WEB-ресурс научно-практических конференций

Черток Д.Л., Тітова С.П.

Дніпродзержинський державний технічний університет

ПРОБЛЕМИ ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ РІШЕННЯ

Процеси глобалізації останнім часом набирають високих темпів і мають всеохоплюючий характер. На сьогодні для України важливо не залишатися на узбіччі світового розвитку, стати рівноправним партнером світового співтовариства, а не сировинним придатком високорозвинених країн. Україна має високий науковий і виробничий потенціал, однак майже не використовує його, наражаючи, таким чином, суспільство на економічну небезпеку та залежність у майбутньому від світової спільноти. Щоб не стати країною третього світу, вже сьогодні необхідно докласти значних зусиль, для побудови сильної, конкурентоспроможної національної економіки, таким чином забезпечивши незалежність і високий рівень життя суспільства.

Можливим шляхом вирішення цієї проблеми є використання досягнень технологічної революції, реалізація завдань структурно-інноваційної стратегії, які є найважливішою цільовою функцією інноваційного процесу. Інноваційний процес як процес, що спирається на науку, техніку, економіку, підприємництво й управління, можливий тільки на основі зростання й реалізації інвестицій. Інвестиції розглядаються як один з головних признаків початку стабілізації. Вони є основою та каталізатором економічного розвитку економіки. Без ефективного розвитку цих складових суспільство приречене на деградацію.

На сьогоднішній день інвестиційна політика в Україні є неоднозначною. Для зміни ситуації, що склалася, і залучення грошових коштів в інвестиційний процес виникає потреба у вдосконаленні регулювання інвестиційної діяльності і в забезпеченні на цій основі активізації інвестування.

Останнім часом над проблемами інвестиційних процесів України працює безліч вітчизняних вчених-економістів, серед яких можна виділити таких, як І.А.Бланк, В.С. Будкин , А.С.Гальчинській, Ю.В. Макогон , В.К. Мамутов і інші. Аналіз їх останніх публікацій і досліджень показує, що інвестиції сьогодні стали тим ресурсом, який у будь-якому вигляді може сприяти поліпшенню діяльності вітчизняних підприємств. Але деякі аспекти, зокрема зарубіжний досвід організаційної роботи по залученню інвестиції, розкриті не повністю. Одним з пріоритетів економічної політики України на сучасному етапі її розвитку є пошук шляхів поліпшення інвестиційного клімату.

Аналіз наукових джерел засвідчив, що невисока інвестиційна та інноваційна активність в Україні зумовлена низькою інвестиційною привабливістю країни.

За даними прес-служби ООН Україна займає 18-те місце у двадцятці країн, котрі являються привабливими для інвесторів. Це обумовлено наступними причинами: значний ринок з незадовільним попитом на товари та послуги, високий рівень освіти населення та кваліфікації персоналу, вигідне транспортно-географічне положення, порівняно легкий доступ до сировинних ресурсів та інше.

Виходячи з вищевказаного, можливо виділити такі причини недостатньої інвестиційної привабливості:

- в першу чергу, нестабільність політичної ситуації;

- збільшення монополізації ринків, ріст рівня інфляції;

- наявність зовнішнього та внутрішнього боргу;

- нестабільність законодавства, зокрема податкового;

- скорочення пільг для інвесторів;

- високий рівень податків, їх велика, необґрунтована кількість;

- відсутність інфраструктури, нерозвиненість банківської системи;

- нерозвиненість страхового та фондового ринків;

- криміналізація економіки, активність тіньового бізнесу;

- низький рівень конкуренції виробництва, інноваційної активності

та невисока платоспроможність підприємств;

- високі інвестиційні ризики та низька норма рентабельності

більшості промислових підприємств;

- тривалість і громіздкість процедури реєстрації підприємств;

- відсутність сучасних інформаційних систем зв’язку з

потенційними інвесторами та багато іншого.

Активізація процесів інвестування повинна передбачати розробку і реалізацію комплексу заходів як на макроекономічному рівні, так і на рівні окремих суб'єктів господарювання.

Так, для вирішення вищезгаданих проблем необхідно:

- стабілізувати політичну ситуацію в країні;

- надати іноземним інвесторам правові гарантії;

- удосконалити систему пільг для інвесторів;

- створити спеціалізовані інвестиційні банки із забезпеченням пільгових умов кредитування інвестиційних проектів;

- спростити податкові ліцензійні, сертифікаційні зовнішньоекономічні і митні процедури.

Проте цих заходів недостатньо. Особливої уваги вимагає робота з інвесторами в регіонах, оскільки майже в кожному п'ятому місті України інвестицій немає взагалі, а в багатьох містах їх обсяги нікчемно малі.

В залученні інвестицій велику роль грає приватизаційний процес. Його необхідно зробити прозорим, інакше не викоренити тенденцію до розповсюдження скандалів, відлякуючи інвесторів.

В Україні необхідно активізувати створення інформаційних мереж для інформаційної підтримки вітчизняного бізнесу і забезпечення його конкурентоспроможності.

Планування і регулювання інвестиційної діяльності і сьогодні залишаються актуальними. Ще не достатньо відпрацьована сфера формування джерел і ресурсів інвестицій, що може бути предметом подальших досліджень, причому, обговорюючи дані питання, необхідно враховувати інтереси інвестора в ув'язці з економічними інтересами держави.

Список літератури

1. Вербицька Ю. М. Інвестиційно-інноваційна діяльність як чинник соціально-економічного розвитку регіону // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №8 (74). - С. 101-105.

2. Марцин В.С. Стратегія розвитку інвестиційної діяльності в економіці України // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №9 (75). - С. 57- 63.