Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

V Международная научно-практическая Инетрнет-конференция "АЛЬЯНС НАУК: УЧЕНЫЙ – УЧЕНОМУ" (20 марта 2009 г.)

Линок Н.Ю.

Національний університет державної податкової служби України

ВІДМІННІСТЬ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ПІДХОДІВ ДО РОЗУМІННЯ ПОНЯТТЯ “ПОДАТКИ НА СПОЖИВАННЯ”

Постановка проблеми. Споживання завжди було невід’ємним елементом функціонування кожного приватного господарства, кожної родини та окремого члена суспільства. Оподаткування споживання є обов’язковим структурним компонентом сучасних податкових систем. Активне використання у вітчизняній науковій літературі з оподаткування поділу податків на прямі і непрямі (податки на споживання) адекватно обумовлює потребу в правильному розумінні змістовного наповнення поняття “податки на споживання”.

Актуальність проблеми. На теперішній час в умовах реформування податкової системи України та продовження роботи в напрямку прийняття Податкового кодексу, нагальною потребою є проведення наукових досліджень і розробок у сфері податкових фінансів. В цьому контексті особливу увагу слід приділити вдосконаленню науково-теоретичної бази досліджень.

Як зазначають І. Луніна та Н. Фролова, “до складу податків на споживання відповідно до положень теорії державних фінансів належать податки на товари і послуги, зокрема ПДВ, акцизи, мито, податки на інвестиційні товари, податки на специфічні послуги й інші непрямі податки” [1, с. 21]. Характеризуючи поділ податків в економічній літературі на податки з факторів виробництва і податки з товарів, П.Мельник відмічає, що “подібна класифікація особливо корисна для цілей макроекономічного аналізу, оскільки дозволяє чітко розмежувати податки на споживання та податки на фактори виробництва” [3, с. 189].

За твердженням І. Сидор, “податки на споживання в Україні представлені універсальними і специфічними акцизами (податок на додану вартість і акцизний збір) та митом, що справляється у сфері зовнішньоекономічної діяльності” [4, с. 15]. Таку ж думку висловлюють і автори монографії “Податки на споживання в економіці України” І. Лютий, А. Дрига, М. Петренко [2].

Водночас слід відмітити, що віднесення акцизів і мита до складу податків на споживання є питанням, позбавленим остаточного вирішення. Так, наприклад, при розрахунку ефективної ставки оподаткування споживання Л. Джарас та Г.Обермаїр не включають до цієї групи акцизи і мито, які пов’язані із транспортом та споживанням енергетичних матеріалів, а Д. Кері і Дж.Рабесона – податки з власників автотранспорту, що сплачуються юридичними особами [1, с. 22].

Зважаючи на багатовіковий досвід застосування специфічного акцизного оподаткування в Німеччині та з огляду на те, що вперше податок з обороту було запроваджено в німецькій податковій системі, небезінтересним, на нашу думку, було б вивчення поглядів саме німецьких науковців щодо визначення переліку податків, які належать до групи податків на споживання.

Відповідно до інформації, що міститься на офіційному сайті Федерального міністерства фінансів ФРН, в Німеччині податками на споживання оподатковуються солодкі напої з вмістом алкоголю, пиво, спиртогорілчані вироби, кава, ігристі вина і проміжні вироби, тютюн, енергоносії (колишній податок на мінеральні мастила) та електроенергія [8]. Податок на додану вартість відноситься до податків на споживання лише в частині справляння податку з обороту імпорту.

В сучасній німецькій науковій літературі в сфері податкового права широко дискутується питання розмежування окремих груп податків, оскільки податки на споживання мають багато спільного за структурою з податками на обіг та митом.

Податки на обіг пов’язані з економічними або правовими процесами (наприклад, податок на придбання земельної ділянки). Для розмежування податків на обіг і на споживання Федеральним міністерством фінансів Німеччини встановлені наступні критерії:

1) оподаткування споживання виникає при переході товарів із податкового середовища у вільний обіг, податки на обіг стосуються процесів обігу;

2) виникнення зобов’язання по сплаті податку на споживання стосується однієї особи, по сплаті податку на обіг – декількох, так як процес обігу включає дві сторони;

3) об’єктом податків на обіг не є споживчі товари [6, s. 137].

Більш складним є питання визначення приналежності ПДВ, який, на думку багатьох науковців, знаходиться на перетині вищезгаданих груп – податків на обіг та на споживання. Так, з одного боку, виникнення ПДВ відбувається в результаті придбання товарів чи послуг, тобто процесу обігу, як і податків на обіг. З іншого боку, цей податок спрямований на обтяження кінцевого споживача, стягується з підприємств і включається ними в ціну товарів та послуг з кінцевою метою оподаткування приватного споживання, що характерно для групи податків на споживання. Як стверджують ряд німецьких науковців: Ю. Фьорстер, К. Тіпке, Д. Бірк, П. Вальден, ПДВ слід вважати “загальним податком на споживання, так як він стягується не з окремих товарів та послуг” [6, s. 139].

Відокремлення податків на споживання та мита, з огляду на тривалий час їх паралельного історичного розвитку та спільне походження, викликає найбільшу кількість суперечливих поглядів. Як вважає професор Мюнстерського університету, д-р Д. Бірк, мито слід розглядати в якості особливого податку на споживання, оскільки воно стягується поряд з акцизами при ввезенні товарів на митну територію, включається до ціни та перекладається на кінцевого споживача [6, s.141]. Спростування такого твердження, на думку д-ра Ю. Фьорстер, ґрунтується на наступних положеннях:

- стягнення мита має дискримінаційний характер, в той час, як податки на споживання слугують вирівнюванню податкового тягаря іноземних та внутрішніх товарів;

- важливим моментом для виникнення мита є факт “перетину митного кордону”, для податків на споживання – “введення у внутрішній обіг”;

- відповідно до ст. 12 Договору про заснування Європейського економічного співтовариства, який вступив в дію з 1.01.1958 р. [7], на території зони вільної торгівлі було відмінено стягнення мита, інших еквівалентних йому платежів як одного з можливих факторів проведення дискримінаційного внутрішнього оподаткування. Поряд з тим функціонування пов’язаних з переміщенням товарів в межах ЄЕС податків на споживання відповідно до положень ст. 95 того ж Договору залишилось допустимим;

- податки на споживання спрямовані на рівне ставлення до внутрішніх та імпортованих товарів, мито ж, навпаки, на дивергенцію;

- кінцевою метою застосування податків на споживання є обтяження внутрішнього споживчого використання, тому для операцій експорту ставка ПДВ дорівнює 0 %, а акцизний збір відшкодовується. В німецькому митному праві відшкодування не застосовується (за винятком деяких випадків);

- в країнах ЄС на теперішній час мито застосовується лише в якості інструмента економічного регулювання з метою покращення конкурентоспроможності внутрішньої продукції та зміцнення відповідних галузей виробництва. Податки на споживання, в свою чергу, зберігають фіскальну спрямованість [5, s. 119].

Отже, на підставі вищевикладеного, можна стверджувати, що у вітчизняній та зарубіжній фінансовій літературі існують певні відмінності концептуальних підходів до розуміння як структури податків на споживання в цілому, так і до місця мита в системі оподаткування зокрема. Такі відмінності мають бути обов’язково враховані при здійсненні аналізу зарубіжних податкових систем та проведенні порівняльних наукових досліджень.

Література:

1. Луніна І.О., Фролова Н.Б. Ефективність оподаткування споживання в Україні // Фінанси України. – 2007. – № 1. – С. 17-27.

2. Лютий І.О., Дрига А.Б., Петренко М.О. Податки на споживання в економіці України: Монографія. – К.: Знання, 2005. – 335 с.

3. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці: Монографія. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 317 с.

4. Сидор І.П. Податки на споживання в Україні: фіскальні ефекти і цінові наслідки: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / Тернопільський держ. економічний ун-т. – Т., 2006. – 21с.

5. Forster, Jutta: Die Verbrauchsteuern: Geschichte, Systematik, Finanzwirtschaftliche Vorgaben. – Heidelberg: Muller, Jur. Verl. 1989. – 162 S.

6. M?ller, Dirk: Struktur, Entwicklung und Begriff der Verbrauchsteuern / von Dirk M?ller. – Berlin: Duncker und Humblot, 1997. – 154 S.

7. Konsolidierte Fassung des Vertrags zur Gr?ndung der Europ?ischen Gemeinschaft (97/C340/03). –http://eur-lex.europa.eu/de/treaties/dat/11997E/htm/11997E.html

8. Verbrauchsteuern. –http://www.bundesfinanzministerium.de/nn_39854/DE/BMF__Startseite/Service/Glossar/V/001__Verbrauchsteuern.html