WEB-ресурс научно-практических конференций

Максименко І.А.

Національний університет ДПС України

ПОСТІНДУСТРІАЛЬНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ МАКРОРІВНЯ

Нині у нашій країні помітні лише зародки структури нової (постіндустріальної, інформаційної) економіки. Однак спостерігаємо, що вже сьогодні вона ставить перед суб’єктами економічної системи абсолютно нові вимоги. Тому дослідження постіндустріальних трансформацій економічної діяльності суб’єктів мікрорівня є актуальними і необхідними.

Проведений аналіз дозволяє виділити декілька тенденцій.

1. Трансформація поведінки та ролі споживачів як мікросуб ’ єктів. Мікроекономіка концентрує свою увагу на поведінці економічних одиниць, які приймають самостійні рішення і реалізують їх в процесі власної економічної діяльності. Принципова риса мікроаналізу - припущення про раціональну поведінку економічних суб'єктів: споживачі прагнуть максимізувати корисність, при цьому досягається рівновага споживача. Сьогодні широкий доступ до інформації надає споживачу набагато більше можливостей у цьому плані, і максимізація корисності відбувається при більш високому рівні її задоволення. Ринок стає орієнтованим на споживача набагато більше, ніж 20-30 років тому. Причому спрощення взаємодії споживача з виробником завдяки можливостям інформаційних технологій створює передумови для зсуву інтересів споживача з довгострокового періоду в короткостроковий.

Трансформація ролі споживачів проявляється в активізації ними пошуку підприємств з необхідними стратегічними можливостями для створення бажаної цінності. Як зазначає Н. Тарнавська, цей підхід передбачає реалізацію "класичного маркетингу навпаки", коли споживач самостійно обирає для себе цінність (або її складові з можливих альтернатив) і цим впливає на товарну політику підприємств і ціну товару. Зміна свідомості споживача перетворює його на співтворця не тільки продукту, але й бізнес-процесу, функціонування якого забезпечує створення цінності [1, с. 6].

2. Інформація та знання стають визначальними чинниками постіндустріального розвитку, а економічна діяльність, основана на обмеженості ресурсів, поступається економічній діяльності, що основується на знаннях. "Відмінність між знаннями та іншими ресурсами полягає в тому, що знання не є вичерпними, - зазначає Т. Стюарт. - У підручниках пишеться, що категорія цінності в економічній теорії виводиться із поняття рідкісності... Однак ми з кожним днем "виробляємо" все більше знань, і ... вони часто збільшуються у ціні саме тому, що є у надлишку, а не тому, що їх не вистачає" [ 2, с.390]. Суттєвим моментом для споживача в цій ситуації стає можливість відбору необхідної інформації з того великого обсягу, який надають сучасні інформаційні технології.

3. Зміщення конкурентного середовища у сферу надання і отримання інформації. За умов поширення концепції спільного створення цінності виробниками і споживачами продукції знання розглядаються як фактор виробництва. Такий підхід демонструє зародження нової реальності, що у свою чергу, передбачає перегляд точок зору на природу підприємства і конкурентних відносин.

В умовах глобалізації економіки і міжнародного поділу праці споживчі властивості товарів і послуг досягають досконалості, вирівнюються і втрачають свої конкурентні переваги. Часті випадки, коли конкуруючі підприємства використовують одні й ті ж комплектуючі, спільних постачальників устаткування і проектної документації. Будь-яка нова споживча властивість товару чи послуги, знайдена в процесі конкуренції, відразу стає загальним надбанням. Навіть ноу-хау у сфері маркетингових послуг перестають бути ексклюзивними і давати особливі переваги для істотного перерозподілу ринку [3 , с.56 ] . У цих умовах особливу значимість набуває можливість доведення інформації про споживчі властивості товару до кінцевого споживача. Найбільш яскраво це виявляється на корпоративному ринку.

Електронні торги, доступ до онлайнових замовлень, безпаперовий документообіг, що сприяють просуванню продукту, стають уже невід'ємним інструментом боротьби за корпоративного клієнта. Разом з товаром поставляється не тільки необхідна інформація про його споживчі властивості і якість, але і повна інформація про бізнес процеси на підприємстві, про дотримання різних стандартів виробництва та управління. Нерідко корпоративним клієнтам надається навіть доступ до інформаційної системи підприємства, за допомогою якого вони можуть одержати повну й актуальну інформацію про стадії виробництва товару чи послуги з моменту замовлення до відвантаження.

У даний час найбільше використовують інформаційні технології як конкурентну перевагу своїх послуг суб’єкти фінансової діяльності. Повсюдне впровадження електронних платежів з використанням пластикових карт і банківських терміналів дозволило їм істотно розширити спектр фінансових операцій, включаючи найрізноманітніші форми кредитування, перекази коштів, безготівкову форму оплати товарів і послуг, так ще й в умовах самообслуговування.

4. Виникнення нової організаційної форми підприємств – мережевих підприємств. М. Кастельс розглядає мережеве підприємство як специфічну форму підприємства, “система засобів якого складена шляхом перетинання сегментів автономних систем цілей” [ 3 , c . 174] . Такий підхід до організації підприємства, коли окремі функції розподіляються між його підрозділами, одержав у сучасних західних дослідженнях інформаційного суспільства назву «організація з модульною структурою» або «динамічна мережева організація». При цьому узгодження дій здійснюється головним офісом — «брокером», а зв'язок головного офісу з підрозділами забезпечується за допомогою Мережі (Інтернету) й електронних засобів комунікації.

Отже, проведене дослідження дає можливість зробити наступні висновки про тенденції трансформації економічної діяльності суб’єктів мікрорівня в умовах постіндустріального розвитку: під впливом глобальних інформаційних змін відбувається модифікація поведінки споживачів, змінюється система їх переваг; визначальними чинниками економічної діяльності стають інформація і знання, які не є рідкісними, оскільки споживання знань та інформації сприяє їх нарощуванню та самозростанню; значний вплив на економічну діяльність підприємств здійснює Інтернет: відбувається переміщення економічної активності із географічного простору в кіберпростір, а здійснення купівлі-продажу переходить із сфери традиційних форм ринку в у сферу Інтернету; виникають нові організаційні форми підприємств – мережеві підприємства; більша відкритість з точки зору інформації і більша гнучкість з точки зору прийняття рішень ставить діяльність економічних суб’єктів в умови більш жорсткої конкуренції; зміщення конкурентного середовища у сферу надання та отримання інформації стає рушійною силою формування нової, постіндустріальної економіки.

Література:

1. Тарнавська Н. Новітні прояви конкуренції в суспільстві, яке базується на знаннях // Економіка України. – 2008. – № 2. – С.4 -16.

2 . Стюарт Т. Интеллектуальный капитал. Интеллектуальный капитал. Н овый источник богатства организации // Новая постиндустриальная волна на Западе: Антология / Под ред. В.Л. Иноземцева. – М.: Academia , 1999. – c .29.

3. Славин Б. Информационное общество и рыночные отношения // Проблемы теории и практики управления. – 2007. - №7. – С.55-63.

4. Кастельс М. Информационная епоха : экономика, общество и культура / Под ред О.И. Шкаратана. - М.: ГУ ВШЭ, 2000. – 680 с.