WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н . Андрійчук І.В., Лозинська Ю.В.

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕГІОНУ АЛЬТЕРНАТИВНИМИ ЕНЕРГОРЕСУРСАМИ МАЛОЇ ГІДРОЕНЕРГЕТИКИ (на прикладі Івано-Франківської області)

Використання альтернативних паливно-енергетичних ресурсів (АПЕР) світова спільнота розглядає як один із найбільш перспективних шляхів вирішення зростаючих проблем енергозабезпечення. Наявність невичерпної ресурсної бази та екологічна складова АПЕР є визначальними їх перевагами в умовах вичерпності традиційних енергоносіїв.

Темпи зростання обсягів виробництва енергії АПЕР також значно перевищують аналогічні для традиційних видів енергії.

На даний час на альтернативні паливно-енергетичні ресурси припадає близько 14 % у світовому споживанні первинної енергії. Зокрема на спалювані види і відходи біомаси припадає 11 %, гідроенергію – 2,3 %, енергію вітру – 0,026 %, сонячну енергію – 0,039 %, геотермальну енергію 0,442 % [1].

Україна має потужні ресурси гідроенергії малих рік – біля 63 тисячі малих рік, потенціал яких складає до 28 % від загального гідропотенціалу України. Сумарно їх потенціал оцінюється понад 500 Мвт (середньорічна потужність) і 425 млн. квт*год середньорічної виробленої електроенергії [2]. Це, в першу чергу, стосується територій Західної України, де мікро і міні ГЕС могли б стати основою їх енергозабезпечення.

Основними перевагами малої гідроенергетики, порівняно з іншими АПЕР є:

– малі капітальні витрати

– дешева та екологічно чиста енергія

– наявність в країні достатнього науково-технічного і виробничого потенціалу та досвіду використання обладнання.

Науковцями Київської науково-дослідної лабораторії запропоновано інноваційний підхід до використання енергії як водного потоку будь-якого вигляду |виду| (річок |рік| , струмків, приливів |припливів| , морської хвилі і так далі) так і рухи повітряних мас. При цьому використовується природний потік, без попереднього перетворення (будівництва гребель |дамб| , каналів, напірних труб |труба-конденсаторів| ) [3].

Впровадження конструкції малих ГЕС має значні економіко-екологічні переваги, зокрема:

1 на тлі |на фоні| виснаження, вже в найближчому майбутньому, рентабельних запасів непоновлюваних енергоносіїв – нафти і газу, використовуємо поновлюване джерело енергії – рух води в річках |ріках| , причому рух вільний, без дамб |гребель| і гребель |дамб| ;

2 За сучасного стану | економіки: немає можливості |спроможності| вкладати гроші в довгострокові проекти з |із| терміном окупності 10-15 років. У запропонованій конструкції немає необхідності одноразово вкладати великі засоби |кошти| в будівництво станцій. Достатньо знайти інвестиційні ресурси на будівництво першої партії установок (1-5 блоків), а останні будувати, коли вже перші введені |запроваджувати| в експлуатацію.

3 Для виготовлення установки не вимагається спеціального устаткування |обладнання| , і, відповідно, фахівців високої кваліфікації |спеціалістів| .

4 Впровадження запропонованої інноваційної технології у регіональний паливний баланс дає змогу розв’язати дуже актуальне на сьогодні питання розвитку енергетики, де генеруючі об'єкти і лінії електропередач стають самостійними господарюючими суб'єктами. У нашому випадку є можливість |спроможність| автономної експлуатації станцій навіть в дуже віддалених районах | .

Проведені авторами дослідження дають змогу стверджувати, що впровадження інноваційних проектів забезпечення регіону альтернативними енергоресурсами малої гідроенергетики у областях Карпатського регіону є перспективними та економічно обґрунтованими. Так, кількість установок у середньостроковій перспективі у Івано-Франківській області може потенційно зрости до 350 штук, що дасть змогу замінити традиційного палива на 1489,5 тис.т.у.п . та забезпечити можливість збільшення надходжень до місцевих бюджетів на 9,6 тис.грн .

Таким чином, наявний потенціал АПЕР в Україні, її науково-промисловий потенціал дозволяють в найближчий період значно збільшити темпи нарощування обсягів використання АПЕР в країні.

Для забезпечення Україні належного місця в виробництві та розподілі нових відновлюваних джерел енергії в майбутньому потрібно вже сьогодні підтримати науково-технічні розробки, зокрема у малій гідроенергетиці, як на регіональному так і загальнодержавному рівнях.

Література:

1. Шевченко В.І., Півень Л.З. Енергетика України: який шлях обрати, щоб вижити (незалежне дослідження електроенергетики). – К.: Видавничий центр «Просвіта», 2006. - 186 с.

2. Малі річки України: Довідник/ Під ред. А.В. Яцика . – К.: Урожай, 2007.

3. Мельник О.В. Напрями розвитку інфраструктури паливно - енергетичного комплексу // Формування ринкових відносин в Україні.: Зб. наук. праць. / Наук. ред. І.К. Бондар. – К., 2005. - Вип.8 (51). – С. 48-50.

4. Мельник В.І., Галиновський Є.І., Мельник О.В. Сутність, проблеми енергетичної безпеки України та шляхи їх вирішення // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць / Наук. ред. І.К. Бондар. – К.,2002. –Спец. вип. №17 частина II. – С. 162-172.