WEB-ресурс научно-практических конференций

Д. мед. н. Сулима В.С., к. мед. н. Ковалишин Т.М.

Івано-Франківський національний медичний університет

СТЕНД ДЛЯ ОПРАЦЮВАННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИКІВ ОСТЕОСИНТЕЗУ КІСТОК КИСТІ ТА СТОПИ

Проблема лікування переломів кісток кінцівок завжди була в центрі уваги лікарів травматологів. Поряд з розробкою та впровадженням конструкцій та методів остеосинтезу пошкоджень крупних сегментів дослідження в даному напрямку та їх результати впроваджуються прикладно до кісток кисті та стопи. Для кріплення фіксаторів у кістках, підготовки мозкового каналу для розташування в ньому інтрамедулярного стержня, виконання остеотомій тощо, використовують електричні та пневматичні дрилі, торцьові та маятникові пили. В практиці підготовки лікарів-хірургів за спеціальністю “травматолог-ортопед” реалізація теоретичної підготовки ставить високі вимоги до обсягу його знань і вмінь [1], потребує опрацювання практичних навичок операцій на муляжах чи інших об’єктах. Якщо для виконання поставлених задач та їх реалізації на крупних кістках (стегно, гомілка, плече, передпліччя) проблем з утриманням анатомічного сегменту, як правило, не виникає, то для кісток кисті та стопи слід використовувати засоби кріплення. Таким чином, щонайменше попереджається ймовірна травматизація рук інструментом, створюються умови для концентрації уваги та делікатності виконання опрацьовуваної маніпуляції. Відсутність на даний час засобів, які б володіли здатністю задовольнити потреби у якості допоміжних пристроїв, що фіксують муляжі чи анатомічні кісткові структури невеликого розміру, спонукала нас до розробки та виготовлення власної конструкції.

З метою оптимізації навчального процесу, підвищення якості підготовки серед спеціалістів ортопедів-травматологів, ефективного формування у них високих професійних практичних навичок та умінь хірургічних втручань запропоновано, сконструйовано та виготовлено робочий екземпляр спеціального стенду. Його конструктивні особливості дозволяють виконати опрацювання практичних навиків з остеосинтезу кісток кисті та стопи. При цьому в якості матеріалу, на якому безпосередньо буде виконуватися відпрацювання навичок можна використати не тільки анатомічний матеріал, полімерні конструкції, а й підготовлені дерев’яні бруски тощо (далі за текстом – муляж).

Конструкція включає масивну базову частину, на якій розташовані елементи кріплення до поверхні (горизонтальної чи вертикальної площини), на якій буде розташований стенд. До базової частини на різьбових стойках закріплена площадка робочої планки, до якої різьбовими з’єднаннями фіксовані кутові стояки в кількості, щонайменше 4. Вони розташовані у взаємно паралельних осях. Кутові стояки виготовлені з нарізкою, на якій за допомогою гайок кріплять кутові перехідники, що у поперечнику облаштовані взаємно перпендикулярними отворами. Одним з отворів перехідник нанизаний на різьбову частину кутового перехідника, а через другий отвір проходить різьбовий шток. Різьбовий шток з вільного кінця оснащений загостреним вістрям (можливе виконання вістря з опорною протиковзною площадкою). Вістря слугує для безпосереднього контакту і утримання муляжу. З протилежного кінця різьбовий шток оснащений нерухомим баранцем для утримування (закручування, відкручування) біля муляжу, чи зміни просторового його розташування. На різьбі кутового стояка та різьбового штоку, біля кутового перехідника попарно розміщуються гайки. Вони служать для закріплення підсистеми в обраному положенні, яке утримує муляж. З протилежного боку від площадки робочої планки на кутових стояках гайками закріплені торцьові держаки. Торцьові держаки замикають рамочну конструкцію, чим посилюють загальну міцність стенду та, при виконанні маніпуляцій навігації, можуть бути використані в якості предмету, за який опосередковано слід притримувати закріплений муляж. На площадці робочої планки розташований вузол багатоплощинної фіксації осьового орієнтиру. Його призначення: за допомогою різьбових з’єднань розташувати стержень зовнішного орієнтиру, у вісі якого буде перебувати поздовжня вісь муляжу. Дане технічне рішення є необхідним з точки зору подальшої вірної орієнтації муляжу, закріпленого між загостреними вістрями різьбових штоків.

Послідовність підготовки стенду для виконання практичних маніпуляцій наступна. Розміщують базову частину (при необхідності її фіксації у вертикальному положенні, використовують елементи кріплення). На площадці робочої планки у вузлі багатоплощинної фіксації встановлюють необхідну вісь орієнтиру та закріплюють його. Біля кутових перехідників розпускають гайки та переміщають різьбові штоки на кутових стояках таким чином, щоб вістря різьбових штоків упиралися в муляж з різних сторін. Якщо в якості муляжа обрано предмет м’якшої, аніж кістка, консистенції, застосовують вістря з опорною протиковзною площадкою. Затягують гайки на кутових стояках, потім, утримуючи за баранці та притискаючи до муляжа, затягують гайки на різьбових штоках таким чином, щоб вісь муляжу співпадала з віссю орієнтиру. Стенд готовий до роботи.

При необхідності, даний стенд можна використати і для інших цілей, наприклад, кріплення об’єкту для навчання мікрохірургічних операцій.

Розроблений стенд для опрацювання практичних навиків остеосинтезу кісток кисті та стопи є надійним засобом технічного забезпечення організації тематичних курсів, сприяє максимальній адаптації теоретичної підготовки до реалізації в клінічній практиці, розширює сфери можливостей ефективного й диференційованого вироблення практичних умінь та навичок у підготовці спеціалістів ортопедів-травматологів, мікрохірургів при навчанні сучасних методів остеосинтезу та інших тонких маніпуляціях на вказаних сегментах, наближає теоретичне навчання до практичної охорони здоров’я хворого та України.

Література:

1. Гусак В.К., Висталь Э.Я., Штутин А.А., Самійленко Г.Е. О преподавании микрохирургии в последипломном обучении врачей хирургического профиля //Травма. – 2002.Т.3. - № 2. – С. 155-157.

2. Сулима В.С., Ковалишин Т.М., Омельчук В.П., Семенів І.П. Післядипломне навчання травматологів-ортопедів як наступний щабель у безперервній освіті лікаря-спеціаліста //Науковий часопис національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія 7. Вип. 11. –2007. – С. 290-292.