WEB-ресурс научно-практических конференций

Кульбач С.О.

Київський університет сучасних знань

ПРАВОВА АКТИВНІСТЬ ТА ПРАВОВА СОЦІАЛІЗАЦІЯ МОЛОДІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Розбудова правової, демократичної держави в Україні на сучасному етапі явище унікальне за своєю природою, характером протікання та рушійними силами даного процесу. Обравши шлях незалежності, український народ виголосив найвищою цінністю особу. Таке співвідношення між державою та особою було закріплено в Конституції України та поточному законодавстві [1, ст. 3]. Але декларування одних ідеалів і суворі умови реальної дійсності поставили на перший план проблему правової соціалізації більшої частини населення.

Правова соціалізація – проблема доволі складна, адже без високої правової культури більшої частини населення, яка формується в процесі правової соціалізації, будь які спроби побудувати демократичну, правову державу будуть марними.

Мета цієї доповіді – проаналізувати рушійні сили процесу розбудови демократичної, правової держави, встановити необхідні умови для правової соціалізації молоді, як найактивнішої частини даних сил.

За визначенням Е. Дюркгейма, поняття соціалізації слід розуміти як процес формування основних якостей особистості на основі виховання, навчання, засвоєння соціальних ролей, внаслідок чого особистість перетворюється на реального у соціальному аспекті члена суспільства, тобто набуває здатності жити та діяти в ньому [2, с. 120].

Для розуміння процесу соціалізації необхідно розглянути мету та зміст даного явища. Так, набуття соціальних рис (статусу, мети, освіти тощо) особистості в процесі входження її у певні соціальні спільноти є метою соціалізації. Змістом її є засвоєння індивідом протягом життя соціальних норм, культурних цінностей і діяльнісних принципів суспільства до якого індивід належить. Однією з найважливіших сторін загальної соціалізації є правовий аспект соціалізації особистості. Він охоплює процес включення особистості у правові відносини, що виникають у суспільстві у зв’язку з дією права і у відповідності до правових вимог як до окремих індивідів, так і до соціальних груп. Правовий аспект соціалізації має своєрідне і різко відмінне від інших аспектів соціалізації значення. Це пояснюється тим, що правова соціалізація є усвідомленням особистістю своєї соціальної ролі шляхом включення у соціально-правові відносини суспільства. Таким чином, правова соціалізація є головним напрямом формування особистості як громадянина.

В свою чергу, механізм будь-якого аспекту соціалізації, в тому числі правового, базується на засадах соціальної активності. Саме завдяки такій активності особистість включається в життя суспільства, а необхідні для соціалізації якості особистості перетворюються на умови її діяльності. Правова активність є найважливішої складової соціальної активності особистості.

Отже, в значенні правової активності як обов’язкової умови правової соціалізації особистості ми вже пересвідчились. Тепер звернемо увагу на рушійні сили формування демократичної, правової держави в Україні.

Зміна однієї форми держави на іншу, зміна територіального устрою держави, державного режиму тощо можуть проходити в декілька способів: за допомогою революцій, шляхом реформ, шляхом завоювання однієї держави іншою тощо. В Україні зміна державного режиму пройшла внаслідок “бархатної” революції. Але, зміна одного державного режиму на інший не вирішує одразу всі проблеми. Якщо проаналізувати історію виникнення незалежної української держави в 1991 р., буде очевидно що рішення про зміну державного режиму приймалось вищим державним керівництвом того часу. Звичайно, широкі верстви населення та цілі соціальні групи були рушійною силою цих перетворень. Але затяжна економічна криза поставила проблему виживання на перше місце, особливо серед таких соціальних груп, як студентство, молоді фахівці, робітники тощо, тобто тих груп, які й були найбільш активною частиною населення України в демократичних перебудовах.

Студентство – це найбільш соціально активна частина населення в демократичних перебудовах, своєрідний “індикатор” рівня громадянської свободи в тому чи іншому суспільстві. Вивченню ролі студентства в державному будівництві присвячується чимало як наукових так і літературних праць [3]. Але не зважаючи на це, сучасна молодь душе складно адаптується до правових норм та інституціонального устрою суспільства, що призводить до застосування щодо окремих її членів механізму державного примусу. Це свідчить про недостатню правову активність вищевказаних представників, яка проявляється в неможливості засвоїти та виконувати правові норми суспільства.

Проблема правової активності молоді на сучасному етапі державотворчих процесів в Україні актуальна і потребує подальшої наукової розробки.

Література:

1. Конституція України//ВВР. – 1996. – № 30, ст. 141.

2. Соціологія права: Підручник для студентів юрид. спец. вищих навчальних закладів / Панов М.І., Осипова Н.П., Герасіна Л.М. та ін.; За ред. Н.П. Осипової. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. – 276 с.

3. Веллер М. Последний великий шанс. – СПб.: Пароль, 2006. – 463 с.