Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

Первая Международная научно-практическая конференция "Проблемы формирования новой экономики XXI века"(19 декабря 2008 года)

Лозовська Г.М.

Одеський національний політехнічний університет

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ СОЦІАЛЬНО-ЕТИЧНОГО МАРКЕТИНГУ ПРИ ВПРОВАДЖЕННІ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ В СФЕРІ ПОСЛУГ

Актуальність теми дослідження. Розвиток ринкових відносин у нашій країні багато в чому залежить від формування економіки послуг, або сервісної економіки, у рамках якої основним фактором, що визначає ефект, є здатність максимально задовольняти вимоги споживача. Стратегія орієнтації на споживача означає, що клієнт є центром уваги фірми, яка повинна прагнути до того, щоб якнайкраще розуміти тенденції розвитку системи значимості замовника. [1]

Сервісна економіка, у порівнянні з індустріальною, є більш гармонічною, тому що включає в єдиний комплекс сфери матеріального виробництва, обігу й послуг. Через яскраво виражену індивідуалізацію, де в центрі уваги - конкретний клієнт, сервісна економіка є соціально-ориентованою. Останньому також сприяє моральний бік послуг; більше того, у сукупності послуг центральне місце займають послуги соціального характеру. [1]

У даній роботі головною метою є розробка механізму використання в сфері послуг елементів соціально-етичного маркетингу.

Соціальний маркетинг припускає використання маркетингових технологій не тільки в комерційному обміні, але й в обміні, що не припускає одержання прибутку, а також посилення ролі споживача у комерційному й некомерційному обміні. Нерідко сутність соціального маркетингу бачать у тім, що він має справу із соціальними ідеями, завданнями або конкретними діями. Тим часом, соціальні орієнтири маркетингу здобувають значні позиції й у комерційному маркетингу.

В останні роки в Україні спостерігається розширення проникнення елементів маркетингу в сферу державної діяльності. Очевидно, що така практика не носить систематичного цілеспрямованого характеру, а скоріше є результатом інтуїтивних епізодичних ініціатив керівників окремих служб, хоча можна стверджувати, що сьогодні назріла необхідність використання цілісної концепції соціального маркетингу в діяльності інститутів державної влади й управління. [ 2, c.12]

Істотна відмінність соціального маркетингу полягає в тому, що для формування його концепції вже є не тільки зріла теоретико-методологічна база класичного маркетингу, але й великий досвід практичного застосування його методичного інструментарію. Це значною мірою спрощує завдання фахівців, що розробляють концепцію маркетингу некомерційних суб'єктів. [ 2, c.13]

Аналіз останніх наукових досліджень. У працях таких авторів як С. Захарова, Ф. Котлер, К. Фокс, досліджується сутність і роль соціального маркетингу. Проблеми впровадження новітніх технологій в сфері послуг намагаються вирішити у своїх роботах Г.И. Пашигорєва, Аврашков Л.Я., Уткін Е.А., та інші..

Ряд робіт свідомо орієнтовані на конкретні напрямки діяльності в сфері послуг (А. П. Панкрухін, «Маркетинг освітніх послуг»; Н.А. Восколовіч «Маркетинг туристичних послуг»), не містять цілісної маркетингової концепції, а вивчають лише окремі процедури й маркетингові інструменти.

Але, незважаючи на велику кількість публікацій, присвячених різним аспектам використання соціально-етичного маркетингу, необхідно відзначити, що як будь-яка наукова дисципліна в період свого становлення соціально-етичний маркетинг переживає ряд труднощів, які проявляються у відсутності системності, неоднозначності понять, термінологічній плутанині. У зв'язку із чим нові дослідження в даній області сприяють більш швидкому становленню даної дисципліни.

Ціль роботи полягає в дослідженні основних механізмів реалізації соціально-етичного маркетингу, а також розробки практичних рекомендацій з їхнього ефективного використання при впровадженні новітніх технологій в сфері послуг.

Основний матеріал дослідження. Концепція соціального маркетингу займає сьогодні важливі позиції в контексті розвитку теорії й практики маркетингу.

Ф.Котлер визначає поняття соціально-етичного маркетингу так: «встановлення потреб і інтересів цільових ринків і задоволення користувачів більш ефективними і результативними, ніж конкурентів, способами при збереженні або підвищенні добробуту не тільки споживачів, але й суспільства в цілому» [3, c. 38]

Концепція соціального маркетингу характерна для сучасного етапу, коли світ поступово переходить до нової парадигми соціально-економічного розвитку. [4, c. 8]

Соціальний маркетинг включає розробку програм в інтересах усього суспільства , у яких сполучаються необхідні дослідження, реклама, просування, здобуття репутації для задоволення інтересів більших груп людей, сукупності яких і становлять суспільство.

Використання соціально-етичного маркетингу в сфері послуг є доволі недослідженою галуззю маркетингу. Саме тому дослідження в даній області сприяють розвитку і становленню соціально-етичного маркетингу як дисципліни. Розглянемо більш детально сутність і процес впровадження послуг.

Послуги характеризуються невідчутністю пропозиції, невіддільністю виробництва й споживання, складністю їхньої стандартизації й неможливістю зберігання, що визначає основні завдання управління в даній сфері: контроль якості, підвищення продуктивності праці й управління людськими ресурсами.

Основа високої якості послуг - їхнє нормативне забезпечення на державному рівні.

При впровадженні інновацій в сфері послуг гостро стоїть проблема розробки і реалізації організаційного механізму соціально-етичного маркетингу. Концепція маркетингового управління виявилася недостатньою для умов, у яких діє соціально-відповідальний бізнес. Етичні норми й правила в бізнесі починають грати в очах споживачів дуже велике значення, і бізнес не може не враховувати цього, соціалізуючи свою діяльність. На зміну соціально-орієнтованій економіці приходить «соціальна економіка», що має потребу в інших орієнтирах і координуючих інструментах, ніж традиційний бізнес. Саме тому, так важливо враховувати «соціальний аспект» при впровадженні інновацій у сфері послуг.

Усі типи інновацій спрямовані на забезпечення стійкої й стабільної діяльності. Метою продуктових інновацій є випуск нового або модифікація продукту, що раніше випускався. Як правило, вони спрямовані на ріст числа споживачів або на збільшення частки ринку. Метою локальних процесних інновацій є переважно ріст продуктивності, якості й ефективності виробничо-господарської діяльності. Дані зміни спрямовані на посилення конкурентної позиції підприємства й створення нових конкурентних переваг.

Процес розробки нової послуги включає ряд послідовних етапів:

1-й етап . Пошук ідеї нової послуги. Він містить у собі визначення потреби в інновації; формування портфеля вимог споживачів; безпосередній пошук ідей нової послуги, що відповідає цим вимогам; її розробку, а також визначення доцільних тимчасових параметрів впровадження послуги на ринок.

2-й етап . Проектування й організація виробництва нової послуги, проведення лабораторних і ринкових випробувань. Відповідно до результатів оцінки й вибору інноваційної ідеї провадиться детальне проектування процесу виробництва й надання послуги. Проектування враховує ресурсні обмеження, закладені в програмі розвитку нової послуги, і формує конкретні рішення, що зв'язують попит і ресурсний потенціал виробника.

Далі здійснюється організація виробництва пробних послуг і проведення лабораторних і ринкових випробувань.

3-й етап. Організація масового виробництва послуги. Цьому передує попередня підготовка ринку. Вона складається з інформування споживачів про наміри виробника по впровадженню нової послуги і її основних характеристик.

4-й етап. Спостереження за ринковим поводженням послуги й використання відповідного маркетингового інструментарію.

Даний механізм впровадження інновацій можна використати у будь-якій сфері, в тому числі і при впровадженні наземного цифрового телебачення, що розглядається в даній роботі. При цьому дуже важливим є при впровадженні інновацій чітко «вбудувати» у цей процес механізм соціально-етичного маркетингу.

У даній роботі представлений механізм соціально-етичного маркетингу при впровадженні наземного цифрового телебачення в Україні.

Якщо аналізувати процес впровадження цифрового наземного телебачення в Україні з точки зору соціальної проблематики, то його можна умовно розділити на 4 етапи:

1.Розробка законодавчої бази. На цьому етапі необхідно вирішити велику кількість соціальних проблем а саме:

· усунення диспропорції в охопленні населення багатопрограмним телевізійним мовленням, забезпечення гарантованого рівноправного доступу всього населення країни до інформаційних ресурсів.

· визначення переліку програм «соціального блоку», безкоштовне поширення яких гарантується державою.

· визначення механізмів і строків одночасного функціонування аналогових і цифрових систем поширення телевізійних програм.

· необхідність формування національних стандартів на цифрове й передавальне встаткування, що є основою для розвитку ринку виробництва такого встаткування в країні.

· підготовки законодавчої бази та окремих спеціальних програм, у тому числі регіональних, щодо сприяння придбання цифрових перетворювачів (приставок) населенням, зокрема і на дотаційній основі . Це створить підстави для дотацій приставок з місцевих бюджетів. [ 5 ]

· Відсутність реєстру громадян, яких необхідно забезпечити цифровими декодерами.

2.Частковий запуск цифрового віщання. Головною соціальною проблемою на цьому етапі є підготовка й перепідготовка персоналу. Масовий перехід від аналогового телемовлення до цифрового має на увазі активний розвиток ринку телекомунікацій, у зв'язку із чим виникає природна потреба у висококваліфікованих фахівцях, яких на сьогоднішній день украй мало. Проблема навчання й підготовки подібних фахівців стоїть досить гостро, тобто всерйоз встає проблема створення системи підготовки таких фахівців у вищих навчальних закладах країни.

3.Повний запуск цифрового віщання. Головна соціальна проблема на цьому етапі - з абезпечення населення цифровими декодерами. Перед Україною постає нагальна проблема забезпечення населення цифровими декодерами, оскільки більша частина громадян знаходяться за межею бідності.

В роботі запропоновано:

· Мотивувати та заохочувати населення купляти цифрові декодери. Наприклад, першому 1000000 громадян частково компенсувати вартість цифрового декодера (50 відсотків оплачує держава);

· За державний, а також за рахунок провайдерів програмних послуг, забезпечити декодерами незахищені верстви населення, а саме пенсіонерів, людей з обмеженими можливостями із наданням купонів на придбання конвертерів цифрового сигналу в аналоговий ;

· Субсидування громадян в незалежності від способу прийому цифрового сигналу - через антену, кабель чи супутник;

· За рахунок провайдерів передбачити можливість кредитування громадян на покупку декодера.

4.Відключення аналогового телебачення. Головна соціальна проблема цього періоду - і нформаційне забезпечення переходу на цифрове мовлення .

Завдання держави – вже зараз розробляти продуману та ефективну політику, в тому числі проведення інформаційних кампаній, роз’яснення необхідності переходу на цифрове мовлення. Головне, щоб люди розуміли – з 2015 року без декодерів вони просто не зможуть дивитися телевізор, якщо він, звичайно, не з вмонтованим цифровим пристроєм.

Інформаційна кампанія має вирішити наступні задачі:

· проінформувати про зміст програмних послуг, доступ до яких забезпечується через різні технічні платформи;

· показати переваги переходу на цифрове мовлення для користувачів програмних послуг;

· розтлумачити технічні аспекти прийому цифрового сигналу;

· повідомити про конкретні дати припинення аналогового мовлення;

· створитии механізми взаємодії між усіма залученими до процесу переходу на цифровий формат мовлення сторонами. (рис. 1) [ 6 ] :

Складові інформаційної кампанії, пов’язаної із переходом на цифрове мовлення.

Рис.1 Складові інформаційної кампанії, пов’язаної із переходом на цифрове мовлення.

Висновки та перспективи подальших наукових розробок. Таким чином, необхідність ефективного механізму реалізації програми соціально-етичного маркетингу при впровадженні новітніх технологій в сфері послуг, є дуже актуальною, а на прикладі впровадження цифрового телебачення в Україні стоїть досить гостро і потребує вирішення у найближчий перспективі. Підсумовуючи вище зазначене, можна зробити висновок, що основними завданнями при впровадженні цифрового телебачення є:

1. На законодавчому рівні вирішити усі «соціальні» питання, а саме усунення диспропорції в охопленні населення багатопрограмним телевізійним мовленням, визначення переліку програм «соціального блоку», визначення механізмів і строків одночасного функціонування аналогових і цифрових систем поширення телевізійних програм та ін.;

2. Підготовити й перепідготовити персонал;

3. З абезпеч ити населення цифровими декодерами ;

4. Інформаційно забезпечити перехід на цифрове мовлення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Сосунова Л.А. Чернова Д. В . - Влияние сферы услуг на экономику - "Российское предпринимательство" № 03, 2003 год http://www.creativeconomy.ru/library .

2. Чунаков А.И. Социальный маркетинг в системе местного самоуправления / автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата экономических наук / Волгоградский государственный технический университет, 2007 г .

3. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент / Пер. с англ. под. ред. О.А. Третьяк, Л.А. Волковой, Ю.Н. Каптуревского / Ф. Котлер. СПб.: «Питер», 2000 г

4. Чунаков А. И. Особенности социального маркетинга на современном этапе развития экономики / А. И. Чунаков, Л. С. Шаховская // Адаптация маркетинга к изменяющимся условиям экономики России: монография коллективная / Самсонова Е. В., Саркисян А. А., Сидорова Е. Е. и др.; Под ред. Л.С. Шаховской. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°», 2006.

5. «Цифра» під загрозою - Н/ Данькова, «Телекритика» /25.07.2007р. http://www.telekritika.kiev.ua/

6. Правове регулювання переходу на цифрове мовлення в Угорщині /Інститут прикладних правових досліджень «Право»/ Київ, 2007 р. www.media.parlament.org.ua/