Хайрутдинов Е. О., к. е. н. Скрипник Н. Є.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ФАКТОРИ ТА ІМПЕРАТИВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНИХ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Сучасний етап розвитку економіки характеризується поглибленням і розширенням міждержавних зв'язків. Однією з ключових проблем подальшого розвитку національної економіки України є вибір пріоритетних напрямків забезпечення довгострокової конкурентоспроможності підприємств, інструментів її формування при відкритості внутрішнього ринку.

Основною метою і засобом забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств і товарів на світовому ринку є формування ефективної інноваційної економіки, заснованої на використанні високотехнологічних наукомістких виробництв, модернізації найважливіших секторів економіки шляхом технологічного оновлення виробництва, розвитку наукової матеріально-технічної бази, підвищення ефективності функціонування ринку інноваційної продукції та забезпечення права інтелектуальної власності, відновлення системи підготовки висококваліфікованих фахівців, здатних до інноваційного мислення та генерування ідей наукового, виробничого та підприємницького напряму.

Однак до сих пір відсутня концепція забезпечення конкурентоспроможності національної економіки країни. Основним завданням успішної реалізації стратегії економічного розвитку є створення умов для підвищення якості життя населення України, необхідною умовою чого є розробки загальнодержавної стратегії управління конкурентоспроможністю національної економіки, яка спрямована на ефективне функціонування суб'єктів господарювання, можливостями створення нових інноваційних виробництв, що повністю відповідають сучасним і майбутнім потребам ринку.

У зв'язку з цим особливо актуальними стають проблеми формування і управління конкурентоспроможністю підприємств і їх товарів на сучасних ринках, що пов'язані з вибором основних методів та інструментів забезпечення конкурентних переваг в системі сучасних світових економічних відносин.

Значна кількість наукових досліджень присвячена питанням структурної трансформації національної економіки, визначення детермінант соціально-економічного зростання на підґрунті забезпечення конкурентоспроможності економіки, вразливості економіки до шокових впливів та негативних збурень, серед яких слід відзначити наукові праці В. М. Гейця, Б. Є. Кваснюка, С. А. Єрохіна, І. В. Крючкової, Н. М. Дєєвої, В. О. Гришкіна, Я. А. Жаліла та ін.

Конкурентоспроможність може бути діагностовано тільки в межах групи підприємств, що належать до однієї галузі, в результаті порівняння показників діяльності цих підприємств як в межах країни, так і за світовими аналітичними даними. Конкурентоспроможність це досить відносна категорія, що обумовлено рівнем зіставлення критеріїв її визначення на регіональних, територіальних, галузевих або світових ринках. При цьому конкурентоспроможність - це перш за все співвідношення внутрішнього змісту ринкових суб'єктів.

У загальному вигляді конкурентоспроможність незалежно від рівня управління - це внутрішня властивість суб'єкта, яке проявляється тільки в ході конкуренції, в процесі ринкових відносин, кероване з боку самого суб'єкта конкуренції; воно характеризується більшим ступенем задоволення потреб покупців в порівнянні з аналогічними об'єктами, перед представленими на даному ринку, і визначається конкурентними перевагами в різних галузях діяльності суб'єкта по відношенню до конкурентів, що в сукупності дозволяє не тільки задовольняти потреби населення та виробництва, а й товаровиробника, здійснювати розширене відтворення в умовах конкуренції.

За міжнародними рейтингами конкурентоспроможності Україна найчастіше відноситься до країн, які розвиваються та яким характерні підвищена політична і економічна нестабільність, несприятливий інвестиційний клімат і високі ризики господарської діяльності.

За даними Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) рейтингова оцінка України індексу глобальної конкурентоспроможності в 2015 р. склала79 місце серед 140 країн світу, що менше на 3 позиції в рейтингу, порівняно з минулим роком. В табл. 1 наведений рейтинг глобальної конкурентоспроможності України за період 2008-2015 рр.

Таблиця 1. Індексом глобальної конкурентоспроможності України [1]

Рік	2008-2009	2009-2010	2010-2011	2011-2012	2012-2013	2013-2014	2014-2015	2015-2016	Зміна рейтингу
									2014-2015	2015-2016
Україна	72	82	89	82	73	84	76	79	+8	-3
Кількість країн учасниць	134	133	139	142	144	148	144	140

Актуальність проблеми формування інноваційної моделі конкурентоспроможності економіки України визначається перш за все відносно низькою конкурентоспроможністю вітчизняних підприємств і товарів, що обумовлено:

– недоліками у формуванні соціально-орієнтованої ринкової економіки, яка повинна створюватися на теорії динамічного розвитку поєднання «невидимої руки ринку», «видимої руки державного регулювання» і механізму внутрішньої і глобальної світової конкуренції. В недостатній мірі враховується ринковий механізм, а тим більше механізм посилення глобальної світової конкуренції;

– відсутністю системоутворюючої теорії і нормативно-правових актів з конкурентоспроможності економіки на макро-, мезо- і мікрорівнях, без розуміння необхідності прогнозування та стратегічного планування, і стратегічного маркетингу конкурентоспроможності [2].

Список використаних джерел:

1. The Global Competitiveness Report 2015-16 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// http://reports.weforum.org/global-competitiveness-report-2015-2016

2. Конкурентоспроможність підприємства: оцінка рівня та напрями підвищення : моногр. / за заг. ред.. О. Г. Янкового. – Одеса : Атлант, 2013. – 470 с.