Психолого-педагогічні умови використання інтерактивного навчання студентів ВНЗ у процесі вивчення педагогічних дисциплін

К.пед.н. Хамська Н.Б., Цуприк С.І.

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Вирішення проблеми підготовки спеціалістів якісно нового рівня потребує удосконалення навчального процесу шляхом пошуку та впровадження нових технологій навчання.

Перспективною, зважаючи на потреби практики ВНЗ та вимоги сучасної освіти, є інтерактивні технології навчання.

Інтерактивне навчання формує соціокультурну компетентність, навички критичного мислення та діалогового спілкування студентів, розширює їхні пізнавальні можливості у здобутті, аналізі та застосуванні інформації, а також є базою для формування умінь та навичок у майбутній професійній діяльності.

Питаннями визначення, пояснення сутності інтерактивних технологій та використання їх у навчально-виховному процесі займалися такі дослідники як К.О.Баханов, О.В.Біда, Г.П.Волошина, І.А.Зимняя, Н.Г.Каліцька, М.В.Картель, Г.І.Коберник, П.І.Матвієнко, О.М.Пєхота, Л.В.Пироженко, О.М.Пометун, Л.М.Ронко, І.В.Шевчук.

Інтерактивне навчання - спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну і цілком передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен студент буде відчувати свою успішність, професійну спроможність [5].

Якщо говорити про суть інтерактивного навчання, то необхідно підкреслити, що навчальний процес відбуватиметься за умови постійної, активної взаємодії всіх його учасників. Це взаємонавчання, де студент і викладач є рівноправними, рівнозначними суб’єктами, а тому добре розуміють, що вони роблять, мають спільну рефлексію з приводу того, що вони знають, уміють і чого досягають.

Актуальність проблеми зумовила вибір дослідження: існує необхідність розглянути психолого-педагогічні умови використання інтерактивного навчання студентів ВНЗ у процесі вивчення педагогічних дисциплін.

Спираючись на дослідження науковців, де зазначається, що студент виступає в якості суб’єкта навчальної діяльності, ми можемо стверджувати, що ця особливість є сприятливою умовою для використання інтерактивних технологій навчання [2].

Студентська молодь характеризується здатністю до рефлексії, осмисленістю власної індивідуальності, появою життєвих планів, установкою на свідоме облаштування власного життя, розширення життєвого світу особистості, здатністю до теоретизування, внаслідок чого утворюються власні теорії у сфері політики, філософії тощо. Формально-операційне мислення як особливість юнацької психіки народжує схильність до інтелектуального експериментування.

Враховуючи цю важливу передумову, можна визначити низку завдань, які б сприяли ефективному розвитку пізнавальної діяльності студентства, а саме: формування студента як суб’єкта майбутньої професійної діяльності; створення у процесі навчання відповідного мікросередовища, яке б сприяло реалізації пізнавального та творчого потенціалу студентства; визначення алгоритму дій викладача і студентів, необхідних для якісного навчання; розвиток в учасників навчального процесу здатності до рефлексії; створення психолого-педагогічних умов з метою розвитку пізнавальної активності студента, реалізації його творчого потенціалу.

На наш погляд, наведені вище завдання можна реалізовувати, використовуючи технологію інтерактивного навчання, яка могла б забезпечити якісну професійну підготовку майбутнього спеціаліста та подальший розвиток особистості.

Реалізація цих завдань забезпечує можливості взаємин студентів та викладачів на рівні партнерства, співдружності, співробітництва. Студенти навчаються ухвалювати важливі рішення, мають можливість спілкуватися, розвиваючи професійні вміння і навички. У них з’являється глибока внутрішня мотивація. Викладач має можливість виявити свої здібності, виступає як організатор, консультант, фасилітатор чи т’ютор. Інтерактивне навчання ґрунтується на взаємодії студентів у такому середовищі, де вони знаходять для себе частину нового досвіду. При цьому досвід студента як повноправного учасника процесу є центральним джерелом навчального пізнання і не менш важливим, ніж досвід викладача, який не дає готових знань, а спонукає до самостійного пошуку. В умовах набуття професійних умінь та навичок цей підхід дозволяє знаходити нові шляхи організації та здійснення майбутньої професійної діяльності.

Структуру заняття за інтерактивною технологією можна подати так:

1.Мотивація (підбір методу для мотивації - бесіда, ”мозковий штурм”, „незакінчене речення”, робота з пресою, розгляд педагогічних ситуацій, фрагментів фільмів на педагогічну тематику і т.д.).

2.Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів.

3.Обговорення основних теоретичних положень з теми заняття.

4. Робота в малих групах, в парах, колективна діяльність.

5. Мозковий штурм. Дискусія. Вільний мікрофон тощо.

6.Рефлексія (усвідомлення результатів заняття).

Проілюструємо використання інтерактивної технології навчання на практичному занятті з курсу „Основи педагогічної майстерності.”

Тема: „Вибір учителем стратегії ситуативної взаємодії”

1. Мотивація: фрагмент з художнього фільму „Лялечка”

2. Оголошення теми. Очікувані результати. Після проведеного заняття студент зможе пояснити зміст стилів взаємодії, сформує власне ставлення до проблеми розв’язання конфліктів; висловить думку щодо використання різних стилів взаємодії у педагогічних ситуаціях; набуде вмінь та навичок щодо оптимального вирішення конфліктів; збагатить досвід взаємин у роботі малих груп.

3. Обговорення основних теоретичних положень. Обговорення питання „Вибір учителем стратегії ситуативної взаємодії”.

4. Робота в малих групах. Практикум.

Завдання 1. В оригінальній формі розкрити теоретичний зміст стилю (співробітництва - І підгрупа, компромісу - ІІ підгрупа, пристосування - ІІІ підгрупа, уникнення - IV підгрупа, суперництво - V підгрупа). Завдання 2. Розіграти конфлікту ситуацію, оптимальним розв’язанням якої була б відповідна стратегія поведінки вчителя.

5. Дискусія „Я так думаю”. Питання для дискусії: „Як ви ставитесь до думки, що демократія руйнує дисципліну, а авторитаризм її зміцнює? У зарубіжній школі доводять, що за ліберальним стилем майбутнє. Який з розглянутих стилів найбільш результативний у взаєминах сучасного вчителя і учня? Якщо і країна, і школа демократичні, навіщо використовувати авторитарний стиль?”

У процесі обговорення студенти виробили стратегію дій, при якій найбільш оптимально можна використати той чи інший стиль спілкування. Експерти аналізували та оцінювали роботу підгруп за такими критеріями: компетентність студентів у темі, яка обговорюється; вміння поєднати теоретичний матеріал з практикою; педагогічна техніка; творчість, активність.

6. Рефлексія (усвідомлення результатів заняття). Питання для роздумів: „Про що я дізнався? Чому навчився? Чи є у мене певні досягнення? Яким є мій стан після заняття? Що я в собі відкрив? Яких рис потрібно позбутись, щоб адекватно реагувати на ситуацію? Чи є потреба змінити мою програму удосконалення?”

У процесі побудови такої взаємодії формується мотивація досягнення успіху, педагогічні здібності, використовується досвід студента, як один з найважливіших чинників навчання, створюється атмосфера комфорту та взаємоповаги, а також умови для самоосвіти та подальшого формування особистості студента. У таких умовах він відчуває причетність до спільної праці, набуває повнішого уявлення про майбутню професійну діяльність. Робота у малих групах, обговорення результатів забезпечує діалогічність навчання, дає можливість формувати власне бачення, обґрунтовувати його. Це сприяє вихованню відповідальності за виконання певної роботи, подальшому розвитку самоконтролю, формуванню професійних умінь, навичок, виводить їх на вищий рівень педагогічного мислення.

Отже, як показали наші дослідження, для інтерактивної технології навчання важливими є такі психолого-педагогічні умови: забезпечення діалогічності спілкування; створення середовища, яке формує власну думку та особистість студента загалом; зміна стосунків „викладач-студент, студент-студент” на рівні партнерства, співпраці, співдружності; c творення високої мотивації навчання; забезпечення самореалізації у майбутній професійній діяльності.

Проведені опитування, анкетування, співбесіди зі студентами свідчать про те, що вище означені психолого-педагогічні умови організації навчання шляхом застосування інтерактивних технологій сприяють якісній професійній підготовці майбутніх учителів, їх особистісному розвитку, а також розвивають високу мотивацію до навчання та до формування професійних умінь та навичок, розвивають рефлексію, самоконтроль, а також академічні, комунікативні, перцептивні, організаторські та креативні здібності.

Список використаних джерел:

1. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі: Монографія. – Запоріжжя: Просвіта, 2000. – 160 с.

2. Зимняя И.А. Педагогическая психология. – М.: Логос, 1999. – С. 384.

3. Матвієнко П.І. Орієнтир на освітні технології // Педагогічні технології: Досвід. Практика. Довідник. – Полтава: ПОІПОППО, 1999. – 12с.

4. Освітні технології: Навч.-метод. посібник / Пєхота О.М., Кіктенко А.З., Любарська О.М. та ін.; За заг. ред. О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с.

5. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. – К., 2002. – 135 с.