WEB-ресурс научно-практических конференций

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ВИРІШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ

К.е.н . Нєсвєтов О.О., Негода В.В.

Сумський національний аграрний університет

Попереднє століття супроводжувалося бурхливим розвитком науково-технічного прогресу. Але в той же час – поставило життя на Землі на грань екологічної катастрофи. Приріст населення, інтенсифікація видобування корисних копалин та нагромадження відходів призводять до корінних змін в природі та відображаються безпосередньо на існуванні людини. Економічний та екологічний підходи до оцінки результатів діяльності прямо протилежні. Економісти підсумовують зазначену діяльність з точки зору збільшення обсягів виробництва та росту споживання. А екологи – з точки зору збитку, завданого природі та здоров’ю людини. Але для адекватної оцінки міри антропогенного впливу на природу необхідно використовувати сукупні еколого-економічні показники.

Існують численні негативні наслідки антропогенного впливу на довкілля, такі як: зменшення біологічного різноманіття; погіршення якості продовольчого забезпечення; хімічне та інші види забруднення, серед яких особливе місце займають проблеми викидів парникових газів і зміни клімату. До парникових газів відносять природнi (вуглекислий газ, метан та закис азоту) та антропогенні, ( галогенфторфторвуглеці , перфторвуглеці та гексафторид сірки). У даній публікації зупинимось на інноваційних формах запобігання негативних наслідків зміни клімату.

Україна, перш за все, є аграрною країною. Тому, очевидною є необхідність якнайшвидшої розробки та реалізації цілого комплексу заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу змін клімату та адаптацію до них сільськогосподарського виробництва. Вище зазначені заходи необхідно розглядати за двома напрямками:

1) ті, що забезпечать організовану трансформацію всіх виробничих процесів (у тому числі і сільськогосподарських) та умов проживання населення до нових кліматичних умов [1];

2) ті, що сприяють зменшенню негативного антропогенного впливу.

Дана проблема комплексна та ранжується в залежності від впливу сільського господарства на розвиток парникового ефекту. Тобто, можливе застосування інновацій, які ми розглянемо в галузях рослинництва і тваринництва.

Підсумовуючи, визначимо альтернативи, які супроводжуватимуть дані заходи в рослинництві:

а) диференційована система використання добрив;

б) збереження рослинних залишків на поверхні ґрунту;

в) інтегрований підхід до боротьби із шкідникам та хворобами;

г) використання якісних сортів насіння, що адаптоване до швидкозмінних кліматичних умов.

Дані альтернативи можливі при застосуванні сучасних ресурсозберігаючих технологій, без яких неможливим є підвищення ефективності екологічного агропромислового виробництва. Головним технологічним засобом є нульова обробка ґрунту. Якщо не орати, можна знизити і застосування хімікатів, адже в ґрунті, який не перегортали плугом, зберігаються і поживні речовини, і волога [2]. Звісно, ця технологія потребує застосування спеціальної і недешевої техніки. Проте, така інвестиція має строк окупності від 4 до 5 років. Так як угіддя здатні накопичувати у ґрунті вуглець, то за правильно організованого процесу сільськогосподарського виробництва можна зменшити парниковий ефект як за рахунок емісії газів, так і за рахунок утримання вуглецю у ґрунті.

Значну роль аграрний сектор відіграє у формуванні викидів метану (CH ₄ ) та закису азоту (N ₂ O). Викиди першого газу формуються від кишкової ферментації травоїдних тварин і птахів. Викиди N ₂ O – від внесення азотних добрив.

Виходячи з вищенаведеного, для зниження викидів парникових газів необхідно підвищити ефективність виробництва на основі покращення генетичного потенціалу поголів’я та структури стада, умов його утримання та способів годівлі та зберігання гною, а саме:

а) переробка та утилізація органічних відходів;

б) розробка новітніх технологій утримання тварин;

в) розробка відповідних раціонів харчування.

До традиційних технологій для запобігання негативних наслідків парникового ефекту віднесемо: структурування технологічних засобів виконання робіт та оптимізація рівня їх енергонасиченості; раціональне агрегування машин; вдосконалення технологій сушіння і зберігання зерна; застосування засобів зниження витрат паливно-мастильних матеріалів на транспортних роботах; переведення автомобілів з бензинових двигунів на дизельні та газобалонні [.

Ефективні заходи щодо розв’язання даної проблеми можуть бути здійснені і в інших напрямках господарювання. Надзвичайно важливим є охорона лісів і раціональне їх використання, що також зменшить кількість антропогенних парникових газів в атмосфері. При розведенні тварин та вирощуванні рослин викиди метану можна знизити, змінивши «популярне» добриво карбамід на сульфат амонію [3].

Логіка розвитку життя на Землі визначає діяльність людини, як головний фактор. При цьому біосфера може існувати без людини, а навпаки існування є неможливим. Зберегти гармонію людини і природи – основне завдання, що стоїть перед усіма поколіннями. Не останнє місце, можливо, навіть перше, в даному питанні відіграє рівень інвестиційного потоку у підтримку екологічних рішень.

Література:

1. Noble B.F., Christmas L.M. Strategic Environmental Assessment of Greenhouse Gas Mitigation Options in the Canadian Agricultural Sector // Environmental Management . – 2008. – N 41. - P.64-78.

2. Рожен О. Шанс продати квоту висить на волосині // ЭСКО. –2007. – N 2. – С.15-18.

3. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в лісостепу України. Р.4.Управління продуктивним процесом в адаптивному землеробстві. – К.: НАУ, 2004.