WEB-ресурс научно-практических конференций

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РОЗВИТОК ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ЙОГО ПЕРСПЕКТИВИ В УКРАЇНІ

Шувар Б.І.

Львівський державний аграрний університет

Імпульсу зростання екологічному сільському господарству скрізь в Європі дає ринок. Як у спеціалізованій дієтичній торгівлі, так і на великих оптових ринках попит швидко зростає. Головними імпортерами екологічних продуктів є, як і раніше, Німеччина, Англія і Швейцарія.

У країнах Західної Європи екологічно чиста продукція представлена достатньо широко, кількість каналів розподілу велике: діє прямий збут, всі без винятку крамниці, окрім дешевих, пропонують біопродукти, існують спеціалізовані пункти продажу дієтичних і екологічно чистих продуктів.

Так, у Швеції зацікавлення до екологічного сільського господарства почало зростати у 80-х роках минулого тисячоліття. Площі екологічно чистих земель в цій країні збільшилися з 1500 га в 1981 р. до 33000 га в 1990 р., що складає відповідно 0,05 і більше 1% площі ріллі. Найбільший приріст спостерігався в 1988-1989 рр., коли було оголошено про державну підтримку ферм, які займаються виробництвом екологічними методами.

Екологічне сільськогосподарське виробництво в Чехії почало упроваджуватися лише з 1990 р. і вже в 1996 р. ним займалися 216 підприємств на площі 16,7 тис. га , зокрема 120 приватних (на 4177 га ) і 21 кооператив (на 4844 га ), а також 23 акціонерних товариства (на 4968 га ).

Досі в Чехії не існує державного механізму підтримки екологічно чистого агровиробництва . З цією метою міністерство сільського господарства і продовольства застосовує дієві заходи щодо належного використання земель сільськогосподарського призначення в охоронних територіях. У 1991 р. була створена організація FOA ( Foundation for organic agriculture ), метою якої і є підтримка екологічного землеробства.

Таким чином, в країнах західної Європи ведеться значна робота з вирощування екологічно чистої продукції і просування її на ринок, що закономірно у зв'язку з зростаючим попитом на цю продукцію [ 4 ].

Пріоритетні напрями сталого екологічного розвитку України закріплено в багатьох правових документах. Зокрема статтею 50 Конституції України, згідно якої кожен громадянин України має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля [ 3 ] . Основні засади державної політики в напрямі гарантування цього права сформульовані в "Основних напрямах державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки" [ 6 ] .

Міністерство аграрної політики за підтримки міжнародних донорів розпочинає роботу щодо створення національної системи сертифікації та узаконення виробництва органічної продукції, її переробки та продажу [ 2 ] .

Прихильники індустріальних методів у сільському господарстві вважають, що органічне землеробство потребує більше витрат, є менш врожайним, а культури більш вразливими до різних шкідників.

Прибічники ж "органіки" кажуть, що такі господарства витрачають коштів менше, зокрема через те, що не купують пестицидів, мінеральних добрив та значно менше витрачають пального, а врожайність на «чистій» землі досить часто є вищою за ту, що отримують при застосуванні традиційних технологій [1].    

На законодавчому рівні здійснено низку слухань та сформовано відповідні завдання щодо питань переходу до екологічно чистого виробництва. Про це свідчить Постанова Верховної Ради України "Про рекомендації парламентських слухань щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в Україні" [ 7 ] . Результатом обговорення стала розробка   проекту "Національної концепції впровадження та розвитку екологічно чистого й екологічно безпечного виробництва в Україні".

Отже, в Україні є всі умови для сталого розвитку екологічного виробництва. Реалізація стратегії сталого розвитку – запорука швидкого економічного зростання , яка водночас забезпечує підтримання екологічного балансу та збереження комфортних умов існування людства в довкіллі.

Список використаних джерел:

1. Возняк Ю. П ро відродження органічного землеробства в Україні . – http://observer.sd.org.ua

2. Досвід ведення органічного агровиробництва в Європейському Союзі: моделі розвитку в Україні // Проект в рамках програми БІСТРО-2003 Європейського Союзу. – http://www.minagro.gov.ua

3. Конституція України .

4. Лукьянова А.Н. Экологическое сельское хозяйство. Актуальные проблемы экономики// Аналитический вестник Совета Федерации ФС РФ. -2003. -№ 21 (214).

5. Лукьянова А.Н. Экологическое сельское хозяйство. Актуальные проблемы экономики// Аналитический вестник Совета Федерации ФС РФ. -2003. -№ 21 (214).

6. Про основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки : Постанов а Верховної Ради України 5 березня 1998 р. № 188.98–ВР.   – http://www.rada.gov.ua

7. Про рекомендації парламентських слухань щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в Україні: Постанова Верховної Ради України від 20 лютого 2003 р. за №565_IV. –http://www.rada.gov.ua