WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Проскуріна Н.М., Кривошеєва Н.С.

Запорізький національний університет

ШЛЯХИ РЕФОРМУВАННЯ ПДВ В УКРАЇНИ

У багатовіковій історії економічних відносин людства податок на додану вартість - порівняно новий вид податку. Вперше податок на додану вартість (ПДВ) ввів у Франції в 1954 р. співробітник податкового відомства країни М. Лоре. Потім ПДВ набув великого поширення - спочатку в інших країнах Європи (у 1966-1974 роках) і небагато пізніше - в країнах Азії, Африки і Латинської Америки (до речі, наявність ПДВ є обов'язковою умовою для вступу в ЄС нових членів). В даний час податок на додану вартість стягується майже в 80-ти країнах, серед яких практично всі промислово розвинені країни. Разом з цим слід зауважити також, що цей податок і до сьогодні не упроваджений в таких країнах як Австрія, Швейцарія, США. В незалежній Україні та Росії ПДВ введено у 1992 році.

Спостерігаючи періоди розвитку незалежної України, ми бачимо що починаючи з періоду коли стабілізувалась фінансова система, ПДВ завжди був і залишається найбільш дискусійним. Це є наслідком певної складності його адміністрування та значного впливу політичних факторів на даний процес.

Метою введення ПДВ, с початку у Франції а надалі і в країнах Європи, була – боротьба з перевиробництвом шляхом стимулювання експорту та обмеження імпорту. Але судячи з перманентного зростання цін на продукцію та товари , в України перевиробництва не спостерігається. Країни ЄС, до запровадження ПДВ, десятиліттями "тренувалися" на податку з обороту. В Україні ж ПДВ був введений майже одразу та в сучасних умовах перетворився на звичайний податок з обігу для кінцевих споживачів і податок на інвестиції за шаленою ставкою 20%. Протягом усього періоду існування ПДВ в Україні безперервно надходять пропозиції скоротити його ставку.

ПДВ, який сплачується українськими підприємствами, не підкріпляє їх фінансову стійкість, не робить пріоритетним розвиток підприємства. ПДВ правомірний тільки в тій державі, в якій високий рівень споживання, коли ринок насичений товарами та послугами і коли є з чого вибирати, і за що купувати.

Оскільки ПДВ включається до вартості товарів та послуг, слід зауважити, що і зменшення ставки ПДВ, повинно призвести до зменшення цін на товари та послуги. В цьому зацікавлені як покупці, так і виробники з постачальниками. Покупці, тому що вони несуть на собі основне податкове навантаження, а виробники та продавці – оскільки в них з’являється можливість за рахунок зниження ціни збільшити об’єм реалізації в кількісному виразі.

Але на сьогоднішній день у зберіганні ПДВ в тому вигляді, який він є, зацікавленні великі підприємства-експортери. В більшості випадків експорт забезпечує країну поповненням золотовалютного запасу, тим самим укріпляє національну грошову одиницю, як товарною масою, так і валютною; позиціонує країну на міжнародній арені та інше. Такі експортери отримують величезні прибутки від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, тому що вони мають законодавчі підстави на відшкодування сум ПДВ за умови наявності експортної вантажно-митної декларації та підтвердження митних органів про факт перетину митного кордону України. Сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, обчислюється як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, визначена в податковій декларації з ПДВ відповідно до Порядку заповнення і представлення податкової декларації по податку на додану вартість, затверджений наказом ГНАУ від 30.05.1997 р. № 166, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 р. під № 250/2054. На нашу думку саме питома вага експорту (46,6% проти прогнозованих 20,9%) у ВВП стає національною загрозою, тому що він пов’язан з відшкодуванням ПДВ експортерам, з бюджету.

Питання своєчасного відшкодування податку на додану вартість є одним з пріоритетних в роботі податкових органів.

З початку 2008 р. сума надходжень ПДВ до бюджету склала 131,7 млрд. грн., що на 36 млрд. грн., або на 37,6 % більше суми надходжень відповідного періоду минулого року, при темпах зростання у 2007р. – 25,8 % та 2006 р.– 22,1%.(рис.1)

Рис. 1. Основні показники адміністрування ПДВ у січні-вересні 2007-2008 рр.

Стабільна та зрозуміла система оподаткування є необхідним елементом економічного розвитку держави. На жаль, в Україні стабільність в оподаткуванні поки залишається лише мрією. Першим кроком у напрямку стабільності та прогнозованості державної політики у галузі оподаткування було оприлюднення Концепції реформування податкової системи України. Одне з основних завдань реформування податкової системи України є зниження податкового навантаження на суб’єктів господарської діяльності – платників податків. Соціальна справедливість, ефективність, легке адміністрування – такі три головні цілі вдосконалення будь-якої податкової системи.

Концепції реформування податкової системи України передбачає забезпечення детальної законодавчої регламентації всіх аспектів податкових правовідносин та кодифікацію законодавства. Одним з етапів реалізації зазначеної концепції має бути прийняття Податкового кодексу України.

В основу Кодексу покладена нова стратегія реформування податкової системи, яка передбачає впровадження моделі нейтральності податків, утримане податкове навантаження на платників, відмова від податкових пільг, адаптацію податкового законодавства України до принципів і директив ЄС та уніфікацію правил оподаткування за міжнародними стандартами обліку.

Варіант Податкового кодексу, який запропоновано Міністерством фінансів України, містить пропозиції щодо зниження ставки ПДВ з 20 % до 17%, що на нашу думку є виправданим кроком, до речі ставка ПДВ в Японії становить 5%, Канаді – 7%, Панамі – 5% , Росії – 18%. Базою оподаткування за основною ставкою, пропонується встановити операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України; вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту.

Для зменшення ставки ПДВ перш за все треба переглянути і зробити більш суворішою систему адміністрування, що і намагаються зробити діючі контролюючі органи податкової адміністрації, це ми спостерігаємо з поточного року. За 1 півріччі 2008 р. податковою адміністрацією України проведена плідна робота з руйнування схем мінімізації сплати податків, удосконалення процедур адміністрування ПДВ, введена електрона податкова звітність, для того щоб контролювати надходження ПДВ до бюджету, з березня цього ж року введено додаток 5 до декларації про податок на додану вартість, «Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», що полегшує систему перевірки за правдивою інформацією вказану в звітності платників податків. Таким чином, введення нового законодавства та зміни в нормативно правових актах все більш направлені на ефективний спосіб боротьби податкової адміністрації з платниками які намагаються приховати свої податкові зобов’язання.

Запорукою досягнення успіху при прийнятті та впровадженні Податкового кодексу є покладення в основу філософії даного правового акта принципів та гарантій підтримки малого та середнього бізнесу в Україні. Оскільки саме у цій сфері задіяна найбільша кількість населення, та й практика розвитку багатьох країн світу переконливо доводить, що саме сильний середній клас є основою сильної та стабільної держави, треба сподіватися, що прийняття Податкового кодексу посприяє розвитку підприємництва в Україні.

На сучасному рівні економіки нашої держави, за умов добре налагодженої системи адміністрування, та за відсутності (або скороченні масштабів) тіньової економіки, яке суттєво впливає на обсяги наповнення бюджету, зменшення податкової ставки ПДВ, буде суттєвим кроком України на шляху до світової економіки та полегшить навантаження кінцевого споживача.

Комплексне ж вирішення питання реформування податкової системи, створення цілісного, узгодженого, стабільного законодавства можливо лише шляхом прийняття Податкового кодексу. У разі його запровадження держава отримає не тільки досконале податкове законодавство та нормативні акти щодо адміністрування податків з чітким визначенням прав та обов’язків як платників податків так і органів податкової служби, вдосконаленні процеси адміністрування податків, а й якісну систему обслуговування платників податків. Це, своєю чергою, сприятиме підвищенню рівня добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків та забезпеченню повної та своєчасної сплати податків.