К. політ. н. Ярошко О. З.

Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, м. Київ

ГРУПОВИЙ КРЕДИТ ДОВІРИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ДО ЇЇ КЛЮЧОВОЇ БАНКІВСЬКОЇ УСТАНОВИ

Згідно з українським законодавством, Національний банк є центральною банківською установою держави, що забезпечує стабільність її грошової одиниці та визначає і проводить грошово-кредитну політику [5]. Тому довіра населення до цієї інституції є показником сприйняття ними всієї банківської системи держави.

    Мета цього дослідження – визначення особливостей довіри українців до Національного банку України (далі – НБУ) за віком, статтю та освітнім рівнем.

    Для досягнення цієї мети використовуватимемо результати моніторингових досліджень явища довіри дорослого населення до владних органів Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, зокрема дані всеукраїнських репрезентативних опитувань, проведених методом інтерв’ювання 3–10 травня 2005 року (вибірка – 1217 осіб, похибка репрезентативності – 2,5%) [2, с. 4], 20–27 січня 2006 року (вибірка – 2000 осіб, похибка – 2,4%) [4, с. 4], 21–25 травня 2007 року (вибірка – 2000 осіб, похибка – 2,2%) [3, с. 4], 18–24 грудня 2009 року (вибірка – 1997 осіб, похибка – 2,2%) [6, с. 4], 26–31 серпня 2010 року (вибірка – 2003 особи, похибка – 2,2%) [1, с. 4] і 27– 31 серпня 2011 року (вибірка – 2000 осіб, похибка – 2,2%) [7, с. 4].

    У цілях цього дослідження розподіляємо респондентів за віком на: молодь (18–29 років), середню (30–55 років) і старшу (56 років і більше) вікові категорії [2, с. 40–41; 4, с. 40; 3, с. 33; 6, с. 33; 1, с.11; 7, с. 20]. Довіра населення за статтю розглядається крізь призму довіри чоловіків і жінок [2, с. 39–40; 4, с. 40; 3, с. 32; 6, с. 34; 1, с. 12; 7, с. 21]. За освітнім рівнем опитаних розрізняємо осіб з: повною вищою освітою, неповною вищою і середньою спеціальною освітою, повною середньою освітою, неповною середньою освітою [6, с. 35; 1, с. 13; 7, с. 22].

    Як ми вже зазначали в наших попередніх працях, НБУ належить до однієї з тих державних інституцій, стосовно яких українцям важко визначитись на предмет довіри / недовіри до них [9, с. 126], хоча на загал їй вони переважно схильні не довіряти, аніж довіряти [8, с. 68]. Також йшлося про те, що на довіру українців до центрального банку вплинула позитивно «помаранчева революція», негативно – протистояння у таборі її лідерів і звісно, глобальна фінансово-економічна криза [8, с. 69]. У регіональному вимірі довіра до цієї фінансової інституції політично мотивована: при перебуванні при владі «своїх» їй більше довіряють, а «чужих» – менше із традиційною дихотомією Захід і Центр vs Схід і Південь [8, с. 69]. Тепер залишилось визначити, як ж впливає вік, стать і рівень освіти українців на їх довіру до НБУ.

    Для початку зазначимо всеукраїнські рейтинги довіри (сума відповідей «цілком довіряю» і «скоріше довіряю») НБУ у період 2004–2011 років: 27,2%, 31,4%, 37,3%, 30,9%, 17,6%, 19,8%, 28,5% і 26,2%, відповідно [7, с. 18]. ЇЇ рейтинги недовіри (сума відповідей «скоріше не довіряю» і «зовсім не довіряю») у вказаний період: 48,7%, 41,8%, 36,4%, 37,3%, 57,6%, 58,4%, 47,0% і 46,5%, відповідно [7, с. 18]. Отже, нині українці так само довіряють і не довіряють НБУ, як і напередодні «помаранчевої революції», хоча, в порівнянні з 2005 роком, балансовий показник довіри – недовіри погіршився ледь не вдвічі (–10,4 у 2005 році і –20,3 у 2011 році) [7, с. 18].

    Весь зазначений період молодь України більше, ніж інші вікові категорії схильна довіряти НБУ: 37,5% (2005), 37,9% (2006), 36,9% (2007), 24,3% (2009), 33,1% (2010) і 32,9% (2011) [2, с. 40; 4, с. 40; 3, с. 33; 6, с. 33; 1, с. 11; 7, с. 20], хоча в цілому рейтинг довіри зменшився на 4,6% на фоні загального спаду 5,2%. Проте фактично у статистичному відношенні рейтинг довіри цієї банківської інституції серед осіб середнього віку не змінився, зрештою, їй вони довіряють на рівні середньовибіркових показників: 30,2% (2006), 34,2% (2007), 18,3% (2009), 27,7% (2010) і 25,8% (2011) [4, с. 40; 3, с. 33; 6, с. 33; 1, с. 11; 7, с. 20]. Проте у 2005 році довіряли найменше з-поміж усіх вікових категорій – 26,3% [2, с. 41]. Найбільші втрати щодо довіри НБУ зазнав серед осіб старшої категорії (зменшення рейтингу на 11,4%), якому вони у 2005 році довіряли дещо більше – 34,3% [2, с. 40], а ось у 2006–2007, 2011 роках – найменше: 28,3%, 28,4% і 22,9%, відповідно [4, с. 40; 3, с. 33; 7, с. 20], а в інші роки – «середньо»: 19,0% (2009) і 26,7% (2010) [6, с. 33; 1, с. 11]. Отже, попри певне зменшення довіри серед молоді до НБУ, вона все ж найбільше вірить головній банківській установі країни, в цей час як старше покоління найбільше в ній зневірилось.

    Достовірних розбіжностей щодо довіри громадян України до НБУ за статтю не виявлено, окрім 2005 і 2007 років, де чоловіки більше схилялись до довіри цій державній інституції, аніж жінки: 34,1% проти 29,2% та 35,3% проти 31,0%, відповідно [2, с. 30–40; 3, с. 32]. Рейтинги довіри чоловіків і жінок до НБУ у 2006, 2009–2011 роках: 33,1% і 29,7%, 18,4% і 20,9%, 26,4% і 30,3%, 25,9% і 26,4%, відповідно [4, с. 40; 6, с. 34; 1, с. 12; 7, с. 21]. Проте за весь період саме чоловіки більше зневірились в головному банку країни – на 8,2%, тоді як аналогічний показник серед жінок – 2,8%. В цілому, говорити про суттєвий вплив на довіру до НБУ гендерного фактору у зазначений період не доводиться.

    Рівень освіти також не є визначальним у контексті довіри населення України до НБУ. Щоправда, у 2009 році на фоні інших освітніх груп особи з неповною середньою освітою дещо менше йому довіряли – 14,4% (з повною вищою – 21,9%, з неповною вищою і середньою спеціальною – 21,3% і з повною середньою – 20,6%) [6, с. 35]. Рейтинги довіри НБУ у 2010–2011 роках серед осіб з повною вищою освітою: 29,8% і 25,7%, відповідно; серед осіб з неповною вищою і середньою спеціальною освітою: 28,0% і 26,6%, відповідно; серед осіб з повною середньою освітою: 28,2% і 25,5%, відповідно; з неповною середньою освітою: 28,1% і 27,8%, відповідно [1, с. 13; 7, с. 22]. Проте якраз остання освітня категорія найбільше за останні три роки додала в довірі до НБУ – на 13,4%, тоді як аналогічний приріст серед осіб з повною вищою освітою становив 3,8%, з неповною вищою і середньою спеціальною – 5,3% і з повною середньою освітою – 4,9%.

    Таким чином, негативний вплив на довіру до влади в Україні та її інституцій, в тому числі НБУ, мали внутрішньополітичні протиріччя, як і глобальна фінансова криза, тому грошово-кредитній політиці уряду та ключової банківської установи населення країни не схильне довіряти. Українські політичні традиції щодо більшої довіри до «своїх» на Заході і в Центрі і меншої до «чужих» на Півдні і Сході поширюються і на довіру до НБУ. Віковий вимір також суттєвий щодо довіри до нього: молодь більше йому довіряє, а ось особи старшого віку, навпаки, менше. Гендерні характеристики населення суттєво не впливають на довіру до НБУ, хоча в окремі роки чоловіки більше йому довіряли, аніж жіноцтво. Освітній рівень українців також не є вирішальним щодо визначення їх рівня довіри до НБУ. За останні шість років особи старшого віку найбільше зневірились в головній банківській установі держави, як і чоловіки, проте за останні три роки найбільше зросла довіра до неї серед осіб з неповною середньою освітою.

Список використаних джерел:

1. Актуальні проблеми українського суспільства на старті нового політичного сезону: інформаційний бюлетень. Вересень ’2010 / за ред. М. М. Слюсаревського; упоряд. Л. П. Черниш. – К., 2010. – 58 с.

2. Моніторинг суспільно-політичної ситуації в Україні: інформаційний бюлетень. Червень ’2005 / за ред. М. М. Слюсаревського; упоряд. Л. П. Черниш. – К., 2005. – 72 с.

3. Політична криза – 2007 у вимірах суспільної свідомості: інформаційний бюлетень. Травень ’2007 / за ред. М. М. Слюсаревського; упоряд. Л. П. Черниш. – К., 2007. – 48 с.

4. Початок нового політичного року: оцінки громадян та їхні електоральні наміри: інформаційний бюлетень. Січень ’2006 / за ред. М. М. Слюсаревського; упоряд. Л. П. Черниш. – К., 2006. – 62 с.

5. Про Національний банк: закон України від 20 травня 1999 року № 679–XIV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www. zakon4.rada.gov.ua/laws/show/679-14/print1359142642805519

6. Україна передвиборна: рейтинги кандидатів у президенти, рівень довіри громадян до органів державної влади та інших суспільних інститутів, соціальні настрої: інформаційний бюлетень. Грудень ’2009 / за ред. М. М. Слюсаревського; упоряд. Л. П. Черниш. – К., 2009. – 50 с.

7. Українська держава на рубежі третього десятиріччя незалежності: думки та оцінки громадян: інформаційний бюлетень. Вересень ’2011 / за ред. М. М. Слюсаревського; упоряд. Л. П. Черниш. – К., 2011. – 60 с.

8. Ярошко О. З. Довіра українців до центрального банку держави / О. З. Ярошко // Альянс наук: вчений – вченому: матеріали VIІI Міжнар. наук.-практ. конф., 28–29 берез. 2013 р.: у 4 т. – Дніпропетровськ: Біла К. О., 2013. – Т. 1. – 2013. – С. 65–69.

9. Ярошко О. З. Особливості квантифікації довіри громадян України до політичних і суспільних інститутів / О. З. Ярошко // Перспективы развития науки в стране: мат. ХХХІ Межд. науч.-практ. конф., 21–22 марта 2013 г. – Горловка: ФЛП Пантах Ю. Ф., 2013. – С. 125–127.