WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Шумський В.М. * , Шумський І.В.**

*ПДАБА ІБФО, **ДНУ

РЕГІОНАЛЬНА СОЦІАЛЬНО-ОЗДОРОВЧА СФЕРА: КЛАСТЕРНО- ФІНАНСОВИЙ ПІДХІД

У цивілізованих країнах рекреаційно-оздоровча та туристична сфера зведені до рангу індустрії, тобто займають чільне місце в національній економіці. Їх розвиток забезпечує приплив до країни іноземної валюти, вона також сприяє господарському освоєнню менш розвинених районів країни, втягує в господарський оборот невикористані іншими галузями природні ресурси, впливає на розвиток інфраструктури й сприяє зайнятості місцевого населення. З іншими галузями економіки їх поєднують багаточисельні економічні зв’язки у формі поставок товарів, надання послуг, володіння акціями тощо. З огляду на очікувані ефекти від проведення в Україні фінальної частини футбольного чемпіонату Європи 2012 року посилюється необхідність комплексного підходу до створення умов інвестиційної привабливості розвитку рекреаційно-туристичних послуг. Разом з тим моніторинг просторово-кластерного бізнесу не направлений на дріб’язкову оцінку і детальну регламентацію учасників ринку. Його завдання – визначити «правила гри», які б забезпечували оптимальне співвідношення національних і регіональних інтересів та взаємодії підприємницької ініціативи з відносною стабільністю фінансово-кредитної системи.

Науковий доробок з цих проблем досить вагомий. Слід виділити публікації Бухаріної А.М., Гайдук А., Мельник О.В., Мортікова В., Поплавської Ж.В., Скакун Ю.В., Ткаченко Т.І., Шульгіної Л.М. Одночасно необхідно визначити кілька позицій дослідників щодо вказаних проблем.

Існує підхід в аналізі рекреаційно-туристичної галузі, який декларує основну увагу на просторовому переміщенні населення. Так, якщо у 1950 році міжнародні подорожі здійснювали 25 млн. осіб, то у 2000-му – майже 700 млн. У 2010 році міжнародні подорожі здійснюватимуть понад 1 млрд. осіб. А якщо додати і внутрішні поїздки та екскурсії, то третина населення планети перебуває у статусі туриста [5, с.122]. Зокрема підкреслюється, що останнім часом у світі спостерігається тенденція до процесів глобалізації, яка спостерігається зменшенням національних та соціокультурних особливостей між різними державами і створенням масштабних кваліфікованих типологій. У цих умовах для кожної держави постає проблема необхідності створення в уявленнях світової спільноти свого іміджу, який представить країну як виробника та постачальника якісних товарів та послуг, або як привабливу територію для ведення бізнесу чи вкладання інвестицій, або як туристичну державу з великим потенціалом [2, с.82]. Що стосується українських реалій, то, як підкреслюють деякі автори, спад у розвитку приватних малих та середніх підприємств, міжнародна конкуренція, низький імідж країни у світі переводять зовнішні та внутрішні ефекти від туризму в розряд потенційних [4, с.71]. Більш ґрунтований підхід до проблеми у тих авторів, які розглядають розвиток галузі з точки зору вартісного виміру застосовуваних ресурсів та віддачі від них. Наголошується при цьому, що економічна вартість певної речі вимірюється шляхом сумування готовності платити за неї багатьох індивідів. Суспільний виграш (функція суспільного добробуту) характеризує наслідок обміну, що відбувається всередині економічної системи, для суспільства в цілому, враховує вплив на добробут обох сторін, що беруть в ньому участь, і не може за своїм економічним змістом ототожнюватись з економічною (мінованою) вартістю блага. Потенційний позитивний суспільний виграш є передумовою, стимулом до обміну, в якому проявляється вартість товару [1, с.147]. Окремо можна виділити думку за якою пропонується розширити фінансовий інструментарій вартісно – грошової політики «індустрії туризму». Так, вже є фактом, що крім класичного майнового та особистого страхування дедалі більшого розвитку починає набувати страхування так званих «супутніх» фінансових ризиків, які можуть бути пов’язані з туристичною подорожжю [3, с.30].

Вони, на наш погляд, повинні бути направлені на дослідженні ролі кластерів як у регіональному так і в загальнонаціональному розвитку. Не вдаючись до детального викладу теорії кластерів слід наголосити, що на відмінну від ряду країн, де підтримка кластерів стала наріжним каменем програм економічного розвитку, в Україні заходи, спрямовані на підтримку мережевих виробничих систем, на загальнодержавному рівні відсутні. Існують чимало програм, спрямованих на вирішення тих або інших галузевих проблем, питань інноваційного розвитку. Однак у економічному блоці уряду відсутнє розуміння, що підтримка кластерів є системним заходом, що в перспективі дозволить вирішити багато з цих питань. При належній політиці кластери якраз можуть стати каталізаторами економічного зростання на інноваційних засадах, розв’язавши проблеми, які ми марно сподівалися вирішити за допомогою вільних економічних зон [6, с.43]. Доцільно звернутися тут до місцевого прикладу.

Можна стверджувати, що Україна стовідсотково забезпечила проведення у себе частину фінального марафону з футболу – 2012. Що стосується участі у цьому дійстві регіонів, то звертає на себе увагу далеко не однакові перерахування у централізований бюджет коштів з Дніпропетровської і Харківської областей. Надмірні стягнення зумовлять зустрічні фінансові потоки (субвенції тощо) за бажання не втратити імідж країни. Хоча можна говорити і про внутрішній мультиплікаційний ефект, адже метрополітеном у Дніпропетровську будуть користуватися (і в перспективі) не тільки місцеве населення, а й гості.

Таким чином, вважаючи кластери сучасною стратегією розвитку слід мати на увазі активну державну підтримку регіонів.

Література:

1. Врублевська О.В. Вимірювання економічної вартості ресурсів довкілля // Регіональна економіка. – 2004. - №4. – С. 140-149.

2. Ковшова І.О. Роль бренду країни як фактора стимулювання національної туристичної діяльності в сучасних умовах розвитку економіки // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. - №12. – С. 82-85.

3. Охріменко О. Страхування фінансових ризиків у сфері туризму // Економіка України. – 2007. - №1. – С. 24-31.

4. Петрович Й.М., Гавран В.Я. Управляння інвестиційною діяльністю в рекреаційно – туристичній сфері // Регіональна економіка. – 2004. - №1. – С. 70-76.

5. Поплавська Ж.В., Поплавський В.Г. Фінансово-організаційні аспекти туристичного бізнесу // Фінанси України. – 2006. - №1. – С. 121-128.

6. Щербак А. Деякі нотатки щодо кластерів // Економіст. – 2008. - №10. – С. 43.