WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Буряченко А.Є.

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

АЛЬТЕРНАТИВИ НА РИНКУ КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ

Історично склалося так, що майже весь комплекс послуг з управління та обслуговування житла в населених пунктах України виконувався виключно житлово-експлуатаційними конторами, які й досі залишаються фактичними монополістами в цій галузі. Нестача коштів у місцевих бюджетів призвела до падіння рівня управління та обслуговування житла, внаслідок чого великий обсяг робіт з ремонту та утримання будинків, що повинні були здійснювати житлово-експлуатаційні контори, залишається невиконаним. Одним з виходів з цієї ситуації є запровадження в цій сфері елементів конкуренції в наданні комунальних, договірних засад, які здатні забезпечити значне підвищення якості обслуговування житла.

Декларації про необхідність "впровадження ринкових та конкурентних засад у сфері обслуговування житла" лунають з початку 90-х років і вже вилилися у цілу низку законодавчих і нормативних актів, в яких, на жаль, багато загальних побажань та рекомендацій, проте дуже мало норм прямої дії. Втім, кваліфіковане використання вже наявної нормативної бази дозволяє приватним структурам успішно працювати на діючому ринку обслуговування житла.

Необхідність пошуку альтернативних структур, які б могли ефективно та якісно забезпечити надання повного спектру послуг з управління та обслуговування житла та діяти в відповідному конкурентному ринковому середовищі, означає передачу функцій державних житлових організацій приватним підприємствам.

На сьогодні, послуги з управління та обслуговування житла недержавними установами здійснюються за трьома основними типами фінансування: «за фіксованою ціною», «процентними відрахуваннями» та прямі договірні відносини. При фінансуванні «за фіксованою ціною», місцеві органи влади на договірних засадах визначають відповідний обсяг фінансування в розрахунку за квадратний метр. Збирання ж квартирної плати залишається за місцевими органами влади. При використанні «процентних відрахувань» на приватні підприємства покладається обов’язок збирати квартирну плату за житлові приміщення та орендну плату за приміщення, що використовуються у комерційних цілях. Прибутком при цьому типу фінансування є відсоток від зібраної квартирної та орендної плати. При третьому типі - приватні підприємства безпосередньо підписують контракт з власниками житла на надання окремих видів комунальних послуг.

На сьогодні обсяг ринку житлово-комунальних послуг становить, за різними оцінками, 8-10 млрд. гривень на рік, а його охоплення приватними структурами становить на більше 5-6%. На нашу думку, с трімке роздержавлення сфери обслуговування житла почнеться з появою реальних санкцій щодо неплатників за комунальні послуги та вільного ціноутворення у галузі.

Дійсно, якщо ціноутворення на тепло, газ, телефон, електроенергію можна умовно вважати ринковим, то розцінки на комунальні послуги (вивезення сміття, ліфт, прибирання сходових кліток, поточний ремонт даху та стін, обслуговування ліфтів, робота сантехніки тощо) встановляється без врахування реалій економічного життя. За підрахунками Центру сприяння житловим та муніципальним реформам різниця в собівартості комунальних послуг в Україні (в залежності від стану житлового фонду, його знаходження, інших факторів) може досягати 10 разів. Саме перехід на ринкові умови господарювання на ринку комунальних послуг дозволить врахувати особливості в ціноутворенні в кожній окремій адміністративно-територіальній одиниці.

В цій ситуації мешканці багатоквартирних будинків будуть змушені шукати можливість укладати з недержавними структурами прямі угоди, ініціювати конкурси на право обслуговування своїх будинків та прибудинкових територій, що значно підвищить якість обслуговування, а в перспективі - і зниження його вартості.

Література:

1. Місцеві фінанси в Україні: Правове регулювання: Навч . посібник /Близнюк О.С., Губернська Н.Л., Музика О.А. та ін. – К.: Дакор , КНТ, 2007. – 316 с.

2. Бялкина Т.М. Муниципальное право Российской Федерации : Практикум. – М.: Юристъ , 2000. – 128 с.

3. Гура Н.О. Облік у житлово-комунальному господарстві: теорія і практика. К.: Знання, 2006. – 351 с.

4. Житловий кодекс Української РСР: - К.: Велес, 2005. – 64 с.

5. Круш П.В., Кожемяченко О.О. Муніципальне управління: Навч . посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 168 с.

6. Мельник А.Ф., Монастирський Г.Л., Дудкіна О.П. Муніципальний менеджмент: Навч . посібник / За ред. А.Ф. Мельник. – К. Знання, 2006. – 420 с.

7. Постовой Н.В. Муниципальное право России . – М.: Новый Юрист, 1998. – 350 с.