WEB-ресурс научно-практических конференций

Наумко Ю.С.

Сумський національний аграрний університет

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Постановка проблеми. Проблема формування кадрового потенціалу сама по собі має методологічний характер, оскільки є базою, першоосновою організації його розвитку. Від того, наскільки успішно буде сформований кадровий ресурс як провідник новітніх виробничих відносин залежа тиме результативність соціально-економічного розвитку українського суспільства.

Дослідженню аналізу методологічних принципів формування кадрового потенціалу присвятили свої роботи А.І.Сухоставець, Н.В.Дацій, В.М. Тебенко, І.Т.Кириленко, С.Г.Турчина. Разом з тим, це питання потребує подальшого дослідження, що і є метою статті.

Актуальність. Кадровий чинник завжди належав до вирішальних. Однак його значення особливо зростає на перехідних періодах і тим більше у кризових ситуаціях, коли потрібно створювати нові підходи до організації управління, які б відповідали умовам не тільки сьогодення, а й майбутнього.

Складність вирішення даної проблеми полягає в тому, що незнаного і невідомого тут набагато більше, ніж відомого. Тому особливого значення набуває пе редбачення того нового, що може з'явитись, а також пошуку способів та механізмів його практичного вирішення.

Враховуючи вищенаведене, формування кадрового потенціалу має ґрунтуватись на таких основних засадах, як науковість, системність, динамізм, диференційність (ситуацій ність) [2] .

Формування кадрового потенціалу агроформувань має бути спрямоване на врахування екологічного аспекту, збереження та поновлення родючості ґрунтів, відно влення насінницької й племінної

роботи; раціонального розміщення і спеціалізації сільсь когосподарського виробництва; забезпечення функціонування різних форм господар ювання та розвитку відносин власності, що на сучасному етапі є однією з передумов розвитку аграрного сектора.

Формування кадрового потенціалу агроформувань відбувається переважно за рахунок мешканців сільських поселень та їх сімей.

До методологічних принципів формування кадрового потенціалу в аграрному секторі відносять: визначальне місце керівників та їх

незамінність у системі ви робничих відносин; ві дповідальність керівників; компетентність управлінців; орієнтація на новітні досягнення вітчизняних та зарубіжних технологій; є освоєння, сприяння та вміння реалізації новітніх соціально-економічних процесів і явищ, при таманних сучасному становищу; стратегічність ми слення; вміння керівників формувати команду; прогнозування соціально-економічних наслідків виробничої діяльності [4].

Обов'язковим методологічним аспектом компетентної організації формування кадро вого потенціалу є постійне навчання, спеціальна підготовка кадрів управління і безпе рервне озброєння науковими (теоретичними та практичними) знаннями на всіх етапах просування по ієрархічних сходинках [3] .

Методологічний аспект формування кадрового потенціалу полягає в тому, що розви ток (динаміка) виробничих відносин повинні забезпечуватись випереджаючим дина мізмом практичної підготовки керівника. Процес змін об'єкта управління відбувається безперервно і результатом цього є розширення, ускладнення та поява нових зв'язків між елементами системи управління. Тому для управління розвитком виробничих відносин розвиток керівника, його озброєння теоретичним та практичним інструментарієм повинні йти на крок попереду від перших[1] .

При організації формування кадрово-управлінського потенціалу необхідно враховувати наступні специфічні методологічні позиції: визначальне місце керівників та їх незамінність в системі виробничих відносин; відповідальність керівників; компетентність; побудова відповідної кадрово-управлінської вертикалі; вміння керівника формувати команду; прогнозування соціально-економічних наслідків[5].

Вищенаведені методологічні принципи (аспекти та підходи) діалектично взаємо пов'язані, взаємообумовлені та взаємодоповнюють один одного і повинні діяти всі разом. Невиконання чи не дія одного може деструктивно позначитись на кадровому потенціалі, їх діалектична взаємодія дозволить вдосконалити формування кадрово-управлінського і забезпечення аграрних відносин. Безумовно, що багатомірність процесу формування ка дрового потенціалу не вичерпується даними методологічними принципами, але цим зроб лено спробу окреслити основні аспекти вирішення даної проблеми.

Список використаної літератури

1. Дацій Н.В. Економічна ефективність використання трудових ресурсів у с/г // Вісник СНАУ, Серія Фін. та кредит. Вип.2, Суми.-2003,-С.215-221.

2. Кириленко І.Т. Кадрове забезпечення АПК - важлива складова аграрних реформ // Економіка АПК.-2004,-№11.-С.12-17.

3. Сухоставець А.І. Кадровий потенціал села: проблеми кваліфікації // Збірник наукових праць Між нар. наук.-практ. конференції Луганського НАУ. Вип.14 I-II- Луганск.-2002,-С.225-228.

4. Тебенко В.М. Кадрове забезпечення АПК // Науковий вісник НАУ. Вип.41, К. -2001,-С.305-311.

5. Турчина С.Г. Кадрове забезпечення та якісний склад персоналу в с/г підприємствах // Збірник наукових праць Луганського НАУ. Серія екон. наука №14/26,II III- Луганск.-2002,-С.311-314.