WEB-ресурс научно-практических конференций

НАУКОВІ ПЕДАГОГІЧНІ КОНФЕРЕНЦІЇ ЯК ЗАСІБ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Хміль Н.А.

Луганський національний педагогічний університет ім. Т. Шевченка

Розвиток педагогічної науки, дослідження у суміжних галузях, педагогічне співробітництво, міжнародну співпрацю вчених-педагогів неможливо собі уявити без науково-педагогічної комунікації, а й тим самим без засобів науково-педагогічної комунікації.

Засоби наукової комунікації у педагогічній науці – це можливість для науковців-педагогів та освітян-практиків виносити свої винаходи як на всеукраїнський так і на міжнародний рівень, тим самим вони сприяють обміну досвідом та інформуванню науково-педагогічного співтовариства щодо нових досягнень педагогічної науки та практики.

Такими засобами науково-педагогічної комунікації є: наукова періодика, наукові монографії, матеріали конференцій, наукові педагогічні конференції, наукові бесіди, листування між вченими, семінари, педагогічні виставки, електронні журнали, сайти педагогічних установ, індивідуальні веб-сторінки вчених-педагогів, Інтернет-конференціії тощо.

Серед перелічених, не можливо залишити поза увагою такий важливий засіб науково-педагогічної комунікації як наукові педагогічні конференції.

Дослідження, в яких було б визначені місце та роль цього засобу науково-педагогічної комунікації у розвитку та популяризації української педагогічної науки, майже відсутні. Отже, розглянемо зазначену проблему.

По-перше, слід звернутися до тлумачення сутності терміну “конференція”. Конференція (лат. с onferre – збирати в одне місце) – форма масового обговорення й узагальнення наукових, методичних або виробничих питань або вироблення рекомендацій стосовно їх вирішення [ 1, с. 159 ]. За структурою конференція має програму з визначеним регламентом виступів, передбачає пленарні й секційні засідання, як правило усі заявлені учасники повинні виступити з доповідями. У структурі конференції застосовують окрім традиційних виступів (доповідей), також й інші форми комунікації такі, як: “круглі столи”, прес-конференції, дискусії тощо, які надають конференції дискусійності, забезпечують свободу висловлювань. На конференції створюється середовище для комунікації, тим самим забезпечується можливість висування ідей, думок та їх обговорення. Частіше за все делегати відвідують конференції для того, щоб дізнатися про наукові новини в тих чи інших наукових галузях або обмінятися науковою інформацією.

Що стосується наукових педагогічних конференцій, то це форма масового обговорення й узагальнення наукових або методичних питань науковцями-педагогами й освітянами-практиками, щодо розв’язання актуальних проблем у галузі педагогічної науки й практики.

Проведення наукових педагогічних конференцій різного рівня: міжнародних, загальноукраїнських, регіональних слугує обговоренню найбільш актуальних проблем педагогічної науки й освіти України. З одного боку, це дає волю науковій думці вчених-педагогів, а з іншого, наукові педагогічні конференції виступають потужним стимулом наукового потоку педагогічної інформації. Вони надають можливість міжособистісних відносин, що дуже важливо у науково-педагогічному товаристві. Тут обговорюють свої наукові здобутки не тільки досвідчені науковці, а й молоді вчені, аспіранти, освітяни-практики. Вони тим самим визначають завдання наукових досліджень з актуальних проблем щодо розвитку педагогічної науки й практики.

Основними цілями проведення наукових педагогічних конференцій є обмін накопиченим педагогічним досвідом (теоретичним й практичним), ознайомлення з головними напрямками розвитку й найважливішими досягненнями й відкриттями педагогічної науки та практики, а також формування різного роду звітів (тези, доповіді, праці учасників), які можуть використовувати усі зацікавлені освітяни у своїй науковій та практичній діяльності.

Спираючись на класифікацію конференцій яка представлена Ю.П.Сурміним [ 2, с.  251] , ми будемо поділяти наукові педагогічні конференції залежно від тематичної спрямованості на:

–        науково-практичні – ці конференції, які спрямовані на обговорення дослідних та практичних, проблем педагогічної науки та практики;

–        науково-теоретичні – на цих конференціях відбувається обговорення питань теорії та методології педагогічної науки.

Наукові педагогічні конференції можна також класифікувати також за іншими ознаками. На наш погляд найбільш важливими є:

1.     за місцем проведення:

-      міжнародні, всеукраїнські, регіональні, обласні, міжвузівські;

2.     за організатором:

-      міністерські, наукові установи, громадські, приватні;

3.     за галузями педагогічної науки:

-      дошкільне виховання, шкільна освіта, професійна освіта, вища освіта, післядипломна освіта, з дефектології, з соціальної роботи;

4.     за тематикою:

-      проблеми навчання, виховання, управління навчальними закладами, комплексні;

5.     за способом проведення:

-      традиційні, відео (телеконференції); інтернет-конференції.

Конференції, як засіб науково-педагогічної комунікації є дуже важливими з таких причин: по-перше, вони надають можливість невимушеного відкритого спілкування між фахівцями освітянської галузі; по-друге, обговорюючи результати досліджень й розглядаючи зауваження, встановлюється на скільки правильно був обраний шлях наукового дослідження; по-третє, формується коло зацікавлених колег, із якими надалі здійснюється творча співпраця, тобто зав’язуються неформальні контакти між педагогами; по-четверте, безпосередній виступ на конференції означає “засвічування” особи доповідача перед авторитетними вченими.

Отже, ми показали, що наукові педагогічні конференції є важливим засобом науково-педагогічної комунікації, вони створюють інформаційний зв’язок між вченими-педагогами й освітянами-практиками, тим самим об’єднують педагогічну теорію з практикою, вони виконують функцію популяризації нових педагогічних ідей. Таким чином, представлений засіб науково-педагогічної комунікації сприяє подальшому розвитку сучасної педагогічної науки.

Список використаних джерел:

1. Словарь-справочник по педагогике / Авт. - сост. В.А.Мижериков; Под общ. ред. П.И.Пидкосистого. – М.: ТЦ Сфера, 2004. – 448 с.

2. Сурмін Ю.П. Майстерня вченого: Підручник для науковця/ Ю.П.Сурмін. – К.: Консорц. із удоскон. менеджмен-освіти в Україні, 2006. – 302 с.