WEB-ресурс научно-практических конференций

Козуб В.О., Шабанова І.В.

Харківський державний університет харчування та торгівлі

СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ МІЖКРАЇНОВОГО РОЗПОДІЛУ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ У СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Важливими чинниками розвитку світової економіки в умовах глобалізації стають прямі іноземні інвестиції, які є складовою міжнародного ринку капіталу.

Зростання глобальних потоків пря­мих іноземних інвестицій характеризується значними відмінностям між країнами та регіонами. В цьому контексті важливим є дослідження процесів міжнародного руху капіталу між окремими групами країн. Найбільш знач­ний притік інвестицій у 2008 р. відбув­ся в країнах, що розвиваються. Стрімке зростання інвестиційних потоків в цій групі країн пояснюється багатьма чин­никами. Високі ціни на більшість ресурсних товарів слугує додатковим стимулом для розміщення іноземного капіталу в тих країнах, що забезпечені нафтою, газом тощо. Ще однією при­чиною різкого збільшення притоку капіталу в дану групу країн є активі­зація трансграничних операцій зі злит­тя та поглинання. При цьому найбільшими реципієнтами капіталу стали країни Азії та Океанії . Тенденція до зростання інвести­ційних потоків простежується і в краї­нах Латинської Америки. Подібно­му зростанню допомогло економічне зростання в регіоні, прискорення темпів розвитку світової економіки та підвищення цін на ресурсну продук­цію. Найбільшими реципієнтами капі­талу були Бразилія та Мексика.

Залучення іноземних інвестицій в країни африканського континенту майже не змінилося. Особ­ливо помітним був притік інвестицій в пошук нових площ природних ре­сурсів, що пов'язано з високими ціна­ми на корисні копалини, нафту та підвищенням прибутковості інвестицій у добувну промисловість. Зростаючі ціни на нафту, металопродукцію та корисні копалини змушували ТНК підтримувати на відносно високому рівні інвестиції в нові видобувні про­екти або нарощувати їх в діюче вироб­ництво.

Основними реципієнтами іноземно­го капіталу в Африці є країни, що багаті природними ресурсами (Ангола, Екваторіальна Гвінея, Нігерія, Судан), Єгипет (основний центр туризму в регіоні).

Обсяги залучення іноземних інве­стицій в країни Південно-Східної Європи та СНГ, продовжують зростати. Водночас динаміка притоку іноземно­го капіталу в ці два підрегіони дещо відрізнялася під впливом окремих чин­ників. Залучення інвестицій в Південно-Східну Європу збільшується завдяки, в основ­ному, значним приватизаційним уго­дам. Найбільшими реципієнтами капіталу стали Румунія, Бол­гарія та Хорватія. Залучення інвестицій у країни СНГ збільшилось завдяки високим цінам на нафту та природній газ. Най­більшими реципієнтами є Російська Федерація, Азербайджан та Казахстан.

Водночас залучення іноземних інвестицій в розвинені країни світу продовжували скорочуватись. При цьому з окремих країнах значно зріс притік іноземних інвестицій: зок­рема, в США та Великобританії — в основному завдяки трансграничним угодам зі злиття та поглинання.

Залучення іноземних інвестицій в країни ЄС також знизилось. Найбільші темпи падіння притоку капіталу відмічено у Німеччині, Данії, Голландії та Швеції. Така ситуація в більшій мірі пов'я­зана з погашенням значних внутрішньокорпоративних кредитів та репатр­іацією прибутку з окремих країн-членів ЄС.

Щодо перспектив розвитку інвес­тиційних процесів на 2009-2010 рр., то за визначенням експертів ЮНКТАД, можна очікувати на подальше зростан­ня світових інвестиційних потоків, якщо продовжиться загальне економі­чне зростання, корпоративна реструк­туризація та освоєння нових ринків. Водночас експерти ЮНКТАД про­гнозуючи потоки прямих іноземних інвестицій, застерігають бути більш стриманими в оцінках. Зниження темпів приросту в деяких розвинутих країнах, структурна слабкість, фінан­сова і корпоративна вразливість в дея­ких регіонах продовжують стримува­ти зростання потоків капіталу. Також на темпи залучення іноземних інвес­тицій впливають зовнішні диспропорції та різкі коливання валютних курсів в одних країнах поряд з високими та не­стабільними цінами на корисні копалини в інших державах.

Таким чином, в структурі розподі­лу прямих іноземних інвестицій між основними групами країн спостеріга­ються суттєві зміни. По-перше, загальні темпи іноземного капіталу знову при­скорюються, про що свідчить різке збільшення кількості угод зі злиття і поглинання. По-друге, новим потужним регіоном залучення інозем­ного капіталу стають країни Азії, а саме Китай та Індія. Основними мотивами руху капіталу в ці країни є низька со­бівартість виготовленої продукції та масштабний ринок збуту товарів і по­слуг. При цьому інвести­ційна привабливість колишніх країн ЦСЄ — нових членів ЄС залишиться на високому рівні завдяки значній ємності ринку, помірній вартості ро­бочої сили та територіальній близькості до ЄС-15. Окремий інтерес становити­муть країни СНГ: високі темпи еконо­мічного розвитку, значна ємність внут­рішнього ринку, наявність перспектив­них об'єктів для процесів зі злиття та поглинання, а також висока густота на­селення дозволяють оптимістично оці­нювати темпи розвитку інвестиційних процесів у регіоні.

Література:

1. Гаджиев Ш.Г. Международная миграция капитала в контексте современных тенденций мировой экономики // Стратегія розвитку України. – К., 2008. – № 11. – С. 16-23.

2. Лук'яненко Д.Г. Інвестиційний глобалізм: сучасні проблеми еконо­мічних досліджень // Ринок цінних паперів України. – 2008. – № 5-6. – С.17-21.