрущенко Н.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ , Україна

ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА СУЧАСНОГО ПІДПРИЄМСТВА ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

Україна, як і більшість країн величезного євразійського регіону, на переломному етапі на початку ХХІ століття опинилась у складній ситуації, а точніше у гострому кризовому стані. Подолання наслідків цієї економічної кризи – це перехід країни у стадію сталого економічного розвитку на ринковій основі. Важлива роль в реалізації цієї задачі відводиться ефективному менеджменту вітчизняних підприємств. Ефективність діяльності підприємства значною мірою визначається такими факторами як: виробничі потужності, технології, персонал, його кваліфікація, фінансові ресурси, ноу-хау, потенціал розвитку. Поряд з ними до найбільш значущих факторів належить організаційна (корпоративна) культура, що виступає як система, яка складається з набору правил і стандартів, які визначають взаємодію і консенсус членів колективу, управлінських ланок, структурних підрозділів і ключових факторів розвитку компаній [1].

В основі організаційної культури лежать ті ідеї, погляди, основні цінності, що розділяються всіма членами компанії. Вони можуть бути абсолютно різними, в тому числі й залежно від того, що лежить в її основі: інтереси компанії в цілому чи інтереси її окремих членів. Це ядро, що визначає все інше.

Важливим є також створення системи контролю, яка дозволить підприємству оцінювати результати здійснюваних заходів і вчитись на власному досвіді постійно розвиваючись і поповнюючи власні методи впливу на споживачів. Можна з впевненістю говорити про те, що організаційна культура – це набір найважливіших припущень, які приймаються членами організації і виражаються в заявленій організацією системі цінностей, що дають працівникам орієнтири щодо їхньої поведінки і дій.

Як зазначає А . Смолкін «Організаційна культура підприємства – один з факторів конкурентоспроможності підприємства; фактор успіху, ефективності діяльності, а часом і виживання» [2]. На сьогодні культура підприємства стає все більшою мірою предметом турботи менеджерів усього світу, адже організаційна культура – це складний феномен, який включає в себе норми, принципи, правила, цінності, ідеали, мова, жаргон, історія організації, легенди, образи, символи, метафори, церемонії, ритуали, форми винагород і заохочень, розташування, будинок, оточення. У відмінності від національної культури, що носить досить інерційний характер, організаційна культура підприємства може значно змінитися протягом нетривалого часу (місяць, рік). Методи формування, як правило, носять неформалізований характер, однак, незважаючи на це, є численні приклади потужної й цілеспрямованої зміни культури багатьох організацій. Сучасний період розвитку практики й теорії менеджменту все частіше називають «культурною революцією» у менеджменті.

Сучасні організації зацікавлені і сприяють професійному росту своїх працівників на всіх рівнях ієрархії. Тому в організаціях створюється система підготовки, розвитку і просування персоналу. Система удосконалення організаційної культури підприємства як фактору конкурентоспроможності передбачає вирішення трьох завдань:

– виявлення працівників організації, які мають потенційні задатки керівника;

– підготовка цих працівників до обіймання керівної посади;

– забезпечення плавного заміщення звільнених посад і затвердження на них нових працівників.

Посади в апараті управління заміщуються згідно з такими принципами:

– в нижчій ланці та у функціональних підрозділах – молодими спеціалістами;

– у всіх інших ланках – керівниками і спеціалістами як зі своєї організації та і з інших;

– керівників вищого рівня – шляхом поєднання ротації і прискореного просування власних перспективних працівників [2].

З цією метою формується резерв для заміщення керівних посад і просування по службі – спеціально сформованої групи персоналу, які досягли високих результатів у професійній діяльності і пройшли цільовий відбір за результатами оцінки їх професійних знань, умінь, ділових і особистих якостей.

Основним завданням удосконалення організаційної культури підприємства як фактору конкурентоспроможності є забезпечення:

– своєчасного заповнення вакантних посад новими працівниками;

– стійкості управління підприємством і його підрозділів;

– призначення на посади компетентних, здібних працівників.

Керівництву підприємства, для досягнення його конкурентоспроможності також варто звертати увагу на такі елементи в організаційній культурі як: організація конкурсів професійної майстерності серед працівників компанії; встановлення пільг і заохочення для співробітників, що працюють в компанії тривалий час; розширення асортименту послуг, що надаються службами організації, своїм співробітникам, тощо [3].

Компанія не може функціонувати, якщо його працівники не володіють, крім набору необхідних умінь і навичок, склепінням писаних і неписаних правил, законів життя даного підприємства, не вибирають певного ставлення до своєї роботи, до своєї організації, колегам і клієнтам. Всі ці навички, вміння, погляди, норми поведінки і правила створюють організаційну культуру підприємства. Конкурентоспроможність підприємства більшою мірою залежить від сили організаційної культури, ніж від багатьох інших факторів організації, адже саме вона полегшує комунікацію і процес прийняття рішень, спрощує співробітництво на основі довіри.

Список використаних джерел:

1. Портер М. Конкуренция / М. Портер. – М.: Вильямс , 2000.

2. Смолкін А. М. Менеджмент: основи організації: підруч . / А. М. Смолкін . – М.: ИНФРА-М , 2001.

3. Хамел Г. Конкуренция за будущее . Создание рынков завтрашнего дня / Г. Хамел , К. Прахалад . – М., 2002.