WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Мельник О.Г.

Національний університет «Львівська політехніка»

РОЛЬ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ В УПРАВЛІННІ МАШИНОБУДІВНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

Діагностика у перекладі з грецької мови трактується як здатність розпізнавати, ідентифікація. Історично термін «діагноз» укорінився у медичній сфері у розумінні висновку про стан здоров’я пацієнта, на підставі якого лікарі формують рекомендації з оздоровлення хворого та подолання негативних симптомів. Що ж стосується діагностики діяльності підприємства, то її якість, повнота та достовірність надалі визначатимуть характер заходів, які розроблятимуться та реалізовуватимуться на підприємстві. Результати вивчення літератури та практичних матеріалів дозволяють стверджувати, що діагностика діяльності підприємства передбачає цільове оцінювання його стану, тенденцій та перспектив розвитку на основі системи індикаторів з метою інформаційного забезпечення прийняття обґрунтованих управлінських рішень, спрямованих на усунення проблемних моментів та слабких сторін організації чи використання шансів умов функціонування і сильних позицій підприємства.

В системі менеджменту підприємства найбільш максимально діагностика представлена при реалізації функції менеджменту – контролювання, хоча вона бере участь у реалізації й інших управлінських процесів: плануванні, організуванні, мотивуванні працівників, регулюванні, створенні методів менеджменту, прийнятті управлінських рішень тощо.

Переважна частина вітчизняних машинобудівних підприємств характеризується збитковістю, низьким рівнем платоспроможності та конкурентоспроможності продукції. Ця ситуація суттєво ускладнилась в сучасних умовах фінансово-економічної кризи. Не можна зменшувати вплив об’єктивних чинників на погіршення стану вітчизняних машинобудівних підприємств та збільшення фактів банкрутства, але значну роль відіграє і низький рівень розвитку систем управління. Адже не новиною є те, що значна частина менеджерів усіх рівнів управління машинобудівних підприємств не володіють інформацією про реальний стан функціонування їхніх підприємств, не аналізують причини, які зумовили виникнення проблем, а виконують лише корегувальні функції, не володіють знаннями та досвідом у сфері антикризового управління. На підприємствах не створені та не використовуються системи діагностики, які здатні надати реальну інформацію про різні сфери функціонування, проблемні моменти та існуючі перспективи.

Економічна діагностика насамперед виконує аналітичну функцію, яка передбачає цільовий систематичний збір інформації з даних податкового, бухгалтерського, статистичного, управлінського обліків, на підставі спеціально-проведених досліджень з метою створення бази даних про ретроспективний, існуючий та перспективний стан функціонування. Діагностика на підприємствах безумовно відіграє й інформаційну функцію, оскільки її основним завданням є інтерпретація інформації про функціонування підприємства і різні його сфери (постачання, виробництво, збут, фінанси, кадри, технології тощо) та її ідентифікація, визначення проблем, які виникають на різних рівнях та ланках з метою інформаційного забезпечення обґрунтування та прийняття управлінських рішень.

Усі діагностичні системи характеризуються консультаційним характером, адже в аналогічних ситуаціях може існувати безліч відмінних варіантів розвитку ситуації, а діагностичне забезпечення в таких умовах покликане розглянути альтернативність варіантів подолання проблем та проробку усіх можливих наслідків за кожним із них.

На підставі зібраної та ідентифікованої інформації відбувається розроблення заходів, що мають реактивний або ж спрямувальний характер, тобто діагностика покликана забезпечити функцію дієвості, відповідно до якої посадові особи повинні результативно використовувати її результати з метою підвищення ефективності функціонування власних підприємств.

Варто зауважити, що в сучасних умовах набуває особливої ваги антикризова роль систем економічної діагностики в менеджменті машинобудівних підприємств, оскільки вчасна інформація про існуючі негативні зміни та потенційні загрози покликана сформувати попередню реакцію та максимально уникнути негативних наслідків. В умовах України, коли достатньо зрозумілою була невідворотність негативних наслідків світової фінансово-економічної кризи практично для усіх галузей національної економіки, не вживались жодні заходи для мінімізації негативного впливу. Окрім цього, вже в умовах існуючої глибокої кризи на державному рівні досі не вжиті заходи для захисту та підтримки вітчизняних товаровиробників. Існуючу ситуацію варто було б максимально використати для структурної перебудови національної економіки, активізації розвитку базових сфер національного господарства промисловості (машинобудування, хімічної промисловості, металургії та ін.), що сприяло б активізації й усіх інших похідних галузей.

У підсумку доцільно зазначити, що будь-яке підприємство, функціонуючи у ринкових конкурентних умовах, повинно володіти інформацією про стан та перспективи власного розвитку, існуючі та потенційні проблеми з метою своєчасного розроблення обґрунтованих управлінських рішень, які спрямовані на підвищення ефективності та результативності діяльності. У таких умовах діагностика діяльності підприємства, яка має яскраво виражений цільовий характер, покликана сформувати інформаційну систему підтримки прийняття управлінських рішень, яка базується на результатах моніторингу, аналізу, порівняння, узагальнення, групування, економіко-математичного моделювання тощо.