WEB-ресурс научно-практических конференций

Шевчук І.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Формування сучасних виховних технологій у ВНЗ

Демократизація нашого суспільства, окрім інших змін, вимагає реформування системи вищої освіти [2]. Виховання вільної і відповідальної особистості неможливе за використання авторитарних педагогічних підходів, які не орієнтовані на складний індивідуальний внутрішній зміст кожної молодої особистості [5]. Методи виховання, що ігнорують прагнення, почуття, схильності юнаків, які перебувають на особистісному переломі (переході від дитинства до дорослого життя), ніколи не призводять до бажаних результатів. Необхідно застосовувати такі виховні системи і методики (технології), які б повністю реалізували ідею співпраці й співтворчості студентів між собою та з викладачами, а також сприяли б підвищенню зацікавленості студентів у найповнішому засвоєнні обраної спеціальності. Щодо цього цікавими є особистісно зорієнтовані виховні технології та адаптаційні методики [4].

Наведемо формулювання, яке найбільш відповідає проблематиці нашого дослідження.

Педагогічна виховна технологія – це сукупність педагогічних процесів становлення внутрішнього світу людини та науковий опис механізмів їхньої реалізації, який вимагає детальної уваги не лише до алгоритмів педагогічних дій, а й до способів, прийомів, засобів виховної роботи. Педагогічні технології зазвичай використовуються на рівні загальноосвітньої школи. В умовах вищої школи такий підхід вже не є прийнятним. Тому, в нашому випадку, розглядаються системи та методи виховної роботи, орієнтовані на своєрідний перехідний період у житті юнаків – становлення їхньої особистості щодо прийняття відповідальних рішень і вміння ставити “дорослі” цілі й задачі [1; 3]. Актуальність нашої роботи полягає у створенні модернізованої системи виховання студентів-першокурсників у межах академічної групи торгівельно-економічного ВНЗ з урахуванням особливостей їхніх психологічних типів і майбутньої фахової орієнтації. Для цього необхідно розробити індивідуально орієнтовані підходи до роботи із студентською групою з боку кураторів і викладачів, що враховують як індивідуальні особливості кожного із студентів, так і їх соціальне місце в колективі; на базі таких підходів зменшити термін адаптації студентів до умов економічного ВНЗ, сформувати в них бажання одержувати освіту, допомогти їм визначити фахові пріоритети майбутньої професійної діяльності.

Встановлено, що адаптаційний процес навчання першокурсників має соціально-психологічне підґрунтя, яке значною мірою визначає подальшу навчальну успішність студентів. Оптимально організована адаптація студента економічного ВНЗ дає змогу зменшити адаптаційний період з 2–3-х років (у звичайних умовах) до одного року.

Впровадження модернізованої освітньо-виховної системи в умовах економічного ВНЗ з метою покращення адаптації студентів академічної групи може зумовити прискорення соціального зростання кожної особистості, зокрема через вплив на соціальну групу в цілому, але за збереження індивідуального підходу до кожного зі студентів окремо. Таку адаптацію можна проводити в ігровій формі, базуючись на ідеї підвищення зацікавленості студентів у засвоєнні азів майбутньої професії.

Основний вплив на адаптацію студентів та процес формування їх ціннісних професійних орієнтацій за рахунок заохочення до майбутньої діяльності в модернізованій освітньо-виховній системі доцільно здійснювати через такі ділові ігри та тренінги, які моделюють професійні ситуації, де ролі розподіляються між учасниками відповідно до їхніх психотипів .

Мета застосування методик адаптації студентів економічного ВНЗ до умов навчальної групи полягає у штучному створенні характерного для третього курсу традиційного психолого-соціального перелому. Вже з перших кроків студента у ВНЗ в ігровий та навчальній формі доцільно висвітлювати для нього реальну ситуацію, нерозривно пов’язану з психологічними особливостями утворення, існування і розпаду тимчасових колективів, груповою психологією, місцем особистості в групі та залежністю цього місця від психотипу особистості, її темпераменту, біоритмів тощо.

При розробці модернізованої освітньо-виховної системи доцільно орієнтуватися на можливість її реалізації згідно наступним етапам:

- встановлення мотивації щодо навчання за обраним фахом, психотипів , самооцінки особистостей, їхнього ставлення до обраної спеціальності та наявності професійних здібностей шляхом анкетування і опитування студентів, застосуванням методу спостереження та інтерв’ю;

- визначення рівнів навчальної успішності студентів;

- згуртування першокурсників за їхніми психотипами (метода К. Леонгарда і М. Шмішека );

- встановлення зв’язку уявлень про майбутню спеціальність із психотипами студентів;

- заохочення студентів до роботи з педагогом (викладачем або куратором);

- розроблення і проведення комплексної тренінгової програми – блоки вправ у формі організаційно-діяльнісних ігор, які ґрунтуються на майбутній спеціальності студентів та в яких враховано їхні психотипи через привласнення ігрових соціальних ролей;

- надання рекомендацій викладачам навчальних дисциплін щодо роботи із студентами тих чи інших психологічних типів;

- встановлення наприкінці першого курсу ступеня впливу вжитих заходів на рівень навчальної успішності студентів, їх адаптацію до умов академічної групи економічного ВНЗ, самооцінку студентів та їхнє ставлення до майбутньої спеціальності;

- надання студентам рекомендацій щодо пріоритетності вивчення тих чи інших дисциплін для досягнення поставленої мети навчання.

Література:

1. Алексеева В.Г. Ценностные ориентации как фактор жизнедеятельности и развития личности // Психологический журнал. – 1984. – Т.5. – № 5. – С. 63–70.

2. Андрущенко В., Губерський Л., Михальченко М. Культура. Ідеалогія . Особистість: Методологосвітогляд . аналіз. – К.: Знання України, 2002. – 489 с.

3. Доній В.М . Мистецтво життєтворчості особистості: Науково-методичний посібник: у 2-х ч. / Ред . рада Доній. – К., 1997. – Ч. 1: Теорія і технологія життєтворчості. – 392 с.

4. Ніколаєнко С.М. Вища освіта – джерело соціально-економічного і культурного розвитку суспільства. – К.: Знання, 2005. – 319 с.

5. Педагогика : Учеб . пособие для студентов пед . ин-тов / Ю.К. Бабанский , В.А. Сластенин , Н.А. Сорокин и др.; Под ред . Ю.К. Бабанского . – 2-е изд ., доп . и перераб . – М., Просвещение , 1988. – 479 с.