WEB-ресурс научно-практических конференций

РОЗРОБКА СУЧАСНОЇ КОМПЛЕКСНОЇ КОНКУРЕНТНОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА

К.е.н . Цвілий C.М., к.е.н . Михайлик Д.П., к.е.н . Кузнецов О.О.

Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій

У минулому залишилися ті часи, коли в економіці країни був представлений увесь кризовий набір: гіперінфляція, глибокий спад виробництва, велика армія безробітних, бартерні схеми розрахунків[2].

Однак, навіть в ринкових реаліях зусилля по розробці конкурентної стратегії, які досягнуто підприємствами України, дуже незначні у порівнянні з країнами ЕС. Розробку стратегії й, в цілому, стратегічне управління більшість вітчизняних підприємств продовжує сприймати як щось “екзотичне”, не практичне і, що особливо викликає занепокоєння, малоперспективне . Хронічне й прогресуюче відставання у розробці стратегій підприємствами нашої держави можна пояснити тим, що вся ідеологія її розвитку підпорядкована, у найкращому випадку, інтересам виробництва, а не ринка. Але розробка комплексної стратегії для українських підприємств є не менш актуальною, ніж для країн ЕС.

При розробці підприємством комплексної конкурентної стратегії керівництву необхідно враховувати, в першу чергу, те, що:

· комплексна стратегія представляє собою глобальну стратегію, яка включає в себе ряд стратегій в якості компонентів;

· задача управління полягає у збереженні оптимального балансу між цими компонентами, тобто різними стратегіями.

З урахуванням параметру часу комплексну стратегію підприємства можна розділити на три рівні [5]: довгостроковий (основна ціль - виживання), середньостроковий (конкурентоспроможність, розвиток) і короткостроковий (продуктивність, якість, ефективність, гнучкість).

Аспект часу полягає в необхідності керівництва врівноваження результатів у часі. При цьому, слід підкреслити, що часові міркування передбачають достатньо умовний характер з-за наявності у зовнішньому середовищі підприємства багатьох факторів невизначеності. Ці фактори знаходяться в постійному русі та розвитку. Останній залежить від змін в умовах виробництва товарів та їх реалізації, що проявляється в виникненні нових, більш прогресивних технологій виробництва товарів та наданні послуг, появі нових конкурентів, зміні бажань споживачів, зростанні та зниженні попиту на товари, що випускаються підприємством, зміни економічних й політичних умов розвитку виробництва та реалізації товарів і т.і . [4].

Всі ці зміни протікають під впливом багатьох суб’єктивних та об’єктивних причин розвитку економіки держави та регіонів, причому не одночасно, а в різний час та в різних комбінаціях. Тому керівництво підприємства повинно вміти відстежити зміни, що відбуваються в умовах господарювання, та проводити відповідні перетворення в політиці здійснення виробництва та реалізації товарів. Такими перетвореннями можуть бути: зміна в товарній політиці, впровадження новітніх технологій, диверсифікація виробництва, зміна організаційно-правового статуту підприємства, модернізація форм збуту продукції, вихід на нові ринки, утворення спільних виробництв і т.д. [1].

Виживання підприємства в умовах мінливого навколишнього середовища дуже залежить від реалізації ідеї щодо раціонального використання обмежених ресурсів. При цьому, кожне підприємство пристосовується до чинників навколишнього середовища шляхом з’ясування і використання специфічних переваг. Комплексна стратегія допомагає виявити переваги мікро- та макросередовища економічного суб’єкта виходячи з конкретних локальних особливостей, структури ринку, рівня розвитку і знайти оптимальні шляхи їх використання [3].  

На рівні підприємства в цілому (довгостроковий період) комплексна конкурентна стратегія повинна вирішувати такі задачі:

· вона може бути використана як ефективний інструмент визначення напрямків економічного розвитку і структурної перебудови при заданих обмеженнях ресурсів, оскільки дозволяє проаналізувати особливості середовища діяльності та порівняти їх з реальними та потенційними можливостями економічного суб’єкта (підприємства);

· може сприяти прискоренню інтеграції економічної і соціальної систем, допомагаючи контролювати зміни у зовнішньому середовищі;

· допомагає просуванню основних ідей трансформації, сприяючи їх розвитку та сприйняттю різними групами осіб, які зацікавлені в існуванні, функціонуванні і досягненню цілей підприємства.

Можна сформулювати такі положення сучасного управління розробкою стратегії підприємства на середньостроковий період:

· висування на перший план проблем гнучкості та адаптування до постійних змін зовнішнього середовища, значення чинників якого різко підвищується, що пов’язано з ускладненням всієї системи відношень підприємства з мікросередовищем його функціонування;

· сприйняття підприємства як цілісної системи, що дозволяє дослідити рівень його конкурентоспроможності в єднанні всіх елементів, які складають та здійснюють вплив на цей рівень (рівень конкурентоспроможності продукту, послуг т.і .);

· використання ситуаційного підходу, у відповідності до якого рівень конкурентоспроможності й рівень розвитку підприємства є відповідна реакція на різноманітні дії суб’єктів зовнішнього середовища;

· визнання необхідності розробки й реалізації системи стратегічного управління рівнем конкурентоспроможності й розвитку підприємства;

· розробка внутрішньої фірмової системи параметрів та стандартів, які допомагали б визначити оптимальний рівень розвитку і конкурентоспроможності та, передусім, були б пов’язані з досягненням довгострокових цілей підприємства;

· визнання зростаючого значення для успішного розвитку підприємства функціонування системи інноваційного управління;

· визнання соціальної відповідальності підприємства як перед суспільством у цілому так і перед окремими покупцями продукції.

Для ефективного управління розробкою стратегії підприємства на короткостроковий період необхідно:

· знати, вивчати та аналізувати факти, що пов’язані з показниками цього рівня (регулярно проводити ретроспективний аналіз, виявляти логіку розвитку подій на підприємстві та у зовнішньому середовищі, з яким треба взаємодіяти, вивчати споживача, проводити діагностику внутрішніх проблем, що пов’язані з виробництвом продукції, прогнозувати дію зовнішніх чинників);

· прогнозувати поточні та перспективні цілі щодо значення цих показників, причому цілі і задачі повинні бути під постійним контролем, розробляти концепцію і план дій, які направлені на використання потенційних можливостей продукції та підприємства;

· організовувати, забезпечувати, поєднувати ресурси та технології для раціонального їх використання в управлінні цими показниками;

· утворювати дійсні управлінські структури для забезпечення реалізації оперативних цілей по досягненню цих показників за планом;

· забезпечувати координацію й інтеграцію діяльності всіх підрозділів та спеціалістів, що пов’язані з процесом виробництва і реалізації продукції, тобто які впливають на значення показників цього рівня.

Таким чином, розробка сучасної комплексної конкурентної стратегії підприємства повинна поєднувати й узгоджувати цілі і задачі стратегій різних рівнів. Перспективними подальші дослідження будуть у напрямку створення механізму щодо успішної реалізації стратегії.

Список використаних джерел:

1. Грузинов В.П. и др. Экономика предприятия : Учебник для вузов / Под ред. проф. В.П. Грузинова . – М.: Банки и биржи , 1999. – 535 с.

2. Акимова И.М. Промышленный маркетинг. – 2-е изд ., стер. – К.: О-во «Знання», КОО, 2001. – 294 с.

3. Thorelli H., Becker H. International Marketing Strategy . -1980.- 430 p.

4. Экономика предприятия : Учебник для вузов / Под ред. В.Я. Горфинкеля , В.А. Швандара . -2-е изд . - М.: ЮНИТИ, 1998.-742 с.

5. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів / За ред. І.В. Багрової. – К.: ЦУЛ, 2004. - 580 с.