WEB-ресурс научно-практических конференций

Козак О.М.

Кам'янець-Подільський національний університет імені І.Огієнка

ШЛЯХИ ВРЕГУЛЮВАННЯ ДИСБАЛАНСУ ПОПИТУ І ПРОПОЗИЦІЇ ПРАЦІ НА МОЛОДІЖНОМУ СЕГМЕНТІ РИНКУ ПРАЦІ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Постановка питання. Молодь – рушійна сила суспільства. Вона перебуває в центрі соціального, економічного і політичного життя світу. Одним з перспективних напрямків залучення молоді в суспільні процеси країни є забезпечення її робочими місцями. Пошуки першого робочого місця, невідповідність якості отриманих знань з професійними обов'язками, відсутність досвіду роботи, дисбаланс між попитом і пропозицією праці зумовлює зниження рівня економічної активності молоді. Ці та інші проблеми працевлаштування молоді спричиняють зростання рівня безробіття, збільшення частки молодих людей зайнятих у «тіньовій» сфері економіки, зростає від'ємне сальдо трудової міграції, знижується мотивація до праці, змінюється структура ціннісних орієнтацій молодого населення.

Проблема працевлаштування та зайнятості молоді давно є предметом дослідження учених (економістів, демографів, психологів, соціологів). Соціально-економічні аспекти праці та зайнятості, зовнішніх трудових мігра­цій в межах національного, регіональних та локальних ринків праці дослід­жуються Д.Л. Богинею, В.В. Онікієнком, Е.М. Лібановою, О.А. Грішновою та багатьма іншими вітчизняними науковцями.

Виклад основного матер іалу . Після закінчення навчального закладу перед випускниками постає гостре питання їх подальшого працевлаштування. Хоча д ержава гарантує працездатній молоді рівне з іншими громадянами право на працю , але на шляху вирішення цієї проблеми стоїть ряд перешкод. Одна із таких полягає у тому, щоб отримати роботу дуже часто потрібно мати не лише професійні знання, а й досвід роботи за спеціальністю. У свою чергу, д ержава гарантує надання роботи за фахом на період не менше трьох років молодим спеціалістам – випускникам державних професійно-технічних та вищих навчальних закладів , потреба в яких була визначена державним замовленням [1] . Проте сьогодні значна частина молодих людей навчаються на контрактній основі, тому шукати роботу їм доводиться самостійно. Фактично вчорашні випускники навчальних закладів всіх рівнів акредитації потрапляють у замкнене коло: щоб працевлаштуватись за фахом потрібен досвід, а щоб мати досвід треба декілька років пропрацювати за спеціальністю.

Інша перешкода, з якою стикаються молоді спеціалісти – це низький рівень розвитку соціальної сфери, особливо у сільській місцевості, де недостатньо розвинена інфраструктура (обмежений доступ до кваліфікованого медичного обслуговування, брак дошкільних дитячих установ, ефективно діючих закладів культури тощо). Крім того, сьогодні більшість підприємств невзмозі забезпечити своїх працівників задовільними умовами праці і проживання та високим рівнем заробітної плати, що являється головною причиною плинності кадрів, особливо серед молоді.

Наявність великої кількості молодих людей, які не мають роботи викликає напруження в суспільстві, яке негативно впливає на криміногенну ситуацію, поширення наркоманії, інших негативних явищ. Відсутність у молодих людей стабільного заробітку утримує їх від створення сім'ї та народження дітей. Це є одніє ю з головних причин демографічної кризи , яка охопила Україн у .

Сучасний ринок праці диктує свої вимоги щодо кваліфікації працівників, які стрімко змінюються. Тому правильно викладена та актуальна інформація дає уявлення про перспективи працевлаштування за конкретною професією або спеціальністю.

Ринок праці Чернівецької області значною мірою потерпає від територіальної розбалансованості попиту та пропозиції робочої сили. 75% безробітних належать до мешканців сільської місцевості , а більшість вакансій – це робочі місця в обласному центрі . Особливістю буковинського ринку праці є стр імкий потік емігрантів до країн Західної Європи , особливо – до Франції , Португалії , Італії . За даними обласного центру зайнятості , на Буковині понад 10 тисяч молодих людей віком до 35 років шукають роботу. Торі к в області ринок праці поповнили майже 4,9 тисяч випускників ВНЗ та понад 3 тисячі випускників профтехучилищ. Але р івень працевлаштування молодих людей з вищою освітою становив лише 42%.

Сьогодні в області нараховується понад 9 тисяч вакансій . Однак більшість з них – це робітничі професії і лише чверть – вакансії службовців . Наразі є дефіцит електриків , електрозварювальників , сантехн і ків , слюсарів-ремонтників , малярів , столярів , швачок та інших робітників високої квалі ф ікації . Але, не зважаючи на це , найбільшим попитом у молоді користуються економічні та юридичні спеціальності . Хоча останнім часом молодь, переважно із сільської місцевості , зацікавилася також педагогічними спеціальностями , а в мі ст і зріс попит на спеціалістів комп'ютерних наук [4] .

У 2008 р оці сталим залиша є ться попит на торгівельні та бухгалтерські професії . У зв'язку зі збільшеннями обсягів будівництва п ідвищи в ся попит на спеціалістів будівельних професій , проектувальників , дизайнерів , інженерів , архітекторів . Розширення банківської сфери посил ює пошук и банківських службовців , фінансистів та економістів . Проте Чернівецька область має і свої особливості на ринку праці, що зумовлені особливостями її розвитку: в районах, де активною є деревообробна промисловість, попитом користуються верстатники деревообробних верстатів та інші працівники лісопереробної галузі.

Аналітичні дані свідчать про те, що молодь області при виборі майбутньої професії орієнтується не на свої здібності та реальні потреби ринку у тих чи інших спеціалістах, а на престиж професії, сподівання на високі заробітки тощо.

Питання врегулювання зайнятості молоді повинно вирішуватись на всіх рівнях: державному, регіональному, на рівні кожного підприємства. На державному рівні необхідно:

· розроблення і фінанування програм соціального розвитку та захисту молоді;

· здійснення моніторингу ринку праці та прогнозування потреб у працівниках у професійному аспекті;

· залучення молоді до підприємницької діяльності, створення відповідних умов функціонування та ефективного розвитку молодіжного підприємництва;

· гарантоване забезпечення молодих спеціалістів першим робочим місцем.

На регіональному рівні слід:

· визначати співвідношення попиту і пропозиції на ринку праці для складання програми зайнятості населення регіону;

· проводити профорієнтаційну роботу серед випускників загальноосвітніх навчальних закладів;

· виплачувати дотації роботодавцям, які беруть на роботу молодих спеціалістів без досвіду роботи;

· організовувати курси з перенавчання безробітної молоді з гарантованим працевлаштуванням;

· створити регіональну молодіжну біржу праці;

· допомагати учням та студентам денної форми навчання працевлаштовуватись у позанавчальний час;

· проводити бізнес-тренінги, консультації тощо з метою реалізації підприємницької ініціативи молоді.

На рівні кожного підприємства треба:

· систематично здійснювати планування у сфері кадрів;

· надавати молодим спеціалістам перше робоче місце;

· продовжити термін стажування на виробництві;

· проводити набір учнів для освоєння робітничих професій з подальшим їх працевлаштуванням;

· забезпечити працівників належними умовами праці і проживання.

У справі вирішення проблеми молодіжного безробіття надзвичайно важливим є середньо – та довгострокове прогнозування кадрових потреб української економіки. Прогнозування перспективної потреби ринку праці у працівниках певного фаху проводиться на трьох рівнях.

Рис.1 Схема прогнозування потреб ринку у працівниках певного фаху.

На підставі аналізу сукупності статистичних і аналітичних даних розроблятимуться ґрунтовні прогнози професійної структури попиту на ринку праці, поточної і перспективної потреби в працівниках певного фаху. Прогнозами забезпечуватимуться органи державної влади, навчальні заклади, центри зайнятості, громадськість. Ці прогнози мають визначити професії і спеціальності, за якими необхідно проводити підготовку спеціалістів, а також стати основою профорієнтаційної роботи в державі. Відповідно до цього навчальні заклади визначатимуть спеціальності, за якими слід розвивати навчання, а держава здійснювати цільове замовлення саме фахівців, які потрібні на ринку праці сьогодні, завтра і післязавтра. Систематичне прогонозування потреб ринку у тих чи інших фахівцях дасть змогу зменшити навчання молоді за спеціальностями, за якими вони потім не зможуть працевлаштуватись, заощадити кошти Державного та місцевих бюджетів на перенавчання безробітних.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 4 лютого 1994 року №3928-Х II .

2. Корчун М. Шляхи підвищення економічної активності та зайнятості молоді на ринку праці України // Україна: аспекти праці, 2008. - №1. – С. 35-39.

3. Онікієнко В.В., Ткаченко Л.Т. Молодіжний ринок праці України: проблеми та шляхи рішення. – К.: Рада по вивченню продуктивних сил України, Український інститут соціальних досліджень, 2003. – 160 с.

4. www.oblstat.cv.ukrtel.ne