WEB-ресурс научно-практических конференций

Артюхова І.В.

Київський національний економічний університет ім. В.Гетьмана

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО САНАТОРНО-КУРОРТНОГО ПРОДУКТУ

Сучасний стан господарювання вітчизняних підприємств санаторно-курортного комплексу характеризується нестійкими тенденціями функціонування, що в основному обумовлюється сезонними коливаннями попиту, недостатнім рівнем якості обслуговування та організаційним консерватизмом процесу управління. Ці явища обумовлюють необхідність пошуку нових механізмів і методів управління конкурентоспроможністю вітчизняного рекреаційного продукту.

Враховуючи сучасний стан функціонування рекреаційної сфери в контексті перспективної політики соціально-економічного розвитку курортної галузі необхідним є дотримання наступних принципів:

1. Соціальна затребуваність. Це означає відповідність наявної бази рекреаційної сфери реальним потребам в оздоровленні, її здатність задовольняти попит населення на рекреаційні послуги. Необхідно створити умови і можливості для всіх верств населення систематично проходити оздоровлення.

2. Екологічна безпека рекреаційного освоєння території. Цей принцип означає необхідність дотримання жорстких екологічних регламентів в процесі реалізації практичних дій в сфері рекреаційного господарювання.

3. Економічна доцільність, що передбачає прибутковість діяльності рекреаційних об'єктів і економічну вигоду для території.

Зазначимо, що запропоновані принципи в деякій мірі являються суперечливими щодо один одного, тому важливим є пошук рівноваги всіх вимог, а, отже, одні лише підприємства не можуть виконувати таку ємну і складну функцію. На нашу думку, політика управління санаторно-курортним продуктом в Україні повинна проводитись на трьох рівнях (держави, галузі, підприємства); тільки таким чином можна забезпечити конкурентоспроможність вітчизняного продукту.

На рівні держави актуальними є такі напрямки:

- інформаційна підтримка галузі;

- п роведення ліцензування і сертифікації;

- підготовка кадрів для галузі ;

- законодавче забезпечення екологічного регулювання;

- налагодження міжнародних зв’язків.

До функцій регіональних органів віднесено:

1. Заохочення та стимулювання прибуткових інвестицій у курортну діяльність для удосконалення та розширення інфраструктури регіону.

2. Стимулювання інноваційних процесів, їх фінансове і законодавче забезпечення.

3. Створення умов для підвищення рівня доходів та збільшення зайнятості населення регіону.

4. Контроль за екологією та безпекою курорту, раціональним використанням природно-лікувальних ресурсів.

5. Збагачування культурного життя та розширення освітньої мережі в регіоні.

6. Формування позитивного туристичного іміджу регіону.

Розвитку курортної справи в Криму повинно сприяти функціонування різноманітних об’єднань підприємств на рівні галузі. Активна діяльність об’єднань курортних підприємств дозволить розширити співробітництво у напрямку просування продукту, розробки інновацій, запроваджувати міжнародні стандарти якості послуг, активізувати рекламну діяльність та бізнесові партнерські стосунки з вітчизняними та зарубіжними туроператорами .

Для успішного функціонування на рекреаційному ринку санаторно-курортна установа повинна використовувати нові ефективні інструменти керування продуктом. Використання сучасної концепції маркетингу у санаторно-курортній установі дозволить: виявити вимоги і забезпечити задоволення попиту відпочиваючих; погодити ресурси підприємства з вимогами і можливостями ринку, пристосувати виробництво послуги до ринкових замовлень, вдосконалювати й розробляти новий продукт, розрахований на великий попит, розробити ефективну цінову політику.

Розробка системи маркетингу санаторно-курортної організації повинна базуватися на наступних принципах: 1) використання інструментарію, характерного для маркетингу послуг; 2) врахування взаємодії споживача з оточенням надання послуги; 3) партнерські відносини між споживачем і підприємством, що надає послугу.

Перехід на інноваційний шлях розвитку підприємств рекреаційної галузі сприяє утриманню конкурентних переваг. У випадку потреби у великих витратах на дослідження й впровадження нововведень пропонуємо застосовувати «відкриті інновації», які припускають використання партнерств і альянсів у інноваційний сфері.

Стратегічні питання ціноутворення вирішуються з урахуванням основних чинників: витрат, попиту і пропозиції. В основі формування ціни повинні лежати як витрати на всі обов’язкові функціональні складові, так і закладений рівень якості послуги, її унікальні властивості.

Рекламна діяльність, яка проводиться підприємством, дозволить підвищити попит на санаторно-курортні послуги, якщо буде проводитись у комплексі. Це передбачає діяльність у таких напрямках:

1. Співробітництво підприємств з приводу організації виставок, ярмарок та друкування рекламно-інформаційних буклетів.

2. Взаємодія із спеціалістами у розробці реклами у сфері послуг.

3. Розробка медіаплану на підприємстві рекреаційної галузі.

4. Систематична оцінка ефективності реклами для корегування рекламної політики.

Отже, оптимальний розвиток підприємств вітчизняного санаторно-курортного комплексу наступить тоді, коли політика буде спрямована на підтримку рівноваги між збереженням природних ресурсів, економічними ресурсами й соціальними потребами.