WEB-ресурс научно-практических конференций

Черкасова С.О.

Одеський національний політехнічний університет

ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

В умовах загострення конкурентної боротьби, триваючого процесу трансформації національної економіки, активізації процесу глобалізації, невпинного зростання взаємопов’язаності національних економік країн світу, найактуальнішою стає проблема забезпечення їхньої конкурентоспроможності, як визначального чинника сталого поступального розвитку. Саме процеси епохи глобалізації висувають на передній план актуальність проблеми забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних промислових підприємств, оскільки належну конкурентоспроможність в умовах сучасної глобалізації набуває країна, в національній економіці якої існує “критична маса” стійких конкурентоспроможних економічних суб’єктів, здатних самостійно, ефективно та узгоджено будувати свою діяльність у національному та глобальному економічному середовищі, реалізуючи національні конкурентні переваги. А саме конкурентні переваги підприємств на внутрішньому та зовнішньому ринку реалізуються ефективніше, якщо накопичення в якості інвестицій постійно направляються на інноваційну модернізацію та відновлення реального виробництва.

В умовах посилення глобалізації, конкурентоспроможність країни визначається як її здатність створити внутрішні й зовнішні умови, які дають її продуцентам змогу виробляти товари й послуги, що витримують випробування міжнародних ринків, а її населенню – стабільно підвищувати доходи і якість життя, що виражає її здатність забезпечити стале економічне зростання. Це в першу чергу визначається як здатність країни досягти й підтримувати високі темпи економічного зростання, що виражаються в постійному прирості рівня ВВП на душу населення, та відображає яким чином країна створює і підтримує середовище , що забезпечує конкурентоспроможність своїх економічних агентів.

З цього випливає, що конкурентоспроможні промислові підприємства являються основою забезпечення конкурентоспроможності країни та необхідним елементом створення національного багатства. Рівень їхньої конкурентоспроможності багато в чому визначається різноманітними векторами в корпоративному й соціальному середовищі, оскільки в сучасних умовах глобальні ринки стають ще більш відкритими й мобільними, а новітні технології та процес глобалізації роблять їх не тільки відкритими та прозорими, але й динамічними.

н а сучасному етапі економічного розвитку в контексті діяльності суб’єкта промислового виробництва під інноваціями доцільно розуміти технічні, організаційні, економічні та управлінські зміни, відмінні від існуючої практики і направлені на удосконалення виробничого процесу в цілях забезпечення конкурентоспроможності. Все це обумовлює необхідність розгляду інноваційної діяльності як надійного способу підвищення конкурентоспроможності та забезпечення подальшого розвитку. В таких умовах досягнення високих конкурентних переваг і інноваційного результату залежить від збалансованості та взаємозв’язку цілей і завдань інвестування конкретних інноваційних проектів та практичних прийомів їхньої реалізації, розмірів капітальних вкладень, відповідності потенціалів і організаційних дій суб’єктів єдиного інвестиційно-інноваційного процесу.

Вирішальним аспектом розв’язання проблеми підвищення конкурентоспроможності національної економіки на сьогоднішній день стає процес забезпечення превентивної адаптації, в основі якого закладені розвиток і зростання національної економіки через встановлення стратегічних пріоритетів істотної структурної перебудови народного господарства країни, модернізації багатьох галузей і видів виробництв, що націлені на забезпечення здатності суб’єктів господарювання пристосовуватися до змін і нових викликів, які постають в міжнародному і глобальному просторах, на стратегічний розвиток галузей і виробництв, що відповідають загальносвітовим прогресивним тенденціям. В рамках цього істотним резервом підвищення економічної ефективності являються інноваційне відновлення виробництва на основі реалізації інвестиційних рішень, усунення причин низької конкурентоспроможності, підвищення рівня якості функціонування всіх ланок і елементів інвестиційно-інноваційного процесу.

Література:

1. Азоев Г.Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика: Монография. – М.: Центр экономики и маркетинга, 1996. – 208 с.

2. Воронкова А.Е. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом предприятия: диагностика и организация. – Луганск: Вид-во Східноукраїнського національного університету, 2000. – 315 с.

3. Конкурентоспроможність економіки України в умовах гло балізації/ Жаліло Я.А., Базилюк Я.Б., Белінська Я.В. та ін.; За ред. Я. А. Жаліла : Монографія – К.: НІСД, 2005. – 388 с.

4. Продіус Ю.І. Формування системи забезпечення конкурентоспроможності промисловості: Монографія. — О.: Астропринт, 1999. – 72 с.

5. Филиппова С.В. Трансформационные процессы в промышленном производстве в условиях нестабильности: Монография. – О.: ОРИГУ НАГУ, 2005. – 420 с.

6. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление: Учеб. пособие для вузов. — М.: ИНФРА-М, 2000. – 312 с.