WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Софієнко А.В.

Херсонський національний технічний університет

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ОБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ

Реалізація різномасштабних інвестиційних процесів умотивовується обґрунтованим прагненням інвесторів брати участь у певному виді бізнесу. Тому у процесі прийняття рішення щодо інвестування великого значення набуває оцінка інвестиційної привабливості різного рівня і особливо об’єктів господарювання. У зв’язку із актуальністю цієї теми досліджено підходи науковців щодо поняття інвестиційної привабливості. Так, одні фахівці (Книш М.И., Перекатов Б.А., Лютиков Ю.П., Бланк И.А., Макарій Н.О. та ін.) дають досить схожі визначення інвестиційної привабливості підприємства, інші (Шевчук В.Я., Рогожин П.С., Романовський М.В. та ін.) розглядають інвестиційну привабливість потенційних об’єктів, але не дають визначення поняття «інвестиційна привабливість підприємства». Інвестиційна привабливість об’єкта інвестування формується під впливом певних умов та факторів внутрішнього та зовнішнього характеру. Досліджено, що такими авторами як Савчук В.П., Величко Е.Г., Бланк І.О. перелічено умови формування інвестиційної привабливості підприємства та фактори впливу на цей процес. До умов впливу на інвестиційну привабливість віднесено перспективу розвитку підприємства, ефективність використання активів та перспективу збуту продукції. Інші фахівці взагалі не розглядають умови, а приділяють увагу тільки факторам формування інвестиційної привабливості підприємства. Інтегральний показник інвестиційної привабливості корегується за факторами: привабливість інвестиційного клімату в країні; привабливість галузі; привабливість регіону; привабливість об’єкта господарювання (оцінка управління підприємством). Такі автори, як Пересада А.А., Онікієнко С.В., визначають вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на інвестиційну привабливість підприємства : внутрішні – виробничий потенціал, менеджмент, інвестиційна програма, фінансовий стан; зовнішні – галузева приналежність, регіональне розміщення, відносини із власником [1]. Зовнішні фактори сьогодні виступають на перше місце, оскільки макроекономічні диспропорції (інфляція, негативне зовнішньоекономічне сальдо, відсутність структурних реформ) призвели до кризи на фінансовому ринку та експортоорієнтованих галузях (металургійна та хімічна промисловість). Інші сучасні молоді вчені вивчають інвестиційні якості та стан фінансових інструментів акціонерних товариств і на цьому визначають методику оцінки інвестиційної привабливості та прогнозування вже для об’єкта господарювання [2].

Враховуючи рекордну глибину падіння національного фінансового ринку (69,7 % ) оцінити доходність фінансових інструментів для інвестування можна як «антидоходну». Фінансовий занепад світу настав непередбачено, більш того на фоні зверх оптимістичних прогнозів фінансових аналітиків про неминуче зростання росту фінансового ринку, в тому числі тільки по ринку акцій з 30% у 2007 році до 185 % на кінець 2008 року. Тому в сучасних кризових умовах вагомість факторів інвестиційної привабливості галузей, регіонів та самих підприємств збільшується до максимуму. А показники такої оцінки потребують більш досконалої систематизації, дослідження доцільності та універсальності їх використання на всіх рівнях.

Питання узагальнення методології та інструментарію проведення аналізу фінансового стану підприємства як складової інвестиційної привабливості об’єкта господарювання потребує подальшого вирішення. Разом з тим, практика потребує використання різноманітних ефективних засобів аналізу фінансового стану підприємства з метою урахування специфіки організаційно-правової форми підприємства [2]. До найбільш складних і мало розроблених проблем з даної теми в нашій теорії відносяться:

- аналіз формування структури фінансових активів підприємства;

- оцінка його платоспроможності та фінансової стійкості;

- аналіз використання необоротних і оборотних активів підприємства;

- можливість ранжування показників наведених вище для визначення інвестиційної привабливості підприємства та регіонів.

Законодавча база для інвестування росте не в інтенсивному напряму, а в екстенсивному. 25 % опитаних інвесторів найпершим бар’єром у активізації своєї діяльності визначили брак офіційної статистичної інформації. Ще у 2002 році експерти Інституту реформ, оцінюючи «досить стримано» інвестиційний стан України, наголошували про необхідність термінового здійснення таких заходів як лібералізація бізнесу, створення прозорого законодавства, реформування корпоративного управління та фінансового сектору, вдосконалення податкової політики [3]. Сьогодні під сумнів поставлено всю систему оприлюднення та оцінки інформації на фінансовому ринку. Перш за все - це інформація фінансової звітності підприємств, яка відображає ті тенденції, які є вигідними менеджерам та рейтинговим агенціям [4].

Для оцінки інвестиційної привабливості, як ми зазначали вище, можливим є використання різних фінансових абсолютних та відносних показників. Їх використання визначається цілями та глибиною аналізу господарської діяльності підприємства. Це потребує обґрунтованих інтегральних оцінок (ІО) інвестиційної привабливості підприємств (ІПП), а також оцінки поточних і перспективних цінових характеристик відповідних цінних паперів.

Так, сучасна методика визначення pi | - рейтинга | інвестиційної привабливості підприємства рейтингового агентства |агенції| «Експерт-Рейтинг» побудована |спорудити| на базі вдосконаленої моделі Дюпона, в якій виділяється чотири групи показників [5]. Згідно цієї методики рейтингова оцінка привласнюється компанії з урахуванням |з врахуванням| чотирнадцяти статистичних показників, дванадцяти розрахункових коефіцієнтів і восьми додаткових фундаментальних чинників |факторів| .

До них належать : 1) підсумкова прибутковість – група показників, яка вказує |показуюча| на здатність |здібність| компанії приносити прибуток, виходячи з наявних в її розпорядженні ресурсів; 2) фінансова незалежність – визначає фінансову безпеку компанії, ступінь |міра| її насиченості борговими ресурсами; 3) якість корпоративного управління (якнайкращим |найкращим| індикатором його якості залишається показник прибутку підприємства, який воно теоретично може розподілити серед своїх акціонерів); 4) вплив кон'юнктури ринків сировини, готової продукції і інших ресурсів, від яких залежить компанія (це і є та зовнішня середа |середовище| , яка за відсутності на підприємстві схем податкового планування |планування| стає головним |чільним| ринковим чинником |фактором| , що впливає на розмір витрат |затрат| , виручки, чистого прибутку).

Таким чином, інвестиційна привабливість як оціночна категорія має різнорівневий характер і потребує вирішення питання послідовності цих рівнів. Що є первісним, а що є вторинним, що є причиною, а що виступає як наслідок? Це питання потребує вирішення і з урахуванням вдосконалення законодавчої та нормативної бази інвестиційної діяльності. Сумніви щодо доцільності дослідження інвестиційного клімату на рівні окремого регіону прослідковувалися ще у 2002 році. [6]. Однак існують і переконливі ствердження щодо корисності регіонального підходу в цій оцінці [7].

Одна з найважливіших проблем, яка потребує термінового вирішення в Україні, - визначення найбільш інвестиційно привабливих відкритих акціонерних товариств для портфельних інвесторів з метою забезпечення найефективнішого вкладення коштів. Сповільнення оборотності, потребує додаткових вкладень засобів та може спричинити погіршення фінансового стану підприємства, що в свою чергу вплине на рівень інвестиційної привабливості таких підприємств.

Література:

1. Пересада А.А., Коваленко Ю.М., Онікієнко С.В. Інвестиційний аналіз: Підручник. К.:КНЕУ, 2003. – 485 С.

2. Яріш О. В. Інвестиційна привабливість акцій відкритих акціонерних товариств. Автореферат кандидатської дисертації .- Харків: Бібліотечний каталог авторефератів України, 2005р.

3. Григоренко Ю. Інвестиційний клімат як головна складова стратегії розвитку.//Український регіональний вісник. № 41 2002 р. – С.6-7.

4. Криза довіри. Посткризовий фінансовий ринок: нова ідеологія державної політики// Цінні папери України. № 43(535). 2008 р. – С. 28-31.

5. В. Шапран., В. Духненко, Р. Корнелюк . Иррациональный рынок.// Експерт .- № 26.- 2007. – С.60-69.

6. Дацишин М.Не надумана привабливість регіонів України.// Український регіональний вісник. №41 2002 р. – С.4-5.

7. Мамуль Л.О., Чернявська Т.А. Нові методичні підходи до аналізу інвестиційної привабливості регіонів//Вісник економічної науки України. – 2005. - № 1 (7). – С. 83-89.