WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н . Юхименко В.К.

Херсонський національний технічний університет

Методика оцінки тестових завдань закритої форми

З другої половини XX століття у вищій освіті європейських країн стали активно використовувати тести як об'єктивний засіб вимірювання результатів навчання студентів. В пострадянських країнах тести були визнані рівноправним засобом педагогічного вимірювання із запізненням на чверть сторіччя.

Під тестуванням здебільшого розуміють конкретну процедуру кількісного співставлення досліджуваної відзнаки об’єкта з деяким еталоном, що прийнятий за одиницю виміру.

Застосування тестів для контролю результатів навчання має певні переваги: поширюється можливість спрощувати та формалізувати процес конт­ролю щодо самостійної роботи студентів, використовувати сучасні педагогічні технології. Тестова перевірка сприяє широкому охопленню складу студентів зі значним заощадженням навчального часу. Поширюються також можливості для застосування багатобальної шкали оцінювання.

За прийнятою класифікацією виділяють такі форми тестових завдань: закриті; відкриті; на встановлення відповідності; на встановлення правильної послідовності.

Щодо закритих тестових завдань, їх ознаками є:

- простота стилістичної конструкції;

- довжина основної частини завдання більша, ніж відповіді;

- однакова довжина відповідей;

- виключення вербальних асоціацій, які б наштовхували на правильну відповідь;

- наявність тільки одної правильної відповіді.

В свою чергу тестові завдання закритої форми за принципом побудови відповіді розрізняються на аль­тернативні та тести з множинним вибором.

Альтернативні тестові завдання передбачають наявність двох варіантів відповіді типу "так - ні", "правильно - неправильно" тощо. Як правило, їх використовують на початку тестування для грубої перевірки правильності вибору відповіді.

Тестові завдання з множинним вибором передбачають принаймні три можливі варіанти відповіді (але як правило не більше п'яти).У такому типі завдань із запропонованих декількох відповідей правильною є лише одна. Під час складання таких завдань виникають труднощі у підборі дистракторів - варіантів відпові­дей, що повинні бути достатньо схожими на правильні.

Суттєво на результат тестування впливає фактор відгадування вірної відповіді. Це, передусім, стосується закритих тестів. Дійсно, для тестів відкритих, тобто завдань без заздалегідь запропонованих варіантів відповідей, вірогідність угадування вірної відповіді (a ₁ ) наближається до 0:

а ₁ = 1 / n, (1) де n-кількість можливих варіантів відповіді ( дистракторів ) теоретично наближається до нескінченності.

Приблизно те ж маємо і щодо закритого тесту, який передбачає ранжування запропонованих варіантів відповідей, вірогідність угадування вірної відповіді обчислюється за формулою:

а ₂ = 1/ 1x2x3x4x...x n, (2)

тобто вже при 4-х компонентах відповіді а ₂ = 1/ 1x2x3x4= 1/24 (~4%), при 5-ти компонентах - 1/120 (<1%) і т.д.

Тобто щодо вказаних форм тестів вірогідність угадування вірної відповіді наближається до 0, і, як наслідок, їх оцінка може бути одержана за спрощеною формулою:

Б = F : Sх Q (3)

де: Б - бальна оцінка тестів;

F - кількість вірних відповідей загалом в завданні;

S - кількість тестів в завданні;

Q - максимальний оціночний бал відповідно за 5-ти та 100-бальною шкалою оцінки (тобто Q ₁ =5 або Q ₂ = 100);

Але така спрощена оцінка не підходить до звичайних закритих тестів, де відсоток можливого відгадування вірної відповіді дуже значний ( від 50% щодо альтернативних тестів до 30-25-20% щодо тестів відповідно з трьома, чотирма та п’ятьма варіантами відповідей).

Тому слід „очистити” як знаменник так і чисельник формул (3 і 4) від можливих спонтанно вгаданих відповідей. Тоді вірогідність отримання обміркованих вірних відповідей становить:

a ₃ = (F – S/n) : (S – S/n), (4)

де n - кількість варіантів відповідей, запропонованих у тесті.

Перемножуючи a ₃ % відповідно на максимальну бальну оцінку („5” або „100”), отримаємо більш коректну бальну оцінку виконання тестового завдання, ніж за формулою (5):

Б = а ₃ х Q = (F – S/n) : (S – S/n) х Q . (5)

Припустимо, результати тестового завдання мають такі параметри: кількість завдань S =40; кількість наданих студентом вірних відповідей F= 32.

Таблиця 1. Порівняльні показники бальної оцінки тестового завдання залежно від кількості дитракторів в тесті (n)

За даними табл. 1 можна зробити деякі важливі висновки: - спрощена оцінка результатів тестування за формулою (3) не залежить від складності тесту (n). Вона для всіх варіантів тестів дорівнює 4 (або 80) балам;

- оцінка, що очищена від впливу вірогіднішого випадкового факту угадування відповіді, залежить, причому пропорційно, від складності тесту за числом можливих варіацій відповіді ( дистракторів-n );

- скорегована оцінка є більш „строгою” та диференційованою (відповідно від 3-х до майже 4-х балів, або від „Д” до „С” за шкалою ECTS). Саме така оцінка, скорегована на показник вірогідності відгадування відповіді, є, на наш погляд, найбільш прийнятною щодо оцінки знань з застосуванням тестів так званої закритої форми.

Література:

1. Концепція педагогічної освіти. Схвалено колегією Міністерства освіти України 23 грудня 1998 року. Протокол № 17/1–Б //Інформаційний збірник МО України. – 1999. – №8. – С. 8-23.

2. Богданова І.М. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх вчителів на основі інноваційних технологій. – К., 1998. – 440с.

3. Вища освіта України і Болонський процес: Навч . посібник / За ред . В.Г. Кременя; Авт . кол .: М.Ф. Степко , Я.Я. Болюбаш , В.Д. Шинкарук , В.В. Грубенко – Тернопіль: Навчальна книга, Богдан, 2004. – 384 с.

4.Козловські І.М., Кміт Я.М. Дидактичне дослідження на експериментальному майданчику: Методологічні рекомендації. – Львів, 2001. – 608 с.

5.Освітні технології: Навч.–метод посібник / Пєхота О.М. та ін. – К.: А.С.К.: 2001. – 256 с.