К. е. н. Петренко В. А.

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Б. Хмельницького, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ТУРИСТСЬКІ ПОСЛУГИ: МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

Результатом напруженої конкурентної боротьби на міжнародному туристському ринку стало формування сукупної взаємозалежної єдності туристських продуктів із низкою додаткових інфраструктурних компонентів – туристської програми – це комплексний набір обслуговуючих послуг за певною програмою при обов’язковій наявності кінцевої туристичної мети.

Це різко і досить сильно збільшило ринок, розширивши систему попиту та пропозиції, дозволило диференціювати його, а туристським фірмам – спеціалізуватися на тому чи іншому вигляді програм (тематиці, технології), що, природно, відразу підвищило рівень обслуговування.

Наріжним каменем туристської програми є основна мета подорожі. Як показали дослідження, турист не вважає програму і обслуговування якісними (навіть програму найвищого рівня), якщо мета подорожі не досягнута. Визначено, що основними видами послуг, що входять майже в будь-яку туристичну програму обслуговування, є: проживання, досугово-розважальні послуги, харчування, спортивні програми, екскурсійне обслуговування, курортні послуги, транспортні послуги, побутові послуги та ін. З комплексу цих послуг формується програма обслуговування туристів.

Аналіз обов'язкових компонентів туристської програми формує умовну типізацію формалізованого опису необхідних складових програми. В результаті дослідження комплексу послуг туристичних компаній визначено такими складовими: оптимальність і психологічна підготовка сприйняття.

Для успішного впровадження програмного обслуговування в туризмі необхідно:

·   спеціальна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації туристських кадрів;

·   розробка типових сценаріїв і циклів рекреаційних занять;

·   активний розвиток туристської інфраструктури;

·   державна підтримка приватних підприємців;

·   гарантія захисту прав споживачів;

·   організація системи реалізації запиту таким чином, щоб споживач міг брати участь у конструюванні програми власного відпочинку;

·   диференційований підхід до обслуговування різних груп населення, пов ’ язаних спільністю соціально-психологічних ознак і інтересів;

·   спеціалізація туристських підприємств за окремими видами програм обслуговування.

Як засіб досягнення поставленої мети туристської програми може бути використано екскурсійний маршрут. Він являє собою найбільш зручний шлях проходження екскурсійної групи, сприяючий розкриттю теми програми. Маршрут будується в залежності від найбільш правильної для даної екскурсії послідовності огляду об’єктів, наявності майданчиків для розташування групи, необхідності забезпечення безпеки екскурсантів.

Одне із завдань маршруту – сприяти найбільш повному розкриттю теми програми. Визначено основні вимоги, які повинні бути враховані укладачами маршруту, – організація показу об ’ єктів у логічній послідовності і забезпечення зорової основи для розкриття теми.

Важливим елементом популярності маршруту є його цінова доступність. Сучасна економічна теорія розглядає ціну як результат зовнішньої взаємодії комплексу ціноутворюючих факторів. В умовах досконалої конкуренції, тобто коли безліч фірм виробляє однорідну продукцію за сприятливих умов виходу на ринок і виходу з нього і рівному доступі до всіх видів інформації, ціна встановлюється на ринку.

Ціноутворення у сфері послуг і в туризмі зокрема має цілий ряд особливостей:

·   послуги туризму являють собою кінцевий продукт, призначений безпосередньо для споживання, тому ціни на послуги – це роздрібні ціни.

·   стійкість попиту на туристичні послуги залежить від індивідуальних особливостей людини, тому при встановленні цін на них слід враховувати наступний психологічний момент: ціна не повинна викликати негативних емоцій у потенційних покупців.

·   процеси виробництва, реалізації і споживання послуг збігаються в часі, тому в сфері послуг застосовується сезонна диференціація цін і тарифів; попит на послуги туризму носить яскраво виражений сезонний характер.

·   туристичні послуги реалізуються як на внутрішньому, так і на світовому ринках, тому при оцінці якості і стандартизації беруться до уваги міжнародні вимоги, тому що ціни для іноземних туристів, як правило, більш високі, ніж для вітчизняних, і встановлюються у вільно конвертованій валюті.

·   ціни на туристичні послуги повинні включати споживчі вартості, які не приймають безпосередньо товарну форму (наприклад, національні парки, історичні пам ’ ятники ) або не є продуктами праці, а створені природою (гори, водоспади).

Крім зазначених особливостей ціноутворення в туризмі, визначено наступне:

· ціни на певні види послуг туризму не входять у вартість тур пакета (наприклад, екскурсії), туристи замовляють і оплачують їх додатково у відповідності зі своїми смаками та інтересами;

· при груповому турі ціна туру на одну людину залежить від чисельності туристів у групі: чим більше чисельність групи, тим нижче вартість туру в розрахунку на одну людину;

· ціна туру залежить від вікового складу туристів, так як дітям і школярам надаються значні знижки з ціни на багато послуг туризму;

· прибуток, що закладається в ціну тур продукту, встановлюється тур фірмою у відсотках до собівартості витрат (розмір відсотка залежить від попиту на даний тур продукт і може коливатися від 5 до 100% і більше).