WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Акєнтьєва О.Б., Дмитрієва І.М.

Донецький державний університет управління

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ ЯК СКЛАДОВОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ: АУДИТОРСЬКИЙ АСПЕКТ

Необхідність в удосконаленні методів фінансового аналізу (далі – МФА) обумовлена існуванням практичних потреб фінансового управління, що стоять на рівні проблеми виживання окремих підприємств, галузей і виходу із кризового стану економічної системи України у цілому. Значний внесок у розвиток теорії управління фінансами внесли такі видні вчені як Л. Беристайн, І. Бланк, Р. Брейлі, С. Майерс, З. Боді, Р. Мертон, Юд. Бригхем, Л. Гапенски, Ван Хорн Дж. К., Б. Коллас, Ж. Ришар, К. Редхед, С. Хьюис, У. Кяран, та ін. Для українських учених корисними є також результати досліджень учених та практиків Р осії: М. Абрютина, І. Балабанова, С. Барнгольц, В. Бочарова, П. Вахріна, О. Єфімова, О. Каменського та ін. Значний внесок у дослідження теоретичних і прикладних аспектів проблеми фінансового менеджменту зробили такі вітчизняні спеціалісти, як М. Білик, С. Голов, О. Коваленко, В. Вітлинський, В. Завгородній, В. Савченко, М. Кужельний, Є. Калюга, О. Калюга, Р. Костирко, Г. Крамаренко, О. Крайник, З. Клепікова, Л. Лахтіонова, та ін. Однак, дослідженням проблем визначення і практичного застосування методів і прийомів аудиту займалися М. Білуха, Ф. Бутинець, Б. Валуєв, В. Рудницький, Н. Дорош, О. Петрик та ін. Запропоновані ними теоретичні підходи та практичні розробки мають свої переваги і недоліки. В умовах сьогодення це питання є дискусійним і потребує подальшого детального вивчення. Під фінансовим аналізом (далі – ФА) розуміємо метод оцінки та прогнозування фінансового стану підприємства. Його зміст визначається предметом, метою та завданнями які він дозволяє вирішити. Мета ФА – інформаційно забезпечувати прийняття рішень, на які істотно впливають фактичні та прогнозні данні про фінансовий стан підприємства. Предметом ФА є фінансові ресурси та їх кругообіг у процесі фінансово-господарської діяльності [ 1, с.12 ] . Проведений аналіз дозволяє виділити ознаки притаманні ФА у контексті аудиторської та господарської практики: (1) має риси внутрішньогосподарського аналізу; (2) обмеженість невеликим обсягом публічної звітності щодо діяльності суб’єкта господарювання; (3) точність (правильне використання існуючих методів та методик розрахунку фінансових коефіцієнтів, що дозволяє практично дослідити аналізований об’єкт); (4) об’єктивність (використання у якості інформаційної бази надійної і достовірної фінансової звітності, адже від цього значною мірою залежить якість оперативного і та прогнозного аналізу результатів діяльності підприємства); (5) оперативність (вплив аналітичної інформації на прийняття управлінських рішень, що дозволить своєчасно розробити та вжити систему необхідних заходів для виправлення виявлених диспропорцій у стані господарюючого суб’єкта). Найважливішими елементами методології аудиту є його методи і прийоми. Метод (від грец. methodos – дослідження) – це спосіб дослідження, який визначає підхід до об’єктів, що вивчаються, планомірний шлях наукового пізнання і встановлення істини. Для вирішення конкретних завдань фінансового забезпечення застосовують низку соціальних систем і методів аналізу, які дають змогу отримати кількісну оцінку результатів фінансової діяльності у розрізі окремих її аспектів як статиці так і в динаміці. Тому визначення системи й методів фінансового аналізу в роботі аудитора є актуальним [ 2,с.50 ] . Відомо, що аудит фінансового стану передбачає оцінку облікової та іншої економічної інформації шляхом вивчення реально існуючих зв’язків та взаємозв’язків між показниками. Ми цілком згодні з Г. Давидовим, що перед безпосереднім проведенням аналізу аудитор повинен визначити його мету та завдання, далі розробити програму аналізу: вибір методу аналізу, оптимального для досягнення поставлених завдань та цілей; визначення інформаційної бази аналізу; встановлення критерію для прийняття рішення у випадку виявлення незвичайних коливань [ 3, с. 272 ] . У практиці ФА використовуються якісні (евристичні методи аналізу: метод експертних оцінок, ділові ігри, розробка сценаріїв для стратегічного аналізу) та кількісні методи (статистичні, бухгалтерські, економіко-математичні для оцінки ступеню впливу чинників на результативний показник, для планування і прогнозування та оптимізації рішення щодо використання фінансових ресурсів).

У практиці аудиту застосовують різні методи досліджень: формалізовані (ґрунтуються на жорстких аналітичних взаємозв’язках та залежностях) та неформалізовані (ґрунтуються на описі аналітичних процедур на логічному рівні). Відомо, що аудитори найчастіше використовують аналітичні таблиці (з метою підвищення наочності і системного подання вихідних даних та результатів аналізу); експертні методи, морфологічний аналіз тощо. Слід зазначити, що експертні методи застосовуються у ФА у тому разі, якщо відсутня інформація про явище, яке досліджується, або недостатній рівень її достовірності. Метод сценаріїв застосовується, якщо необхідно продемонструвати різні варіанти розвитку подій. Морфологічний аналіз – метод систематизованого огляду всіх можливих варіантів розвитку окремих елементів системи, яка досліджується та побудованих на повних і строгих класифікаціях об’єктів і явищ, їх властивостей і параметрів [ 1, с.14-16 ] . Однак, саме елементарні МФА дозволяють визначити ізольований вплив факторних ознак на результативний показник. При цьому факторними називаються ознаки, які впливають на інші і зумовлюють їх зміну, а результативними – залежні ознаки. [ 1, с.16 ] . В аудиторській практиці знаходить широке розповсюдження використання також таких методів як: балансовий (застосовується при аналізі забезпеченості трудовими, фінансовими, виробничими ресурсами, а також тоді, коли відоме загальне відхилення параметра, який досліджується, і всіх факторів його зміни, крім одного); індексний метод (базується на відносних показниках, що характеризують зміни у часі, співвідношення у просторі рівня економічного явища, яке досліджується або рівень виконання планових завдань); метод групування (застосовується з метою вивчення структури і структурних зрушень, дослідження взаємозв’язків і залежностей між ознаками у ФА). У теорії фінансового забезпечення залежно від методів, що застосовують, розрізняють такі основні системи ФА: горизонтальний аналіз; вертикальний аналіз; порівняльний аналіз; аналіз коефіцієнтів; інтегральний аналіз [ 2, с.50 ] .

Висновки: 1. МФА є одним із найважливіших елементів в системі управління фінансами і аудиту. 2. За допомогою застосування сукупності методів і прийомів аудиторської перевірки, зокрема МФА досліджується предмет і об’єкти аудиту, встановлюється достовірність (істинність) фінансової звітності. 3. Цінність застосування МФА полягає в наступному: (1) в аудиторській практиці – поліпшення навичок читання та аналізу балансу; забезпечення прийняття якісних управлінських рішень; об’єктивна оцінка динаміки та перспектив зміни прибутку (доходу) підприємства, ресурсів підприємства, ефективність їх використання; забезпечення якості аудиту; (2) в господарській практиці – підвищення рівня “самоконтролю” в контексті прийняття якісних управлінських рішень; оцінка тенденцій зміни статей звітності в абсолютному і відносному вимірі; підвищення доходності капіталу, забезпечення сталого функціонування підприємства в умовах економічного кризи. 4. Результати дослідження можна використовувати при викладанні дисципліни “Організація і методика аудиту” для студентів спеціальності “Облік і аудит”, напряму підготовки “Економіка і підприємництво” освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”.

Література

1. Подольська В.О., Яріш О. В. Фінансовий аналіз : Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 488 С.

2. Боголіб Т. М. Система і методи фінансового аналізу фінансово-господарської діяльності ВНЗ //. – 2006 . – №5. – С.50-62.

3. Давидов Г. М. Аудит : Навч. посіб. – К.: Знання, КОО, 2001. – 363 с.

4. Алексєєв І. В., Мороз А. С., Романів Є. М., Хома І.Б. Фінансовий аналіз: техніка розрахунків та моделювання економічних ситуацій: Навч. посібник. – Львів: Бескид Біт, 2003. – 152с.

5. Костирко Р. О. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. – Х.: Фактор, 2007. – 784 с.