WEB-ресурс научно-практических конференций

Станкевич Ю.Ю.

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

СТАНОВЛЕННЯ ТЕОРІЇ ЕКОНОМІКИ ДОМОГОСПОДАРСТВА У НАУКОВИХ РОЗРОБКАХ ГАРІ БЕККЕРА

Перші наукові уявлення про домашнє господарство мають глибокі коріння. Вони з’явилися ще у Стародавній Греції у розробках відомого філософа античності Ксенофонта. Проте цілісна теорія економіки домогосподарства була сформована лише наприкінці ХХ ст.. Сьогодні домогосподарство вивчається представниками різних напрямів економічної думки, а саме кейнсіанства, неомарксизму, неоінституціоналізму тощо. Проте провідні позиції щодо вивчення сутності домогосподарства належать неокласиці.

Найбільший внесок у розвиток теорії домашнього господарства зробив відомий американський економіст-соціолог, лауреат Нобелевської премії 1992 року, представник неокласичної школи Гарі Беккер. Головним внеском вченого є застосування економічного підходу до пояснення різних питань щодо створення та функціонування сім’ї, які раніше вивчали представники інших наук, зокрема соціології, психології, політології тощо. Відомий російський дослідник В. Автономов вважає, що після робіт Г. Беккера не залишилося жодного з аспектів життя сім’ї, що не досліджувалися крізь призму економічного підходу [4, с. 731].

Основними положення теорії нової економіки домогосподарства у розробках Г. Беккера є:

1) застосування мікроекономічного аналізу при дослідженні сутності домогосподарства;

2) вивчення домашнього господарства не як пасивного споживача ринкових товарів та послуг, а як самостійної виробничої одиниці.

Американський вчений називає домогосподарство «невеликою фабрикою», яка використовує наявні ресурси, працю для того, щоб прибирати дім, готувати їжу, виховувати дітей, а також для виробництва корисних споживчих благ [3, с. 160] .

Економіці сім’ї присвячено багато праць Г. Беккера. Проте найбільш фундаментальною є «Трактат про сім’ю» (1981 р.) [1]. У цьому дослідженні висвітлено різні аспекти функціонування сім’ї: розподіл праці між її членами, вибір, за висловом Г. Бекера, між кількістю дітей та їх «якістю», значення альтруїзму для сім’ї, аналіз шлюбного ринку, динаміка розлучень та еволюція інституту сім’ї у довготривалій історичній перспективі тощо. Коротко проаналізуємо найбільш важливі положення роботи Г. Беккера.

Розподіл праці у сім’ї. Майже усі суспільства ґрунтуються на жорсткому розподілі праці між чоловіком та жінкою. Найчастіше останні спеціалізуються на діяльності в межах власного домашнього господарства. Чоловікам більш притаманна зайнятість у суспільному виробництві, а праця у домогосподарстві має для них другорядне значення. Проте за теорією Г. Беккера витрачати більше часу на виробництво продукції у домашньому господарстві повинні ті члени сім’ї, які мають найменшу заробітну плату у порівнянні з іншими. Це пояснюється тим фактом, що час, який вони використовують для роботи дома має меншу цінність. Така теорія не передбачає жорсткого поділу праці в середині домогосподарства між чоловіком та жінкою. Адже більше часу на домашню працю повинен витрачати той, хто має найменшу заробітну плату. Таким чином, члени сім’ї замість того, щоб прагнути до ефективного розподілу часу при виробництві споживчих благ повинні намагатися до більш ефективного розподілу часу між членами сім’ї.

Аналіз шлюбного ринку. Шлюб вчений розглядає як партнерську фірму. На його думку, люди утворюють сім’ю, якщо очікуваний об’єм випуску споживчих благ у шлюбі буде більшим за арифметичну суму благ, що будуть утворюватися чоловіком та жінкою поза шлюбом. Таким чином, людина виходить на шлюбний ринок, очікуючи, що її дохід у шлюбі буде більшим у порівнянні з несімейним життям.

Пошук на шлюбному ринку Г. Беккер ототожнює з пошуком на ринку праці. На такому ринку індивіди знаходяться у стані пошуку партнера та одночасно виступають у ролі покупців та продавців. На шлюбному ринку перевага віддається партнерам, що є близькими за коефіцієнтом інтелектуальності, освітою, кольором шкіри, соціальним походженням, за зростом, за спорідненістю інтересів тощо. Найбільш ефективним шлюбом, на думку вченого, є такий шлюб, що засновано на коханні. Адже він є більш продуктивним у порівнянні з іншими [2. с. 30] .

Аналогічно до утворення шлюбу розлучення відбуваються тоді, коли корисність від збереження сім’ї є нижчою за очікуваний виграш, що пов’язаний з розірванням шлюбних відносин. Більшість розлучень відбувається у перші роки спільного життя. Головною причиною такого явища, на думку вченого, є недосконалість інформації на шлюбному ринку. Проте чим триваліший шлюб, тим менше вірогідність його розірвання. За роки спільного життя накопичено спеціальний для даного подружжя людський капітал (навички, звички, традиції тощо), тому розірвання шлюбу буде супроводжуватися для подружжя значними економічними та соціальними втратами. До причин збільшення числа розлучень Г. Беккер відносить не тільки збільшення активності жінок на ринку праці, але й збільшення їх оплати праці [3, с. 395] .

Економічна теорія народжуваності . Рішення щодо народження дітей, в теорії Г. Беккера, розглядається як інвестиційне, у якому діти виступають як «блага тривалого користування». Попит на дітей перебуває у зворотному зв’язку з витратами на їх утримання та з рівнем доходів батьків. При збільшенні оплати праці збільшується не тільки дохід батьків, але й вартість їх часу, що використовується для виховання дітей. Тому зі збільшенням оплати праці рівень народжуваності зменшується.

Важливе місце у теорії економіки сім’ї Г. Беккера займає питання щодо вибору між кількістю дітей та їх «якістю». Остання характеризується рівнем фінансового забезпечення дітей, що витрачається на освіту, охорону здоров’я, дозвілля тощо. Існує нелінійна залежність між кількістю та «якістю» дітей, оскільки при обмежені сімейних ресурсів додаткова дитина буде означати зменшення інвестицій у «якість» інших дітей сім’ї. Тому, на думку вченого, у бідних сім’ях простежується тенденція до недоінвестування у людський капітал дітей [3, с. 483]. Таким чином, заможні сім’ї більше вкладають інвестицій у розвиток дитини, тим самим працюють на їх майбутнє, на підвищення їх «якості». І навпаки, бідні сім’ї, у зв’язку з обмеженням своїх фінансових можливостей, не мають змоги інвестувати значні кошти у розвиток своїх дітей.

Роль альтруїзму . Велика кількість праць Г. Беккера стосується доведення того, що модель «людини економічної» не пов’язана тільки з мотивацією та максимізацією корисності. Вчений виходить з того постулату, що людині притаманний альтруїзм. Альтруїзм – це позитивна залежність між функціями корисності різних людей. Протилежним за значенням для альтруїзму є егоїзм. Використовуючи такі поняття Г. Беккер сформулював відому теорему «про зіпсовану дитину» Згідно з якою, якщо глава сім’ї (бенефактор) є альтруїстом, тоді навіть «зіпсована» дитина (бенефіціарій), яка керується винятково егоїстичними мотивами, буде демонструвати альтруїстичну поведінку [4, с. 734]. Тобто навіть егоїстичний член сім’ї буде враховувати уподобання та інтереси інших членів для того, щоб максимізувати виробництво споживчих благ в межах домогосподарства.

Згідно з теорією Г. Беккера в межах сім’ї ефективною є альтруїстична поведінка, тоді як на ринку переважає егоїзм, сім’ї мають більше шансів на виживання у процесі природного відбору. Їх члени більше турбуються про своїх дітей, більше вкладають у них інвестицій. Тим самим сприяють досягненню успіхів дітей у майбутньому. Альтруїзм передається із покоління в покоління, тому у майбутньому він повинен розповсюджуватися серед більшої кількості сімей. Альтруїзм є нерозривно пов’язаним з благополуччям сім’ї, а останнє, як вважає Г. Беккер, є головним завданням процвітаючої економічної системи [3, с. 485].

Таким чином, дослідження Г. Беккера зробили не тільки науковий прорив у розумінні сутності сім’ї та особливостей поведінки її членів у веденні домашнього господарства, але й сформували сучасну економічну теорію домогосподарства, яка сьогодні широко вивчається представниками різних суспільних наук.

Література:

1. Becker G . S . A Treatise on the Family . Cambridge . Harvard University Press . 1994 (1981).

2. Беккер Г. Выбор партнера на брачных рынках // THESIS . – 1994. – Вып. 6. – С. 12–36.

3. Беккер Гэри С. Человеческое поведение: экономический подход: Избр. тр. по экон. теории / Р.И.Капелюшников (сост., науч. ред., пер., авт. послес.), Е.В.Батракова (пер. с англ.), М.И.Левин (авт. предисл.). – М.: ГУВШЭ, 2003. – 671с.

4. История экономических учений: Учеб. пособие / Под ред. В.Автономова. – М.: ИНФРА-М, 2004. – 784с.