К.т.н ., доцент Білорусов С.Г.*, к.т.н., доцент Попов С.А.**

* Херсонський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій

** ОРІДУ НАДУ при Президентові України, відділ координації наукових досліджень та інформаційно-аналітичної роботи

Створення моделей оцінки діяльності органів публічного адміністрування

Серед головних пріоритетів в рамках проблематики підвищення якості державного та регіонального управління є оцінювання рівня її ефективності. На сьогодні в світовій та вітчизняній науці відсутня єдина методологія щодо відповідного оцінювання діяльності органів публічного адміністрування.

Вітчизняними дослідниками розроблено декілька моделей оцінки діяльності органів державної влади (насамперед, районних державних адміністрацій), зокрема такі, що враховують організаційно-штатний фактор. Так, О. Куліничем запропоновано комплексна оцінка організаторської роботи районних державних адміністрацій (далі – РДА), результати якої дають можливість визначити їх ефективність . Застосовано 49 показників, пов'язаних із різноманітними сферами діяльності місцевих держ адміністрацій (надання послуг, торгівля, бюджет, будівництво, транспорт, зв'язок, соціальний захист населення, агропромисловий комплекс, виконавська дисципліна).

Факторно-критеріальну модель для оцінки ефективності діяльності органів місцевого самоврядування застосував А. Гошко , який пов’язав досягнення мети їх діяльності зі ступенем задоволеності потреб населення, що проживає на підвідомчій території. Основою цієї моделі він вважає загальний показник розвитку країн - індекс людського розвитку, розроблений в межах програми розвитку ООН.

Процес виявлення потреб базується на аналізі звернень (скарг) громадян до місцевих органів влади та соціологічному опитуванні населення.

Фахівцями Львівської обласної державної адміністрації розроблено методику рейтингової оцінки роботи райдержадміністрацій та виконкомів міст обласного значення, яка передбачає в изначення основних показників (критеріїв) оцінки діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в тій чи іншій галузі. Методикою охоплено 16 галузей (сфер) діяльності РДА. Всього було охоплено 100 показників за усіма перерахованими галузями.

Найбільш доцільною та досконалою для оцінки ефективності державного управління серед існуючих є, на даний час, системна модель, яка розроблена дослідниками Львівського регіонального інституту Академії. Вона є інтегруючою щодо факторно- критеріальної , ресурсної та стейкхолдерівської моделей. Ця модель більш повно описує об’єкт дослідження, що наближає результати оцінювання до істинних.

В рамках застосування системної моделі доцільно використовувати підхід запропонований дослідниками Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України, що передбачає визначення ефективності як функції від груп різноманітних факторів. До них можуть бути віднесені політичні, економічні, соціальні, демографічні, техніко-технологічні та інші чинники, що мають суттєвий вплив на діяльність місцевої влади. Однією з найважливіших для підвищення ефективності діяльності органів місцевої влади є група факторів, пов’язана з професійним розвитком працівників, який передбачає підвищення кваліфікації, професійне навчання, отримання необхідних для виконання посадових обов’язків знань, умінь та навиків [ 1 ] .

В Херсонській області відпрацьовується модель, яка визначає вплив основних факторів, що характеризують рівень виконання конкретних завдань та фахову спроможність виконавців на вихідні параметри, а саме: ефективність та результативність діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.

Цікава методика з оцінювання діяльності державних службовців окремих підрозділів місцевих державних адміністрацій запроваджена в Полтавській області, відпрацьовані критерії оцінювання роботи за десятибальною шкалою, питання оцінювання ефективності роботи постійно виносяться на колективні обговорення під час нарад та семінарів, що дає змогу робити висновки про його результативність і необхідність змін [2].

Крім того, існують затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28.01.05 № 55 Рекомендації з організації праці державних службовців в органах виконавчої влади, в яких визначаються показники оцінки роботи державних службовців.

Відома також діюча система щорічної оцінки ефективності роботи державним службовцем, яка визначає критерії оцінки ефективності роботи (досягнень) за чотирма рівнями якості виконання обов’язків – від низького до високого. Критерії поділені на групи, а саме: рівень якості виконання обов’язків та завдань (3 критерії), професійна компетентність (10 критеріїв), етика поведінки (3 критерії), крім того, є критерії (5) за допомогою яких, визначається рівень ефективності роботи керівних працівників. Щорічні оцінки враховуються при черговій атестації державних службовців.

На підставі запроваджених наведених методик оцінювання діяльності місцевих державних адміністрацій та їх працівників необхідно відпрацювати єдиний державний стандарт оцінки діяльності органів виконавчої влади та якості роботи державних службовців з урахуванням європейських вимог. До зазначеної роботи необхідно залучити як найбільше коло фахівців та забезпечити умови для створення єдиної інтегрованої системи оцінювання.

Список літератури:

1. Білорусов С.Г., Дімова О.В., Попов С.А. Експертно-аналітичне супроводження реалізації регіональної кадрової політики (на прикладі Херсонської області)//Теоретичні та прикладні питання державотворення: Збірник наукових праць ОРІДУ ( Електрон.наук.вид ). Вип. 2 – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2007. – 9 с.

2. Зайченко О. , Варченко Ю. Оцінювання діяльності державних службовців підрозділів внутрішньої політики місцевих державних адміністрацій// Вісн . держ.служби України.- 2007.- №1.- С. 36-39.