WEB-ресурс научно-практических конференций

МІНІМАКСНИЙ ПІДХІД ОЦІНКИ РИЗИКІВ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

К.е.н . Покотилова В.І.

Херсонський економічно-правовий інститут

Розвиток економіки на сучасному етапі тісно пов’язаний зі зміцненням і розширенням ринкових принципів господарювання. Процеси розвитку ринкових відносин в Україні посилилися невизначеністю та конкуренцією. Щоб вижити за таких умов керівникам підприємств треба упроваджувати нові технології й технічні новинки, приймати сміливі та нетрадиційні рішення, а це підвищує ступінь економічного ризику. Потрібно прогнозувати події, оцінювати рівень ризику, йти на нього, але не виходити за межі допустимого.

З огляду на це актуальною стає проблема у чіткому виборі заходів визначення та зниження економічних ризиків при реалізації інвестиційно-інноваційних проектів на підприємствах.

Головним завданням цієї проблеми є визначення ймовірності ризикованості та оцінки невизначеності інвестиційних проектів.

При узагальнені вітчизняного та зарубіжного досвіду оцінки показників ризику інвестицій нами було встановлено, що далеко не всі аспекти цього питання були достатньо досліджені. Так в наукових дослідженнях практично не знайшли відбиття ряд методичних проблем оцінки невизначеності інвестиційних проектів.

Особливу увагу нами було приділено розробці нового показника оцінки ризику інвестицій в аграрній сфері.

В умовах підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору інвестиційні проекти повинні мати інноваційну спрямованість.

Інвестиційний проект припускає планування в часі трьох основних грошових потоків: потоку інвестицій, потоку поточних (операційних) платежів і потоку надходжень. Ні потік поточних платежів, ні потік надходжень не можуть бути сплановані цілком точно, оскільки немає й не може бути повної визначеності відносно майбутнього стану ринку. Ціна й обсяги реалізованої продукції, ціни на сировину й матеріали та інші грошово-вартісні параметри середовища по фактичному їхньому здійсненні в майбутньому можуть сильно відрізнятися від передбачуваних планових значень, які оцінюються з позицій сьогоднішнього дня [1].

Інформаційна невизначеність тягне настільки ж невизначеність ризику прийняття інвестиційних рішень. Завжди залишається можливість того, що проект, визнаний прибутковим, виявиться de facto збитковим, оскільки досягнуті в ході інвестиційного процесу значення параметрів відхилилися від планових, або ж які-небудь фактори взагалі не були враховані. Інвестор ніколи не буде мати у своєму розпорядженні повну оцінку ризику, тому що число різноманіття зовнішнього середовища завжди перевищує управлінські можливості прийняття рішення особи, і обов’язково знайдеться неочікуваний сценарій розвитку подій, які були невраховані у проекті.

У той же час інвестор зобов’язаний докладати зусиль по підвищенню рівня своєї поінформованості й намагатися вимірювати ризикованість своїх інвестиційних рішень, як на стадії розробки проекту, так й у ході інноваційного процесу. Якщо ступінь ризику буде рости до неприпустимих значень, а інвестор не буде обізнаний, то він приречений, діяти наосліп.

Спосіб оцінки ризику інвестицій прямо пов’язаний зі способом опису інформаційної невизначеності в частині вихідних даних проекту. Якщо вихідні параметри мають імовірнісний опис, то показники ефективності інновацій також мають вигляд випадкових величин зі своїм імликативним імовірнісним розподілом. Однак, чим у меншому ступені статистично обумовлені ті або інші параметри, чим слабкіше інформованість про стан описуваного ринкового середовища й чим нижче рівень інтуїтивної активності експертів, тим менш може бути обґрунтоване застосування будь-яких типів ймовірностей в інвестиційному аналізі.

Альтернативний спосіб обліку невизначеності - так званий мінімаксний підхід.

Формується клас очікуваних сценаріїв розвитку подій в інноваційному процесі й із цього класу вибирається два сценарії, при яких процес досягає максимальної й мінімальної ефективності, відповідно. Потім очікуваний ефект оцінюється за формулою Гурвиця з параметром згоди l . При l = 0 (точка Вальда ) за основу при ухваленні рішення вибирається найбільш песимістична оцінка ефективності проекту, коли в умовах реалізації самого несприятливого зі сценаріїв зроблено все, щоб знизити очікувані збитки [4].

Такий підхід, безумовно, мінімізує ризик інвестора. Однак в умовах його використання більшість проектів, що навіть мають досить кращі шанси на успіх, буде забраковано. Виникає небезпека паралічу ділової активності, з деградацією інвестора як особи, що приймає рішення.

Інвесторові ставиться в обов’язки ризикувати, але ризикувати раціонально, привласнюючи кожному з потенційних сценаріїв інвестиційного процесу свій ступінь очікування. У противному випадку він ризикує потерпіти збиток від неприйняття рішення - збиток надмірної перестраховки.

Інструментом, що дозволяє вимірювати можливості (очікування), є теорія нечітких множин. Використовуючи такий підхід, нами було розроблено метод оцінки інвестиційного ризику й новий комплексний показник оцінки ступеня ризику.

Нехай у ході різноманітної оцінки інвестиційного проекту отримані три значення показника чистої сучасної вартості інвестицій. NPV _min - мінімальне значення показника, NPV _max - максимальне значення показника, NPV _ехр – середньопередбачуване значення. Під ефективними інвестиціями ми розуміємо таку безліч стану інвестиційного процесу, коли реальна , чиста сучасна вартість проекту більше нуля.

Припустимо, що виконується наступна умова NPV _min < 0 < NPV _{ехр .}

Тоді ступінь ризику V&М неефективності інвестицій оцінюється за формулою, що ми приводимо без визначення:

(1)

де:

Ступінь ризику V&М приймає значення від 0 до 1.

Кожен інвестор, виходячи зі своїх інвестиційних переваг, може класифікувати значення V&М , виділивши для себе відрізок неприйнятних значень ризику. Можлива також більше докладна градація ступенів ризику. Наприклад, якщо ввести лінгвістичну змінну "Ступінь ризику" (незначний, низький, середній, відносно високий, неприйнятний), то кожен інвестор може зробити самостійний опис відповідних нечітких підмножин, задавши п’ять функцій належності m(V&М ).

Нами було використано даний показник оцінки ризику для інвестиційно-інноваційного проекту «Організація виробництва первинної обробки вовни з використанням магнітних полів та пружних коливань» який був розроблений та впроваджений Інститутом тваринництва степових районів ім.М.Ф Іванова « Асканія-Нова ».

Суть розробки полягає в тому, що для первинної обробки вовни (миття) застосовано дію ультразвукових та електромагнітних полів на процес відокремлення від вовни жиру, мінеральних і органічних домішок. Порівняно з технологією, що застосовується на фабриках первинної обробки вовни, вона має ряд істотних переваг за енергоресурсозбереження . Зокрема, вода використовується багаторазово, матеріаломісткість обладнання зменшено на 70%, витрати води – у 40 разів, мийних засобів – на 30%. Крім того, технологія дає змогу економити 40% виробничих площ, не потребує застосування дорогих очисних споруд, підвищує вихід цінної сировини – ланоліну від 25% на фабриках ПОВ до 80%. Мита вовна за якістю відповідає вимогам світових стандартів. Загальні витрати коштів на первинну обробку вовни зменшуються у півтора-два рази порівняно з фабриками ПОВ. Це особливо важливо, оскільки фактичні витрати за існуючою технологією перевищують витрати на її виробництво. Розроблену технологію можна успішно використовувати безпосередньо на місцях виробництва вовни, тим самим розв’язуючи проблему монополізму на її переробку, а також знижуючи собівартість митої вовни.

Таблиця 1. Анкета інвестиційно-інноваційного проекту

Дані проекту:

- проект буде здійснюватися протягом п’яти років;

- розмір стартових інвестицій становить I = 340 тис.дол .;

- ставка дисконтування в плановий період може коливатися в межах від RD _min = 15% до RD _max = 35% річних;

- чистий грошовий потік планується в діапазоні від CF _min = 0 до CF _max = 500 тис.дол .;

- залишкова (ліквідаційна) вартість проекту дорівнює нулю.

Тоді чиста сучасна вартість проекту може бути визначена по найпростішій формулі:

де CF _avg = ( CF _max - CF _min )/2 = 250 тис.дол .., RD _avg = ( RD _max – RD _min )/2 = 25% річних.

Тоді ступінь ризику, оцінена по вищевказаній формулі, становить V&М = 0,34, тобто 34%.

Таким чином, нечіткі множини - це інструмент розрахунку можливостей. Уміючи грамотно описати нечіткість вихідних даних, ми логічним шляхом переходимо до нечіткості результуючих показників Оцінка інвестиційного ризику - це оцінка міри можливості несприятливих подій у ході інвестиційного процесу, коли очікування таких подій, що задає функцією належності відповідних нечітких чисел, відома або визначається спеціальними методами.

Підхід, заснований на нечіткостях, усувають недоліки імовірнісного й мінімаксного підходів, пов’язаних з обліком невизначеності. По-перше, тут формується повний спектр можливих сценаріїв інвестиційного процесу. По-друге, рішення приймається не на основі двох оцінок ефективності проекту, а за всією сукупністю оцінок. По-третє, очікувана ефективність проекту не є точковим показником, а являє собою поле інтервальних значень зі своїм розподілом очікувань, що характеризується функцією належності відповідного нечіткого числа. А зважена повна сукупність очікувань дозволяє оцінити інтегральну міру очікування негативних результатів інвестиційного процесу, тобто ступінь інвестиційного ризику.

Література:

1. Рогов М.А. Риск-менеджмент. – М.: ФиС , 2006. – С.8.

2. Романов В.С. Понятие рисков в экономической деятельности, http://www.aup.ru/articles/finance/4.htm

3. Хохлов В.Н. Управление риском. – М.: 1999, ЮНИТИ. - С.11.

4. Вітлінський В.В., Верченко П.І. Аналіз , моделювання та управління економічним ризиком . - К.: КНЕУ, 2000 - С.9.