WEB-ресурс научно-практических конференций

Д.е.н., проф. Тимошенко Л.М., Сімахова А.О.

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара

АНАЛІЗ ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ЧЛЕНСТВА В СОТ

На сьогоднішній день Україна є членом СОТ, що має для держави стратегічне значення з точки зору двох важливих факторів: це перспектива для подальшої інтеграції країни у ЄС та світове господарство і умова реформування національної економіки згідно зі світовими принципами лібералізації та відкритості. Але поряд з позитивними чинниками, які зумовили вступ країни до СОТ, існують певні негативні наслідки приєднання. Отже, на сучасному етапі визначення проблемних питань розвитку національної економіки в умовах членства України в СОТ та розробка певних напрямків для їх змін на краще є дуже актуальним з науково-практичної точки зору.

Основними негативними наслідками членства України в СОТ є низька конкурентоспроможність національних виробників, низька продуктивність праці через зношені основні фонди, морально застарілу інфраструктуру, величезну енергоємність виробництва. Українські товари та послуги не становлять великого інтересу для іноземців, а, отже, експорт спочатку не буде розвиватися швидше, ніж раніше, з огляду на українське негативне зовнішньоторговельне сальдо протягом 2005-2007 років [3] , можна стверджувати, що до 2010-2011 рр. дана тенденція, навряд, зміниться у позитивну сторону і Україна буде імпортувати більше, ніж експортувати, що призведе до зменшення золотовалютних резервів країни.

Членство України у СОТ вимагає скасування багатьох положень, закріплених у чинних програмах субсидування окремих галузей, які суперечать нормам СОТ. У короткостроковій перспективі це спричинить проблеми для галузей з високим рівнем субсидування [2] – АПК, машинобудування, хімічна промисловість . Конкуренція між вітчизняними та іноземними виробниками може спричинити скорочення виробництва неконкурентоспроможних українських підприємств, що призведе до загострення економічних і соціальних проблем, виникне необхідність працевлаштування вивільнених працівників, реструктуризації виробництва тощо.

Вступ України до СОТ по-різному вплине на розвиток усіх галузей економіки, переважно негативні наслідки проявлятимуться в наукомістких і високотехнологічних секторах, позитивні – у експортоорієнтованих галузях.

Основна галузь економіки України – машинобудування, у цілому буде програвати. З проблемами зіткнуться автомобілебудування, радіоелектронне та сільськогосподарське машинобудування, які постраждають від припинення державної підтримки. На початку 2009 р. подешевшають зарубіжні автомобілі та подорожчають російські, а також будуть зняті заборони на ввіз автомобілів старше 8 років, отже, вітчизняні автомобільні компанії зштовхнуться з падінням продаж [1] . Радіоелектронні підприємства, очевидно, збанкрутують і закриються, адже на світових ринках помітний надлишок даної продукції більш високої якості, ніж українська. Обсяги виробництва у сільськогосподарському машинобудуванні будуть падати, як неконкурентоспроможної галузі, а також внаслідок спаду в АПК.

Для хімічної промисловості головним негативним наслідком є зниження імпортних тарифів на хімічну продукцію з 6,39% до 5,73% (секторальна ініціатива «Хімічна гармонізація»), що призведе до збільшення імпорту з 1686 до 1882 млн. дол. США, тобто на 11,5% [4] та посилення конкуренції між національними та іноземними виробниками і тимчасових втрат від неї вітчизняної галузі.

Багато аналітиків прогнозують позитивні наслідки членства України в СОТ для металургії, але деякі вчені побоюються, що галузь після вступу до організації не витримає конкуренції з боку Китаю та може зникнути, особливо, якщо звернути увагу на негативні тенденції у розвитку сектору у другій половині 2008 р. (за 10 місяців виробництво продукції металургії скоротилося на 47,6%, що зв’язано здебільшого зі світовою фінансовою кризою) [3] .

Проблемні питання членства України в СОТ відчуваються в АПК, адже Кабінет Міністрів України припинить підтримувати сільське господарство й підніме для аграріїв ставку ПДВ із діючих 0% до 20%, але передбачений максимальний строк для адаптації – цілих 5 років для уведення підвищеного ПДВ і 10 років для виділення дотацій для аграрного сектора щорічно на суму 1,5 млрд. грн. [5] . Негативними наслідками також є: зменшення рівня граничних тарифів ввізного мита, що може призвести до тиску імпорту на ті галузі АПК, які не мають переваг щодо рівня собівартості (виробництво цукру), а також на ті, що отримували державну підтримку (виробництво м’яса птиці і свинини).

Отже, позитивні результати членства України в СОТ будуть відчутні у довгостроковому періоді, коли пройде процес адаптації національної економіки до світової системи. Найбільший негативний ефект спостерігається вже в АПК, металургії та машинобудуванні, що потребує застосування певних напрямів державної політики України щодо покращення результатів членства в СОТ, а саме: удосконалення системи захисту внутрішнього ринку відповідно до вимог СОТ; підтримки експортоорієнтованих галузей та удосконалення структури експорту України; структурної перебудови національної економіки.

Література:

1. Вовк М. Куда ехать дальше? // Инвестгазета . – 2008. – №8. – С. 30-33.

2. Кириченко В.М., Корабльов М.М. Україна та СОТ: перспективи, переваги та суперечності // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. - №5. – С. 61-65.

3. Офіційний сайт Державного комітету статистики України. – http : // w ww . ukrstat . gov . ua .

4. Песоцкий В. Что ждет экономику Украины после вступления в ВТО? // Справочник экономиста. – 2007. - №8. – С. 3-6.

5. Снежко Е. Поезд тронулся // Инвестгазета . – 2008. – №6. – С. 20-31.