Скитьова Г.С.
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені В. Гетьмана», Україна
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ХОЛДИНГОВИХ СТРУКТУР У ГАЛУЗІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УКРАЇНІ
Дослідження тенденцій розвитку холдингових структур у галузі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в Україні передбачає необхідність ретроспективного аналізу динаміки та способів їх формування, виділення етапів їх створення, цілей та мотивів трансформації, переваг та обмежень розвитку. Це обумовило актуальність даного дослідження.
В Україні компанії з холдингової структурою організації бізнесу почали розвиватись на початку 1990-х років під впливом характерних для більшості економік протилежних процесів інтеграції (злиття, поглинання, об’єднання), дезінтеграції (розукрупнення) та їх трансформації. Необхідність створення і розвитку в Україні нових форм підприємництва була об'єктивно зумовлена потребою підприємств у більш гнучких організаційних структурах, спроможних адаптуватися до швидких змін.
Отже, за рядом специфічних ознак ми можемо виділити чотири етапи формування та розвитку (трансформації) холдингових структур в Україні, причому ці етапи в сфері інформаційно-комунікаційних технологій мають свої відмітні риси та особливості (табл. 1). Якщо перші холдинги у цій галузі були створені вітчизняними власниками, мали відносно невеликий розмір інвестицій та вузьку спеціалізацію, то з часом, український ринок інформаційно-комунікаційних технологій, особливо його телекомунікаційна складова, виросли у великі диверсифіковані корпоративні структури, отримали інвестиції і зайняли лідируюче положення в економіці України.
Таблиця 1. Способи формування та особливості трансформації ІКТ-холдингів в Україні
|
Етап (період) |
Особливості етапу |
Мотиви та цілі формування та розвитку холдингів |
Ініціатор(и) формування холдингу |
Способи формування та трансформації холдингових структур |
Особливості створення холдингів ІКТ-сфери |
|
І. Холдингова приватизація ( 1989 – 1993 р.р.) |
Синдром «масового власника» Корпоратизація та приватизація великих підприємств Підготовка перших джерел та інструментів накопичення капіталу Високий рівень бартеризації та низький рівень платіжної дисципліни |
Реалізація державної схеми збереження та формування великого капіталу в стратегічних галузях України. «Виживання» підприємств в умовах розриву старих партнерських відносин та втрата ринків збуту. Підвищення ефективності акціонерних товариств, приватизованих як єдині виробничо-господарські комплекси |
Кабінет міністрів України, галузеві міністерства та відомства; Місцеві органи управління та влади; Керівництво підприємств та новий власник (особливо галузь ІКТ) |
Реорганізація та розукрупнення великого підприємства шляхом виділення з його складу підрозділів з утворенням юридично самостійних (дочірніх та залежних) фірм; Створення нових холдингових структур на основі майнових вкладень власників, Викуп за борговими зобов’язаннями (через банкрутство) |
Вузька спеціалізація та інноваційно-дослідницька спрямованість Невеликі обсяги залучених інвестицій Відсутність нормативно-правового забезпечення галузі Орієнтація на інтеграцію з країнами СНД (Trade, КМ Core, АМІ, МКС, Спецвузавтоматика») |
|
ІІ. Вторинний перерозподіл власності холдингів (1994–1998 р.р.) |
- Накопичення капіталу у банківському та фінансовому секторах - Перерозподіл активів певного суб’єкту господарювання та встановлення концентрованого контролю - Реформування системи менеджменту - Прихід іноземного інвестора |
- Підвищення ефективності управління компаніями, об’єднаних у холдингову структуру, зміна стереотипів управління, «наведення порядку» в господарстві - Підвищення економічної ефективності державних холдингових та національних акціонерних товариств - Формування системи лобіювання групових інтересів холдингів в українському уряді - Оптимізація структури власності, податкова економія |
- Власники підприємств, які виконують функції топ-менеджменту - Зовнішні інвестори, кредитори - Керівництво підприємств; КМУ, галузеві міністерства та відомства, місцеві органи влади |
Об‘єднання пакетів акцій окремих фірм у володіння материнської холдинг-компанії; Злиття фірм в рамках галузі чи єдиного технологічного циклу Реструктуризація підприємства шляхом виведення частини активів в окремі суб’єкти господарювання або продажі/ліквідації Викуп за борговими зобов’язаннями (банкрутство, поглинання) |
- Поява перших державних власників у сфері телекомунікацій шляхом реструктуризації державних підприємств Нарощення інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємств Передання ФДМУ на продаж частки акцій державних компаній зв’язку та пошти Значна різниця в економічний ефективності управління середніми приватними ІТК-компаніями (Корпорація Атлас, Корпорація Інком, Корпорація Навігатор, Мікрон, Golden Telecom, Софтлайн, Фарлеп, УМЗ) та крупними холдингами стратегічного значення (Укртелеком, Укрпошта) |
|
ІІІ. Управління власністю та структуризація холдингів (1999-2003 р.р.) |
- Формування корпоративних відносин, зміцнення інституту приватної власності - Активізація іноземного інвестування - Структурування у групи з метою досягнення ринкових переваг - Стратегічна оптимізація бізнесу |
Розвиток стратегічного менеджменту холдингових структур, впровадження нових методів і систем менеджменту, перехід від адміністрування до управління процесами Покращення структури власності, спрямованість на досягнення генеральних цілей групи Розширення масштабів бізнесу, побудова потужних мережених компаній та промислово-торгівельних груп Економія на витратах, податкова оптимізація, лобіювання галузевих інтересів, публічний імідж |
Власники підприємств, які виконують функції топ-менеджменту Зовнішні інвестори, кредитори Керівництво підприємств; КМУ, галузеві міністерства та відомства, місцеві органи влади |
Злиття фірм в рамках галузі чи єдиного технологічного циклу Реструктуризація/рекомбінація групи підприємств Створення нових холдингових структур на основі майнових вкладень власників Продаж/ліквідація/виведення активів та окремих суб’єктів господарювання Викуп за борговими зобов’язаннями (банкрутство, поглинання) Об‘єднання пакетів акцій окремих фірм у володіння материнської холдинг-компанії; |
- Активізація процесів виходу на зовнішній ринок - Співпраця з іноземними інвесторами - Влив на розвиток підприємств розвитку технологій інформатизації та передання даних - Зовнішнє зростання ІТК-холдингів середнього розміру, (MTI, Unitrade, КорпорацІя “Інком”, Квазар-мікро техно, МКС, Сіменс Україна, БМС- консалтинг, S&T Софт-тронік) |
|
ІV. Управління вартістю холдингових структур р ( 2004-2010 р.р.) |
- Підвищенням вимог власників щодо зростання вартості бізнесу, розширення масштабів бізнесу, покращення структури власності та підвищення ефективності управління. - Зміна структури власності, реприватизація, пов’язана із зміною політичних та бізнесових преференцій |
- Сфокусованість інвестування та структурування профільних активів - Чіткий розподіл функцій учасників холдингу та їх вкладу в зростання вартості холдингу - Покращення структури власності, спрямованість на досягнення генеральних цілей груп - Розширення масштабів бізнесу, побудова потужних мережених груп - Оптимізація стратегічного портфелю холдингів-конгломератів - Комбінування концепцій управління процесами і проектами в оперативному управлінні компанії |
- Внутр./зовнішні інвестори, кредитори - Керівництво підприємств - Асоціації, спілки, союзи - Консультанти, аналітики |
- Злиття та поглинання фірм в рамках галузі чи єдиного технологічного циклу - Реструктуризація/рекомбінація групи підприємств - Створення нових холдингових структур на основі майнових вкладень власників - Продаж/ліквідація/виведення активів та окремих суб’єктів господарювання - Викуп за борговими зобов’язаннями (банкрутство, поглинання) - Міжфірмова тендерна угода |
- Велика кількість угод злиття та поглинання на ринку телекомунікацій (УМЗ-МТС, Київстар) - Співпраця з іноземними інвесторами (Софтлайн, Квазар, БМС), - Активна присутність міжнародних холдингів (Microsoft, Terrasoft, Іntegra, Apple, IDC, Cisco, Oracle), - Заходження в галузь ІТК великих конгломератів з неспорідненими ринками продукції (System Capital Management) |
На початку 2012 р. ми можемо діагностувати початок нового, V етапу «Стратегічної оптимізації холдингів», який за нашими прогнозами триватиме до 2015 р. Макроекономічними факторами, які визначатимуть вектор розвитку ІКТ-холдингів, експерти визначають підвищення рівня антропоцентричної свідомості суспільства, розвиток інтелектуальної діяльності, підвищення технологічного рівня виробництва та поширення сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій [1].
Так, якщо у 2011 р. обсяг експорту інформаційно-комунікаційних послуг з України склав близько 8 млрд. грн., то, за оцінками експертів, може подвоїтись протягом 2012 року. У цій сфері працює близько 2 тис. компаній, чий загальний валовий дохід становить більше 12 млрд. грн. Кількість висококваліфікованих фахівців, зайнятих у галузі, становить 150–200 тис. чол. Навіть за несприятливих економічних умов протягом 2010–2011 рр. українська IКТ-індустрія показала темпи зростання на рівні 32% [2].
З метою створення сприятливих умов для розвитку інформаційно-комунікаційної індустрії в Україні, з 2013 р. Уряд України надав ряд преференцій ІТ-підприємствам на постійній умові, а саме: знижені ставки податку на прибуток, податку з доходів, єдиного соціального внеску до 5%, повне звільнення від сплати ПДВ. Також з 2013 р. ІТ-компанії, розташовані на території індустріальних парків та бізнес-інкубаторів, звільняються від сплати ввізних мит на обладнання та витрат на обов’язкову фінансову участь в інфраструктурі населених пунктів при будівництві власних об’єктів [3]. Таким чином, інтелектуальний капітал, накопичений українськими ІКТ-холдингами, дозволить Україні претендувати на одне із провідних місць в десятці світових виробників високотехнологічних продуктів.
В результаті проведених досліджень автором зроблені висновки про значимість українських холдингів ІКТ-галузі в економіці України, визначені напрямки їх подальшого розвитку. В той же час вивчення проблем гармонізації розвитку холдингових структур в Україні вимагає подальшого дослідження.
Список використаних джерел:
1. Бутнік-Сіверський О. Б. Доповідь на парламентських слуханнях «Створення в Україні сприятливих умов для розвитку індустрії програмного забезпечення»: стенограма засідання Верхов. Ради Укр. (рукопис). – 2011. – 14 груд.
2. Тігіпко С. Л. Доповідь на парламентських слуханнях «Створення в Україні сприятливих умов для розвитку індустрії програмного забезпечення»: стенограма засідання Верхов. Ради Укр. (рукопис). – 2011. – 14 груд.
3. Доповідь про стан та розвиток інформатизації в Україні за 2011 рік. Сайт «Законодавство України» [Електронний ресурс] / Кабінет Міністрів України. – К., 2011. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0005120-09&test=4/UMfPEGznhhxPk.ZiTCXiquHdlhssFggkRbI1c