WEB-ресурс научно-практических конференций

Черниш О.В.

ПВНЗ Європейський університет

ЦІНОВА ПОЛІТИКА, ЯК ІНСТРУМЕНТ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН

Постановка проблеми. В ринкових умовах ефективна цінова політика виступає вирішальним важелем майбутнього розвитку підприємства. Необхідність поглиблення теоретичних аспектів цінової політики підприємства є надзвичайно актуальним, обумовлюючи тим, що вона відображає досить складний комплекс економічних відносин. Аналіз вітчизняних та зарубіжних праць показує, що певні досягнення в розгляді даного питання є, але існуючі теоретичні засади цінової політики підприємства потребують певного обґрунтування, а це свідчить про те, що сучасна наукова думка ще не визначилась з сутністю основних понять з цього напряму. Саме тому назріла потреба в проведенні відповідного дослідження з метою уточнення теоретичного аспекту цінової політики підприємства з позицій вдосконалення цього процесу.

Актуальність теми. З огляду на вищезазначене, актуальним є розкриття теоретичного аспекту цінової політики підприємства, так як даній проблематиці присвячено надто мало ґрунтовних досліджень, підтверджуючи це тим, що за час незалежності України випущено лише декілька монографій, дотепер не маємо підручника з національного ціноутворення, а в посібниках теоретичні аспекти цінової політики висвітлено неповно, однобічно, іноді спотворено, суб’єктивно.

Одним із найрозповсюдженіших узагальнень цінової політики підприємства являється мистецтво управління цінами та ціноутворенням, мистецтво встановлювати на товари та послуги такі ціни і варіювати ними залежно від положення товару на ринку, щоб поставленні цілі були досягнуті [3, с. 44]. Дане визначення є лише загальним відображенням сутності цінової політики підприємства, яке не враховує зміни виробництва, зміни в життєвому циклі продукції, взаємозв’язок цін на товари та асортименту, співвідношення своїх цін і цін конкурентів, зміни кон’юнктури ринку, щоб оволодіти його певною часткою, забезпечити намічений обсяг прибутку та ін.

Більшість науковців з питань ціноутворення оперують терміном «цінова політика підприємства», як система стандартних принципів і правил формування цін на товари і послуги фірми при здійсненні типових господарських операцій [4, с.134]. З цих позицій слід, перш за все, відзначити, що в даному випадку не враховано ступеня впливу факторів на цінову політику, так як на практиці формування цінової політики підприємства здійснюється, як правило, значною мірою емпірично, з урахуванням внутрішніх (мікрорівневих) та зовнішніх (макрорівневих) факторів, які зменшують або розширюють можливий інтервал варіацій цін на той чи інший товар. В іншому науковому обороті під ціновою політикою підприємства розглядається система диференційованих рівнів торгівельної надбавки на реалізовані товари і розробка заходів щодо забезпечення їх оперативного коректування залежно від зміни ситуації на споживчому ринку і загальних умов господарювання підприємства [1, с.10]. Таке обмеження об’єкту політики ціноутворення на підприємствах, як і попередньому випадку, визначає її як процес розробки не стільки стратегічних, скільки тактичних, оперативних цінових рішень. Але якщо в попередньому випадку така розробка була спрямована на встановлення ціни в цілому, то за наведеним висновком вона має бути спрямована лише на один із її елементів, а саме – торгівельну надбавку. За такого підходу до цінової політики підприємства взагалі і до розробки ними політики ціноутворення зокрема, цей процес позбавляється будь-яких важелів впливу вказаних підприємств на ціни закупівлі товарів у постачальників і зводить його до використання лише витратного підходу до встановлення конкретного рівня роздрібної ціни [2. с.68].

Найбільш ґрунтовне визначенням висвітлено в роботі М.В. Чорної та Л.М. Філіпішининої, які відзначають цінову політику підприємства, як гнучку динамічну модель прийняття рішень про поведінку підприємства на конкретному типі ринку, спрямована на досягнення стратегічних цілей його розвитку, заснована на визначенні принципів і методів, формування системи диференційованих торгівельних надбавок як у довгостроковому, так і в короткостроковому періодах з урахуванням можливого їх корегування й забезпечення власним потенціалом підприємства. З визначення випливає, що цінова політика підприємства має підпорядкований стосовно основної політики розвитку господарюючого суб’єкта характер і є засобом досягнення головної мети підприємства, тобто його місії [5, с.362].

З проведеного дослідження сучасної теорії ціноутворення можна зробити наступне визначення: «Цінова політика – це елемент управління підприємства, який включає зміст економічних та організаційних заходів, встановлення та варіювання цінами як в довгостроковому, так і в короткостроковому періодах, з урахуванням всіх послідуючих змін   ринку та товару (послуг), з допомогою чого буде досягнуто конкурентноздатність товару (послуг), тим самим забезпечивши досягнення цілей підприємства».

Література

1. Верхоглядова Н.І. Основи ціноутворення: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2007. – 252с.

2. Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник для вузів. – К.: Лібра, 1998р.

3. Колесников О.В. Ціноутворення: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 144с.

4. Цены и ценообразование: Учебник для вузов. 5-е изд. / Под ред. В.Е.Есипова – СПб.: Питер, 2008. – 480с.

5. Чорна М.В., Філіпішина Л.М. Ефективна цінова політика як складова конкурентоспроможності підприємства торгівлі // Науково-виробничий журнал «Держава та регіони». – 2007. - №1. - С.362-368.