VIII Международная научно-практическая конференция «Социально-экономические реформы в контексте интеграционного выбора Украины» (29-30 ноября 2012 г.)

Душинський Д. М.

Одеський національний політехнічний університет, Україна

МАРКЕТИНГОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ ПОСЛУГ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ

Мобільний зв'язок сьогодні є однією з найбільш могутніх рушійних сил в індустрії телекомунікацій . Прибутки від мобільного зв'язку вже зараз значно перевищують прибутки від зв'язку в стаціонарних телефонних мережах. Про це свідчать обсяги доходів і кількість абонентів як в цілому, так і окремих операторів. Рівень покриття території України мережами мобільного зв’язку становить майже 120 відсотків [1].

Доходи від надання послуг мобільного зв’язку у 2011 р. склали 31,03 млрд. грн., що становить 60,9% від загальних обсягів доходів галузі і 66,1% –доходів сфери телекомунікацій . Доходи від надання послуг мобільного зв’язку зростають, в основному за рахунок збільшення тривалості розмов внаслідок гнучкої тарифної та маркетингової політики операторів та впровадження додаткових сервісів.

З роками кількість та розподіл абонентів мобільного зв’язку між операторами постійно змінювалась. Але лідером завжди був і залишається оператор « Київстар ». Динаміка приросту абонентів зображена на рис. 1 [1].

Як видно з рисунку, лідером у рейтингу операторів з найбільшою абонентською базою залишається « Київстар », у якого за підсумками січня 2012 р. нараховане майже 24,9 млн. абонентів або 46,1% від всієї абонентської бази мобільного зв'язку України. На другому місці – « МТС Україна», кількість абонентів якого складає близько 19,3 млн., частка ринку – 35,7%. Третю позицію в рейтингу займає компанія « Life :)» – майже 9,7 млн. абонентів (13%).

Інші оператори мобільного зв’язку значно відстають від лідерів та займають таку долю ринку: Інтертелеком – 1,6% (836, 3 тис. абонентів); Укртелеком – 1,5% (811,4 тис. абонентів); PEOPLEnet – 1,4% (759,4 тис. абонентів); ITC – 0,7% (385,7 тис. абонентів).

Динаміка приросту абонентів операторів мобільного зв’язку

Рис. 1. Динаміка приросту абонентів операторів мобільного зв’язку

Для визначення перспектив розвитку ринку послуг мобільного зв’язку у такому розвиненому конкурентному середовищі потрібно проведення маркетингових досліджень. Маркетингове дослідження та його результати слугують ефективною адаптацією виробництва і його потенціалу до стану ринку і вимог кінцевого споживача. Вони структурно включають два головних напрями: дослідження характеристик ринку й дослідження внутрішніх дійсних та потенційних можливостей виробничої діяльності фірми. Головне призначення результатів маркетингових досліджень – це генерування маркетингової інформації для ухвалення рішень в галузі взаємодії (комунікацій) суб'єктів маркетингової системи, таких рішень, що забезпечували б необхідну кількість та якість товарів та сервісів, дотримуючись вимог основних чинників зовнішнього середовища і споживача [2].

У нашому дослідженні ми провели анкетування абонентів різних операторів мобільного зв’язку України. Проводилось анкетування шляхом інтерв’ювання вибіркової сукупності населення – споживачів послуг мобільного зв’язку з 300 чоловік, з опитуванням жителів всіх регіонів, оскільки існує суттєва різниця споживачів за географічною ознакою. В якості респондентів для опитування населення були обрані пересічні громадяни, які були опитані через мережу Інтернет та шляхом опитування на вулиці. Проведене анкетування надало такі результати.

За результатами анкетування установлено, що більш за всіх користуються послугами мобільного зв’язку (за різними причинами) особи віком від 16 до 25 років (29%), та від 25 до 40 років (31,7%). Також активними відвідувачами можна визначити більш зрілих осіб. Літні люди та діти до 16 років рідше користуються мобільним зв’язком. Серед споживачів основною масою є працюючі особи, учні та студенти (загалом 84%).

Розподіл респондентів за місцем постійного проживання свідчить про те, що половина респондентів є мешканцями великих міст (50%) чи невеликих міст (31%). Мешканці районних центрів рідше за мешканців селищ переїздять у міста, оскільки вони мають більш широкі можливості навчання та працевлаштування у рідному місті.

Цікавою є інформація про середній дохід респондентів. За даними опитування 52% респондентів вважають, що їх середній дохід на члена родини перевищує прожитковий мінімум, 26,3% вважають свій дохід на рівні мінімуму, 16% респондентів вказали на низький рівень життя і 5,7% – на суттєві доходи родини. Ці дані доводять, що операторам мобільного зв’язку треба також акцентувати свою увагу на надання послуг громадянам, які можуть отримувати не лише простіші та найдешевші послуги, а й більш дорогі новітні послуги (наприклад, безлімітний зв'язок).

Опитування визначило, що 54% респондентів користуються послугами двох операторів мобільного зв’язку, 7% навіть мають картки більш ніж двох операторів мобільного зв’язку і 39% користуються послугами лише одного оператора. Це свідчить про те, що більшість користувачів не вдоволені роботою одного оператора для всіх випадків життя.

Дані щодо вибору основного оператору зв’язку свідчать про те, що більшість віддає перевагу операторам « Київстар » та « МТС » (37% та 34%, відповідно). Третє та четверте місце поділяють між собою « Діджус » та « Life »:) (12,7% та 12%, відповідно) і лише 4,3% опитаних користуються послугами оператора « Білайн ». Більшість опитаних (70,1%) у якості другого оператора мобільного зв’язку обирають « Life :)», друге місце поділяють оператори « Київстар » та « МТС » (15,2% та 13,1%, відповідно). Оператора мобільного зв’язку « Діджус » серед опитаних обрали лише 1,6%.

Щодо тарифної політики, та більшість абонентів віддає перевагу безкоштовним розмовам у мережі та низьким тарифам (41,2% разом). Також для користувачів є дуже важливим покриття, якість обслуговування та наявність пакетів безкоштовних хвилин для розмов з іншими операторами мобільного зв’язку (15,2% та 16,3%, відповідно). 12% респондентів обирали оператора, яким користуються більшість знайомих. Вигідні дзвінки за кордон, безкоштовний доступ до мережі Інтернет та наявність додаткових послуг менш за все цікавлять абонентів.

Дані щодо середньої тривалості мобільних розмов абонентів свідчать про те, що більшість людей (31%) витрачають на розмови по телефону 15–30 хвилин. 22,3% та 20,7% опитаних витрачають на розмови 30–60 хвилин або 5–15 хвилин, відповідно. 14,3% людей розмовляють не більш 5 хвилин, що пояснюється тим, що серед респондентів в основному працюючі люди і не у всіх вистачає часу довго спілкуватися по мобільному телефону. Більше 60 хвилин в середньому спілкується по мобільному телефону 11,7% абонентів. Це обумовлено тим, що серед опитаних є учні та студенти, які багато спілкуються зі своїми близькими та друзями за нульовими тарифами. 81,7% респондентів найчастіше спілкуються з абонентами свого мобільного оператора. 15,7% абонентів часто здійснюють дзвінки іншим операторам мобільного зв’язку, що пов’язано з професійною діяльністю людей, де треба дзвонити усім операторам мобільного зв’язку. І лише 2,6% абонентів частіше здійснюють міжнародні дзвінки.

Розподіл відповідей стосовно того, що абоненти хотіли б змінити у послугах свого оператора мобільного зв’язку свідчить, що 49,3% респондентів вважають необхідним відмінити обов’язкове поповнення рахунку. При цьому лише 22,3% вважають, що тарифи треба ще більше знижувати. 18% опитаних не задоволені якістю покриття та обслуговування у свого оператора мобільного зв’язку. Інші варіанти відповідей (зниження тарифів на міжнародні розмови, СМС та ММС повідомлення) набрали лише від 2,4% до 5%.

Проведене дослідження показало, що одним з першочергових пріоритетів споживачів при виборі оператора є тарифна політика. Тому доцільно приділити увагу саме цьому аспекту маркетингової діяльності операторів, а саме запроваджувати програму лояльності для постійних користувачів.

Список використаних джерел:

1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку і інформатизації: річний звіт за 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nkrz.gov.ua/uk/

2. Голубицкая Е. А. Основы маркетинга в телекоммуникациях : учеб . пособ. / Е. А. Голубицкая , Е. Г. Кухаренко. – М.: Радио и связь , 2005. – 320 с.