Коба Н.В.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Роль інформаційних технологій в системі управління знаннями

В результаті пошуку нових важелів впливу на конкурентоспроможність підприємства сформувалася концепція управління знаннями. На початковому етапі розвитку нової концепції менеджменту, її головна задача вбачалася у збереженні накопиченого корпоративного досвіду та формалізованих знань співробітників. Таким чином, для реалізації цих функцій всі зусилля організацій в той час спрямовувались на впровадження технологічних рішень та розробку баз знань. Проте з плином часу можна говорити про зміщення акцентів в даному контексті. Досвід підприємств в області управління знаннями показує значну кількість невдач в ході реалізації проектів з управління знаннями. Причинами такої ситуації експерти вважають надто велику увагу до інформаційних технологій та недостатнього врахування людського фактору. За даних обставин дослідження місця та ролі інформаційних технологій в системі управління знаннями підприємств набуває високої актуальності.

Система управління знаннями представляє собою всеохоплюючу стратегію, ціль якої полягає у формуванні, розвитку та ефективному використанні нематеріального капіталу підприємства для досягнення тривалих конкурентних переваг. Вона включає наступні елементи:

- люди;

- процеси;

- технології.

Успішне функціонування системи управління знаннями можливе лише за умови тісної взаємодії всіх трьох елементів. Історія розвитку управління знаннями показала, що відсутність процесів, з’єднуючих між собою людей та технологій, призводить до невикористання інформації. Якщо зосередити зусилля на технологіях та процесах, то буде відсутня взаємодія між людьми і вони почнуть чинити опір змінам.

Отже, існуюча раніше точка зору щодо провідної ролі інформаційних технологій в ході реалізації управління знаннями є помилковою. Для успіху технологій необхідна взаємодія та спілкування людей між собою та добре налагоджені бізнес-процеси. Завдання технологій в системі управління знаннями підприємства полягає у забезпеченні технологічної інфраструктури. Провідне місце серед них займають інформаційні технології (ІТ-технології). Якщо раніше зустрічались приклади успішного управління знаннями без застосування ІТ-технологій, то сьогодні без них вже неможливо створити умови збереження, передачу та розповсюдження знання. Це обумовлюють наступні тенденції:

- перевантаження підприємства інформацією, обумовлене тим, що об’єм інформації постійно збільшується, а зв'язок дешевіє та його швидкість зростає;

- децентралізація управління і більш плоска організаційна структура;

- використання географічно віддаленої робочої сили.

В рамках системи управління знаннями можна виділити наступні функції, які виконують ІТ-технології [1,2] :

1. Обчислювальна – робота з даними;

2. Комунікаційна – забезпечують взаємодію та спілкування між учасниками знаннєвих процесів на підприємстві;

3. Збереження – кодифікація та архівація накопичених знань;

4. Трансферна – передача знання по каналам зовнішнього та внутрішнього зв’язку;

5. Трансформаційна – формалізація неявного знання;

6. Пошукова – пошук релевантних інформації та знання;

7. Фільтраційна - відбір знань та сортування їх по встановленим критеріям;

8. Поширювальна - дифузія знання;

9. Захисна – забезпечення захисту унікальності знання підприємства.

Існує три шляхи створення технологічної інфраструктури системи управління знаннями. Перший полягає у придбанні організацією готового технологічного рішення. Розробка технології силами ІТ-підрозділу представляє другий спосіб створення технологічної інфраструктури. Можливе також вдосконалення вже існуючого у підприємства рішення. Автор вважає доцільними реалізацію останніх двох способів, адже більшість технологічних рішень в сфері управління знаннями було розроблено на основі існуючих систем управління документообігом, базами даними, робочими групами та інше. Підприємство може не мати повного коробочного програмного забезпечення для реалізації управління знаннями. Достатньо мати окремі його складові, які передбачають можливість здійснення певних функцій такого управління, такі як електронна пошта; програмне забезпечення для роботи в групах; пошукові системи; Інтернет (інтранет); бази даних, тощо

При реалізації першого шляху створення технологічної інфраструктури слід дотримуватися наступних критеріїв вибору технології управління знаннями[2]: можливість спільної роботи; сумісність з наявними технологіями та галузевими стандартами; простота у використанні; можливість доповнення навчаючими системами; схожість з наявними технологіями;фільтрація знання; стійкість;можливість вдосконалення зі зміною потреб та адаптивність до нових технологічних рішень;наявність пошукових машин; безпечність.

До найбільш поширених та основних технологічних рішень й продуктів в сфері управління знаннями можна віднести [1] :

- корпоративні портали знань;

- засоби для організації спільної роботи;

- системи управління документообігом;

- рішення для оцінки та обліку інтелектуального капіталу компанії;

- продукти та рішення для управління зовнішніми інформаційними потоками.

Для забезпечення успішності впровадження технологічного рішення необхідно дотримуватися двох основних умов. Перш за все слід визначити, які завдання будуть вирішуватися в рамках системи управління знаннями. Це дозволить обрати технологічне рішення, яке відповідатиме реальним потребам підприємства. По-друге, необхідно встановити, яка форма знання (явна чи неявна) є критично важливою для підприємства для застосування відповідних технологій.

Отже, інформаційні технології виступають важливим елементом системи управління знаннями, без якого неможливе її функціонування в цілому. Разом з тим вони виступають у тісній взаємодії з іншими елементами системи і не можуть розглядатися як вирішальний фактор в ході реалізації управління знаннями на підприємстві.

Список використаної літератури:

1. Мариничева М.К. Управление знаниями на 100%: Путеводитель для практиков / М.К. Мариничева. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2008. – 320 с .

2. Джанетто К., Уилер Э Управление знаниями. Руководство по разработке и внедрению корпоративной стратегии управления знаниями [Текст] / К. Джанетто, Э. Уилер / Пер. с англ. Е.М. Пестеревой. – М.: Добрая книга, 2005. – 192 с .