Безшкура А.Ю.

Національний авіаційний університет

Роль нових інституціональних структур міжнародного бізнесу в регіональному розвитку

У сучасних умовах трансформації економіки розвиток та ідентифікація сучасного виробництва базуються на різних нововведеннях. Конкурентоспроможність на світовому ринку все більше залежить від продукції, в основі якої лежать знання. Саме в даному контексті особливої актуальності набуває проблематика регіональної конкурентоспроможності, яка полягає у здатності регіону створювати, розвивати та захищати власні конкурентні переваги. Саме з цих позицій повинна формуватися і реалізуватися регіональна інноваційна політика України.

В сучасному світі нові інституціональні структури міжнародного бізнесу стають символом конкурентоспроможних і перспективних регіонів. Досвід розвинених країн світу свідчить, що ефективними є такі інноваційні структури, як технопарки, технополіси, інноваційні бізнес-інкубатори, які спеціалізуються на створенні сприятливих умов для ефективної діяльності малих інноваційних підприємств, що реалізують оригінальні науково-технічні ідеї.

В Україні сфера об'єктів специфічної інфраструктури інноваційної діяльності не демонструє високих темпів розвитку. Технопарки України практично єдині на сьогодні ефективно діючі механізми, які забезпечують зв'язок науки з виробництвом і надають комплекс інфраструктурних послуг за рахунок спеціального режиму виконання інноваційних проектів. Проте їх кількість не відповідає умовам інноваційної стратегії розвитку економіки. Окрім того, практична діяльність більшості об'єктів загальної інфраструктури підприємницької діяльності спрямована на обслуговування потреб виключно традиційного підприємництва . З восьми зареєстрованих в Україні технопарків реально працюють чотири . За даними Держкомстату, протягом 2007 року зі створених 113 нових технологій 56% були розроблені технологічними парками "Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона" (Київ), "Інститут монокристалів" (Харків), "Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка" (Київ). Вони ж розробили майже 70% загальної кількості видів інноваційної продукції в процесі реалізації програм [3] .

Реалізація інноваційних та інвестиційних проектів технопарків має значну соціальну ефективність. В інноваційних та інвестиційних проектах технопарків, які реалізувались ними у 2007 році зайнято 4378 осіб. Для реалізації проектів протягом усіх років було додатково створено 2 940 нових робочих місць.

Вищевказані показники підтверджують, що технологічні парки сприяють забезпеченню потреб внутрішнього ринку, зменшують залежність від імпорту, нарощуються обсяги постачання на експорт високотехнологічної конкурентноздатної на світовому ринку продукції, створюють нові робочі місця і надають можливості для реалізації вченими і висококваліфікованими спеціалістами України свого інтелектуального потенціалу.

Стан інноваційної діяльності в регіонах України більшістю експертів-науковців визначається як кризовий і такий, що не відповідає сучасному рівню інноваційних процесів у промислово розвинених країнах та потребам інноваційного розвитку економіки [2;5]. Недоліком існуючої організаційно-господарської інфраструктури інноваційної підприємницької діяльності є нерівномірність розподілу її існуючих об'єктів за регіонами України. Так, у Києві та Київській області діють 12 бізнес-інкубаторів, в Одеській області – 9; 18 з 27 регіонів країни мають по 1 – 2 бізнес-інкубатора. З 255 інноваційних фондів 69% функціонують у м. Києві, тут же розташовані усі венчурні фонди, 6 з 8 технопарків. Важливим фактором підвищення конкурентоспроможності економіки залишається можливість всіх регіонів країни генерувати та впроваджувати інновації. Тому розширення регіональної складової інноваційної сфери є ще одним важливим питанням що в перспективі має вирішити інноваційна політика.

В Україні створення перших бізнесів-інкубаторів стимулювалося міжнародною фінансовою допомогою. Так , наприкінці 90-х років Агентство міжнародного розвитку США (USAID) фінансувало виконання Програми розвитку бізнесів-інкубаторів в Україні (BID). У рамках цієї програми були створені такі бізнеси-інкубатори, як технологічний бізнес-інкубатор " Харківські технології " , бізнес-інкубатор Херсонської торгово-промислової палати, бізнес-інкубатор Об’єднаного профкому Чорнобильської АЕС у м. Славутичі й ін. [ 1 ].

Головною метою створення бізнесу-інкубатора в м. Славутичі було забезпечення робітниками місцями звільнених службовців Чорнобильської станції. Він розміщений на території спеціальної економічної зони " Славутич " . Основна сфера діяльності — виготовлення приладів контролю рівня забруднення навколишнього середовища [ 4 ].

Бізнес-інкубатор Херсонської торгово-промислової палати — центр, що поєднує підприємства, державні органи і громадські організації, зацікавлені в підтримці розвитку малого бізнесу в регіоні. Він надає починаючим підприємцям комплекс послуг, необхідний для успішного становлення і розвитку малого підприємства: навчання по програмах менеджменту, маркетингу, фінансової діяльності і бізнесу-планування малого підприємства; допомога в створенні бізнес-планів; консультування з усіх питань діяльності підприємства; оренду приміщень; офісні послуги; сприяння у фінансуванні проектів.

Сьогодні в нашій країні, за офіційною інформацією, зареєстровано більше сімдесяти бізнес-інкубаторів. За даними ж нещодавно проведеного Українською асоціацією бізнес-інкубаторів та інноваційних центрів (УАБІІЦ) моніторингу діяльності бізнес-інкубаторів, їхня чисельність виявилася значно меншою і складає лише близько десяти бізнес-інкубаторів, які реально працюють. Серед них, насамперед, можна назвати Славутицький, Хмельницький, Сімферопольський, Львівський, Полтавський, Івано-Франківський бізнес-інкубатори.

Отже, створення нових інституціональних структур міжнародного бізнесу є перспективним напрямком підвищення інноваційної активності та реструктуризації економіки. Це забезпечить перехід вітчизняного виробництва на інноваційний шлях розвитку, прискорення темпів освоєння випуску конкурентоспроможної продукції, формування внутрішнього ринку конкурентоспроможної високотехнологічної продукції, нарощування експортного потенціалу, закріплення вітчизняної продукції на світовому ринку науково-технічної продукції; формування основ поліпшення інвестиційного клімату, збільшення потоку як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій для вирішення економічних проблем тощо. Створення інноваційних структур повинно органічно вписуватися в стратегію регіонального прогресу, стати інструменом підвищення економічних та соціальних показників економіки регіону за рахунок відновлення діяльності великих підприємств, які визначають розвиток регіону.

Список літератури:

1. Гаташ В . Бізнес-інкубатор для маленьких і середніх інноваційних фірм. – Інтернет-ресурс. – Сайт «Дзеркала тижня». – http:// www.zn.kiev.ua

2. Геєць В.М., Семиноженко В.П. Інноваційні перспективи України. – Харків: Константа, 2006. – 272с.

3. Інноваційний розвиток України у 2007 році. Основні події // Економіст. – 2008. - № 4. – С.66

4. Інтернет-ресурс: Офіційний сайт бізнес-інкубатора Славутича http :// slavutich . kiev . ua /~ business /

5. Чижова В. Інституціональні та інноваційні аспекти регіонального розвитку // Наукові праці КНТУ: Економічні науки, вип. 8. – Кіровоград: КНТУ, 2005. – С.92-100.