WEB-ресурс научно-практических конференций

ВПРОВАДЖЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНОГО КЛАСТЕРУ ЯК ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ СТВОРЕННЯМ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ

Полтавський університет споживчої кооперації України

Черниш І.В.

На сьогодні інвестиційна політика та процес інвестування стають важливим рушійним елементом у провадженні політики регіонального розвитку. Особливо важливими дані процеси є за умови прагнення пожвавлення залучення коштів до перспективних сфер бізнесу, розвитку економіки, підвищення ефективності виробництва та вирішення соціальних питань. Однією з таких перспективних галузей світової та регіональної політики зокрема є туристично-рекреаційна ланка, адже за даними Всесвітньої туристичної організації туризму належить 10% світового валового національного продукту, інвестицій, робочих місць та споживчих витрат, але прогнозний рівень туристичних подорожей та користування рекреаційним продуктом подвоїться вже до 2010 року (з 14% - темп зростання грошових надходжень від реалізації світового туристичного продукту). Туристична діяльність безпосередньо впливає майже на 40 галузей економіки. Туризм приблизно становить 10% світового валового національного продукту, 7% загального обсягу інвестицій, 11% світових споживчих витрат, 5% всіх податкових надходжень і 1/3 світової торгівлі послугами [2, с. 2]. З огляду на те, що рекреаційні ресурси є однією з найбільш вагомих складових туристичної галузі, ми стверджуємо про необхідність додаткових інвестиційних ресурсів та їх надходження саме на регіональному рівні д туристично-рекреаційної галузі.

Саме тому, на даному етапі найбільш вагомим та актуальним положенням виступає розробка системи залучення та використання інвестиційних ресурсів в туристично-рекреаційній сфері економіки регіону. Ми пропонуємо впровадження туристично-рекреаційного кластеру як системи управління створенням інвестиційної привабливості даної сфери регіональної економіки, адже саме даний аспект є одним із рушійних в процесі приваблення іноземних та вітчизняних інвесторів будь-якого рівня.

Інвестиційна політика країни головним чином спрямована на створення сприятливого режиму для організації діяльності вітчизняних та іноземних інвесторів, зростанню прибутковості та мінімізації ризиків, що покликано на стабілізацію економічного та соціального розвитку, підвищення життєвого рівня населення. Таким чином, інвестиційний клімат виступає об’єктом впливу інвестиційної політики, що, з одного боку визначає початкові умови для розробки інвестиційної політики, а з іншого – є її результатом. Його ж відповідно, можливо оцінити зваживши на обсяги залучених до розвитку економіки інвестиційних ресурсів, які сприяють розвитку країни в цілому та окремо взятого регіону. На нашу думку, рекреаційна галузь Полтавщини має позитивний потенціал, але інвестиційний клімат та політика повинні зазнати реструктуризації.

Головним чином в основу інвестиційної привабливості рекреаційної галузі покладено рівень інвестиційного курортного потенціалу, його потужність та рівень сервісних послуг, що надаються клієнтам; географічні, кліматичні умови та запаси рекреаційних ресурсів; наявне економічно активне населення; наявність та стан транспортного сполучення; кількість підприємств, що функціонують в даній галузі та їх стан; інвестиційні ризики; наявність законодавства, що регулює інвестиційну діяльність; дієвість регіональних органів влади; реальний дохід на душу населення; економічне становище рекреаційного комплексу; обсяги інвестицій. Саме аналіз вищезгаданих показників дає змогу прийняти рішення про необхідність, доцільність та ефективність вкладання в рекреаційну галузь регіону.

На даному етапі нашого дослідження ми пропонуємо перехід від традиційного погляду на створення інвестиційної привабливості регіону до нової методики залучення додаткових інвестиційних ресурсів та одночасного створення конкурентоспроможної галузі регіональної економіки, а саме – створення туристично-рекреаційного кластеру Полтавського регіону – “Полтавська гостинна зона”. Ми вважаємо, що необхідним є не лише об’єднання організацій різного рівня, але й створення інфраструктури координації інвестиційних процесів.

Розглядаючи переваги та недоліки розвитку та впровадження рекреаційно-туристичного кластеру в межах Полтавського регіону слід зазначити, що однією із основних критичних позитивних сторін є те, що в межах кластеру можливими для підприємств, об’єднаних в нього є кооперація та досягнення позитивного конкурентного статусу. Зазвичай місцеві суб’єкти підприємницької діяльності потрапляють в достатньо сильне конкурентне середовище та зазнають значного тиску задля отримання частки ринку та доходу від своєї діяльності, але одночасно можливою стає співпраця з традиційними конкурентами. Ми можемо стверджувати про ряд позитивних наслідків утворення кластеру для кожного з його учасників та в чому його відмінність від простого об’єднання підприємств (табл. 1).

Таблиця 1 . Порівняльна характеристика туристично-рекреаційного кластеру та мережі організацій

Таким чином, створення інвестиційної привабливості рекреаційної галузі та управління цим процесом – одне з пріоритетних завдань сучасної економіки України та Полтавського регіону зокрема. Залучення додаткових ресурсів в економіку регіону, в рекреаційну галузь, є можливим завдяки проведенню оцінювання власного інвестиційного потенціалу, слабких та сильних сторін; обов’язкового формування та реалізації стратегії перспективного розвитку регіону; розробці цільових маркетингових та технічно-інноваційних програм залучення інвестицій в регіон; формуванню бази даних наявних рекреаційних можливостей регіону та шляхів їх розвідок; розробленню проектів організації зони вільного рекреаційного підприємництва та іншим методам ефективного управління створенням інвестиційної привабливості рекреаційної галузі Полтавського регіону.

Процес залучення іноземного капіталу в рекреаційну галузь не повинен мати на меті дискримінацію вітчизняних інвесторів. Ми маємо на увазі те, що за умови надання податкових та інших видів пільг підприємствам з іноземними інвестиціями, такі ж пільги мають надаватися і вітчизняним підприємствам, які функціонують в межах однієї галузі економіки. Саме дана умова спонукає до підвищення інвестиційної активності та виступає одним з чинників створення інвестиційної привабливості як країн в цілому, так і окремого регіону. Слід зауважити, що національні інвестиції відіграють більш важливе значення ніж іноземні, адже саме вони є прямим показником довіри населення державній політиці. Адже саме вітчизняні інвестори зацікавлені не лише в максимізації прибутків, але й стабілізації економіки країни та ефективному використанні наявних ресурсів.

Література:

1. Гудзь П.В. Економічні проблеми розвитку курортно-рекреаційних територій. – Донецьк: ІЕПД НАН України , ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2001. – С .180.

2. Кузнєцов А.О., Кузнєцова О.О. Оцінка програм соціально-економічного розвитку як ефективний механізм соціального управління // Розвиток господарського механізму Луганського промислового регіону / Матеріали регіонального науково-практичного семінару 8 жовтня 2004 р. - Луганськ: ДУНДІСТВ, 2004. -С. 214-217.

3. Митровцій І.М., Болдижар С.М. Організація туристично-рекреаційного процесу в нових економічних умовах: проблеми і перспективи. – Ужгород, 2006.

4. Петкова Л.О. Інвестиційна привабливість регіонів // Фінанси України. - 2005. - № 9.- С.40-46.

5. Wolfgang Nahrstedt. Tonka Pancic Kotbol. // Leisure, Culture and tourism in Europe. – Dubrovnik, 1997. – 445 c.

6. Иванова М.Ю. Понятия инвестиционного климата и его влияние на эффективность инвестиционного взаимодействия партнеров// Сборник методических материалов. - М.: Российская академия государственной службы при Президенте РФ, 1996 .

7. Попков В.П., Семенов В.П. Организация и финансирование инвестиций. – СПб . : Питер, 2001. - 224 с.

8. Цихан Т.В. Кластерная теория экономического развития// Теория и практика управления. –2003.- №5 – Доступний з http://www.jurenergo.kiev.ua/statti/inv15.doc