WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Ібрагімов Е.Е.

Запорізький національний університет

СУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

В умовах економічної кризи питання про розробку нової стратегії інвестиційних проектів є найбільш актуальним. В зв'язку з цим дуже важливо в стратегії врахувати чинники впливу економічної рецесії.

Стратегія фінансування проекту - полягає у вживанні в певній послідовності схем фінансування виходячи з індивідуальних особливостей проекту і чинників, що впливають на нього [1].

Необхідно виділити наступні основні види стратегії фінансування залежно від джерел фінансування:

1. Фінансування з внутрішніх джерел.

2. Фінансування із залучених засобів.

3. Фінансування з позикових засобів.

4. Змішане (комплексне, комбіноване) фінансування.

Внутрішніми джерелами є власні засоби підприємства – прибуток і амортизаційні відрахування.

Реінвестування прибутку — сприйнятлива і відносно дешева форма фінансування підприємства, що розширює свою діяльність.

Особливості зовнішніх джерел:

1. Залучені інвестиції:

· інвестор зацікавлений у високих прибутках, як і сама компанія;

· інвестор може мати (або не мати) наміри будь-коли позбавитися від інвестиції;

· доля власності інвестора визначається із співвідношення його інвестицій до всього капіталу компа­нії.

2. Позикові інвестиції:

· компанія отримує зобов'язання за контрактом повернути суму позики;

· позика має бути погашена відповідно до умов, на яких вона була отримана;

· компанія сплачує за отриману позику відсотки;

· компанія надає необхідні і прийнятні для кредитора гарантії (можливе особисте майно власників);

· якщо кредит не повертається за погодженим графіком, то кредитор може вилучити гарантії;

· після повернення суми позики зобов'язання перед кредитором припиняються.

При реалізації стратегії фінансування можуть застосовуватися в поєднанні наступні фінансові інструменти (схеми фінансування), що надають засоби з різних джерел:

· продаж долі фінансовому інвесторові;

· продаж долі стратегічному інвесторові;

· венчурне фінансування;

· відкрита пропозиція коштовних паперів (IPO);

· інші.

Далі необхідно розглянути найбільш характерні для ринкової економіки фінансовий інструмент, такий як проектне фінансування.

Проектне фінансування – сукупність заходів, направлених на залучення грошових коштів і інших матеріальних засобів під активи і грошові потоки компанії. Проектне фінансування – порівняно молодий і перспективний комплексний фінансовий інструмент, який відрізняється наступними особливостями [2].

1. Об'єкт вкладення засобів інвесторів – конкретний інвестиційний проект, а не в цілому виробничо-господарська діяльність компанії–одержувача засобів. Часто для здобуття і використання проектного фінансування створюють окрему так звану проектну компанію.

2. Джерело повернення вкладених засобів – прибуток від реалізації інвестиційного проекту (відособлена від фінансових результатів діяльності ініціаторів проектів).

3. В рамках комплексу фінансування можуть використовуватися різноманітні джерела та форми фінансування (кредит, фінансовий лізинг, придбання банком долі в статутному капіталі ініціатора проекту, установа нової спеціальної компанії з пайовою участю ініціатора проекту, банку і притягнених спів інвесторів, випуск цільових облігаційних позик і так далі).

4. Відсутність типового для банків інструменту гарантій (це не виключає здобуття ряду гарантій на різних етапах проекту), основна гарантія – майбутній потік грошових коштів (cash flow).

Проектне фінансування – прогресивний інструмент майбутнього. Через проектне фінансування зростає об'єм інвестицій, що залучаються, у виробничі і інфраструктурні сфери.

У схемі проектного фінансування беруть участь різні особи. Банк може виступати як організатор проекту, фінансовий консультант і спів інвестор.

Література:

1. Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту. – К.: Молодь, 1997.

2. Шелудько В.М. Фінансовий менеджмент. - К.: Знання, 2006.