WEB-ресурс научно-практических конференций

Реуцька Н.П.

Харківський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України

РОЛЬ КАПІТАЛУ У ВИРІШЕННІ СУЧАСНИХ ПРОБЛЕМ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Фінансова стабільність банківської системи, а отже і спроможність банків здійснювати свою діяльність, зумовлюють її місце і роль у процесах економічних перетворень і подальшому розвитку економіки країни. Зміцнення капітальної бази вітчизняних банків, інтеграція банківської системи України у світовий фінансовий простір значною мірою залежить від зростання обсягів капіталу банків. Достатній рівень капіталу дає змогу банку зберегти платоспроможність і вплинути на рівень надійності банківської установи. Тому актуальності набуває питання про необхідність забезпечення достатнім рівнем капіталу банківську систему України.

За станом на 01.09.2008 р. можна стверджувати, що капітал банків зростає вищими темпами , нiж на цю ж дату минулого року. За станом на 01.09.2008 р. регулятивний кап i тал банкiв збiльшився до 96 млрд. грн. на 33,2% . Це один з найвищих темпiв приросту за останнi шiсть рокiв. Та к само досить високими темпам и ( на 23,5%) зростають активи банк i в (за даними на 01.09.2007 р. – на 40,3%). В 2008 роц i вони збiльшились на 141,5 млрд. грн. i становлять 740,5 млрд. грн. Але, н езважаючи на поступове зростання показника капіталу, як основи розвитку банківської системи, він залишається досить низьким у порівнянні з банківським капіталом провідних країн світу [5] .

Як відомо, сумарний балансовий капітал усіх банків України за (станом на 0 1. 09 .200 8 р. — 12 , 49 млрд. дол. США) приблизно дорівнює розміру капіталу одного із провідних зарубіжних банків. Це означа є, що на сьогодні національні банки є недокапіталізованими порівняно із закодонними. Розв’язання цієї проблеми можливе не лише за рахунок прибутків банків та додаткових внесків акціонерів, а й за умови довіри суспільства до вітчизняних банків як до надійних грошово-кредитних установ. [4]

Умови , в яких на сьогодні опинилася банківська система України, зумовлюють доцільність виділення основн их шлях ів підвищення рівня капіталізації банків України [2]:

? збільшення капіталу за рахунок залучення до банків додаткового акціонерного капіталу ;

? збільшення показника адекватності капіталу через консолідацію банківської системи (консорціумне кредитування, створення банківських об’єднань, злиття банків, реорганізація банків);

? стимулювання залучення банками іноземних інвесторів;

? проводення політики управління ризиками, яка буде відповідати капітальній базі банку;

? розроблення банками планів підвищення рівня капіталізації за рахунок залучення додаткових коштів з зовнішніх і внутрішніх фінансових і грошових ринків;

? поліпшення якість капіталу та забезпечення достатнього рівня покриття ним ризиків, що приймаються банками.

На нашу думку, найоптимальнішими шляхами зростання рівня капіталізації банків є збільшення показника адекватності капіталу через консолідацію та реорганізацію вітчизняних банківських установ. Треба зазначити, що процес реорганізації має певні форми. У контексті зазначеної проблеми доцільно застосовувати створення банківських об’єднань та злиття банків. Таким чином можна досягти зменшення кількості недокапіталізованих банків, що сприятиме забезпеченню стабільності усієї банківської системи. Форми консолідації банків України значною мірою залежать від політики Національного банку України, а також економічної, політичної ситуації країни [1].

Нещодавно Національний банк України підвищів вимоги до регулятивного капіталу банків (протягом трьох років норматив регулятивного капіталу для всіх банків України буде становити 10 млн. євро, а для банків, які будуть здійснювати зовнішню діяльність – 20 млн. євро), такі жорсткі вимоги спонукатимуть банки нарощувати свій капітал. Треба зазначити, що підвищенню рівня капіталізації банків можливо кількома шляхами: за рахунок власних коштів акціонерів або шляхом реорганізації (приєднання, злиття) [3]. Отже, банківські установи повинні самі вирішувати яким чином збільшувати свій капітал, але треба пам’ятати, що кожний із шляхів має як позитивні так і негативні чинники.

На сьогодні, в умовах всесвітніх глобалізаціних процесів, перед українськими банками постає гостра проблема недостатньої капіталізації. Ця проблема, на нашу думку, має вирішуватися як на рівні Національного банку України так і на рівні керівництва окремої банківської установи, що дасть змогу підвищити її стійкість до криз та повернути довіру до банків з боку вкладників та інвесторів.

Література

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2000 р. №2121 – ІІІ. – http: // www . rada. kiev. ua

2. Довгань Ж. Капіталізація банківської системи України // Вісник Національного банку України. – 2008. - № 11. – С. 10 – 14.

3. Міщенко В. Проблеми капіталізації та консолідації банківської системи України // Вісник Національного банку України. – 2008. - № 10. – С. 2 – 7.

4. Грошова і банківська статистика [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://www.bank.gov.ua/Statist/index.htm 10.10.2008р.

5. Офіційний сайт Асоціації українських банків http:// www . aub . com . ua /