Негреба О.М.

Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка

Застосування мікроекономічної теорії при визначенні ціни екологічних благ

Перехід на споживання екологічних благ стикається з певними проблемами, серед яких ефективність такого переходу, та проблеми ціноутворення на екологічну продукцію. Як правило, ціна екологічних благ виявляється вищою за ціну неекологічних аналогів. Це пояснюється більшими витратами виробництва такої продукції. В такому випадку потрібно пояснити мотиви споживача до переходу на споживання дорожчих екологічних благ.

Найпоширенішими на сьогодні поглядами на проблему вирішення екологічного споживання є погляди Р. Коуза і А. Пігу. Основою їх підходу є примус економічних суб’єктів через прийняття спеціальних законодавчих актів або через спеціальну систему екологічного оподаткування до переходу на споживання екологічних благ. Сумарна вартість неекологічного блага і санкцій за його споживання виявляється вищою ніж вартість екологічного блага і споживач змушений зробити таку зміну в своєму споживанні. Такій підхід дозволяє встановлювати будь яку ціну на екологічне благо – санкції її «перекриють», але не відповідають на питання – якою повинна бути оптимальна ціна екологічного блага, щоб споживач погодився на його споживання без примусу з боку держави.

Спробувати отримати відповіді на ці питання можна отримати в рамках концепцій споживацької поведінки.

Основою будь якого споживання є корисність, яку отримує споживач від благ. Екологічна складова сучасних благ виявляється не достатньо високою, що і призвело до появи екологічного руху. В цьому випадку крім основних характеристик блага, які дозволяють задовольнити основну потребу, для споживача стають вагомими і екологічні характеристики і споживач готовий платити за них гроші. Але ці характеристики будуть безкорисними для споживача, у якого не має екологічної орієнтації. І тому пояснити йому необхідність споживання таких благ вкрай важко. Зміна в його споживанні не відбудеться.

Але і в випадку з споживачем з екологічною орієнтацією перехід на споживання нового екологічного блага може не відбутися, якщо обсяг його загальної корисності виявиться нижчим ніж при споживанні неекологічного блага. Тобто добробут споживача погіршиться.

Дана ситуація можлива у випадку, якщо зростання ціни на екологічну продукцію виявиться вищим за зростання корисності блага за рахунок екологічних характеристик. Зростання ціни екологічного блага Р _Х ^е не повинно зменшити загальний надлишок споживача S ? ABC = S ? A ₁ B ₁ C ₁ . Тобто (рис. 1).

Застосування ординалістської концепції дозволяє точніше визначити величину зміни ціни.

На початку споживач споживає неекологічне благо х _n і інші блага х ₂ . Ціна блага х _n – Р(х _n ) , умовна ціна на інші блага Р(х ₂ ) . Доход споживача дорівнює І . Вибір споживача описується функцією корисності . Рівновага встановиться в т. А . Споживач знаходиться в стані рівноваги:

.

Перехід на споживання екологічного блага х _е призведе до порушення рівноваги і необхідності збільшення споживання даного блага і скорочення споживання інших благ. Рівновага зміститься з т. А в т. В (рис. 2). Функція корисності прийме вид [1].

Зростання загальної корисності споживача становитиме:

де а – параметр, що відображає зміну в споживанні блага х _е ( );

b – параметр , що характеризує зміну в споживанні блага х ₂ ( );

? – параметр, що характеризує вплив екологічних якостей блага на зміну загальної корисності споживача ( ).

Зростання загальної корисності споживача збільшить його добробут. В даних умовах споживач може погодиться на зростання ціни на екологічне благо Р(х _е ) . Але зростання ціни змістить рівновагу споживача з точки В в точку С . Функція корисності споживача прийме вид . При чому . Але основною умовою зростання ціни Р(х _е ) є рівняння .

За таких умов максимальна величина зростання ціни екологічного блага становить:

.

Література

1. Негреба О.Н. Ефективність екологічних інновацій (ординалістський підхід) // Збірник тез доповідей Другої міжнародної науково-практичної конференції "Маркетинг інновацій і інновації в маркетингу". - Суми: ВВП "Мрія-1" ТОВ, 2008. - С. 128 - 130.