WEB-ресурс научно-практических конференций

Теутул О.В.

Чернівецький національн ий університет

ФУНКЦІОНАЛЬНО - СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРИСЛІВНИКІВ В НАУКОВО - ТЕХНІЧНОМУ ТЕКСТІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Допоміжні прислівники ( adjuncts ), розділові прислівники ( disjunct ) і сполучні прислівники ( conjuncts ) бралися до уваги при нашому дослідженні.

Прислівники у науково-технічному тексті займають одне з головних місць в його структурній організації. В порівнянні з іменником, дієсловом, прикметником кількісний вміст прислівників в науково-технічному тексті досить значний, хоча частота вживання прислівників залежить від стилю мовлення і від особистого стилю автора, не дивлячись на те, що в науковому стилі, наприклад, виключається всяка емотивність чи виявлення будь-яких ознак особистості. Але все таки в рамках єдиного жанру деякі автори схильні значно частіше вживати, наприклад, причинно-наслідкові сполучні прислівники, такі як thus , therefore , finally , accordingly і зовсім не вживати розділових, чи навпаки. А ще інші автори забезпечують зв'язність тексту, замінюючи прислівники іншими засобами, наявними у мові, а інші - навпаки надають перевагу саме прислівникам.

За роллю, яку прислівник виконує в тексті, їх можна поділити на 4 групи:

1. Adjuncts - це прислівники, які безпосередньо модифікують ту чи іншу частину мови. Це найбільш чисельна група прислівників. Як основні можна виділити групи якісних, обставинних і кількісних прислівників: clearly , significantly , specifically .

2. Conjuncts - сполучні прислівники, що слугують для забезпечення в основному причинно-наслідкових зв'язків на рівні речення. До яких належать therefore , thus , accordingly , however , finally , firstly , secondly , consequently .

3. Disjuncts - не чисельна група. До найчастіше вживаних прислівників цієї групи належать generally , indeed , clearly , evidently , apparently , essentially , naturally .

4. Elliptical adverbs - це найменш чисельна група. У науковому тексті ці прислівники, як правило, не вживаються. Прислівники цієї групи виражають заперечення, ствердження, згоду, подив або протест. До них належать наступні прислівники: yes , no , nay , okay , yea , ay , sure і т.д. [3]

Деякі прислівники, такі як наприклад прислівник really можуть одночасно виступати і як adjunct , і як conjunct , і як elliptical adverbs .

Отже, для наукового тексту характерні три види прислівників: приєднувальні ( adjunct ), розділові ( disjunct ) і сполучні ( conjunct ). Перші, тобто adjunct , функціонують як модифікатори різних частин мови і не виходять за рамки речення, А дві інші групи, а саме conjunct і disjunct функціонують на рівні тексту забезпечуючи йому когерентність і логічну послідовність.

Сполучні прислівники - проміжна категорія слів, які знаходяться на шляху розвитку від прислівника до сполучника. З одного боку сполучні прислівники виконують функції сполучника, що виражають граматичні відношення зв'язку, з другого відрізняються від них тим, що, будучи номінативною одиницею мови, виступають в реченні в ролі прикладки чи, доповнюючи характеристику дієслова чи речення в цілому, зберігають обставинну функцію і одночасно виражають зв'язок між реченнями. Сполучні прислівники є групою сполучних слів, однак відрізняються від сполучників ще й місцезнаходженням в реченні. Сполучні прислівники, виступаючи в ролі лексико-граматичного засобу зв'язку, фіксованого місця в реченні не мають, в той час коли сполучники стоять на початку речення, котре вони приєднують. Таким чином, сполучні прислівники відрізняються від сполучників лексичною яскравістю, однозначністю і відсутністю фіксованого місця в реченні . Причинно-наслідкові відношення в сучасній англійській мові, крім сполучників, можуть передаватися сполучними прислівниками, такими як: therefore , accordingly , hence , thus , now , then , consequently . Вони вказують на узагальнення, результативність та загальне твердження.

Причинно-наслідкові відношення в сучасній англійській мові, крім сполучників, можуть передаватися сполучними прислівниками, такими як therefore , accordingly , hence , thus , now , then , consequently , і т.д. Виражаючи різні відтінки причинно-наслідкових відношень, вони вказують на узагальнення, заключення разом з висновком, виведеним із твердження, передають наслідкові відношення з відтінком результативності і пояснюють і ілюструють більш загальні твердження. [ 1]

Із сполучних прислівників у нашому дослідженні зустрічаються такі прислівники: however – однак, therefore – тому, thus – таким чином, though – однак, furthermore – крім того, hence – отже, тому, then – крім того, moreover – більш того, especially – особливо, rather – вірніше, anyway – в будь – якому разі, otherwise – інакше, meanwhile – між тим.

e . g. However, X rays can be reflected if they make grazing contact with a metal surface.

A good theory, therefore, is one in which a minimum number of postulates is required to account for the physical evidence.

Furthermore, the bubbles clear out faster than water droplets, allowing more frequent cycling of the bubble chamber.

Thus, for an ideal gas, a simple relationship exists between the pressure, p, volume V, number of moles n, and the absolute temperature T, given by pV = nRT , where R is the same constant for all ideal gases .[2]

Крім вищезгаданих сполучних прислівників до цієї групи належать також застарілі: insomuch , whence , howbeit , nay , therein , a також сполучні прислівники, які зазвичай вживаються в неофіційному стилі мовлення, в усній розмовній мові: so , then , yes , even , які не розглядалися у нашій роботі, адже не притаманні науковому стилю .

Серед прислівників екстрапредикативного плану є такі, котрі також можуть належати і до adjuncts і до elliptical залежно від їх місця і ролі у реченні, хоча, еліптичні прислівники не вживаються в науковому тексті.

Отже, такі прислівники, як briefly , generally , simply , clearly , obviously , plainly , actually , really , appropriately , significantly і деякі інші у реченні можуть як модифікувати одне слово чи сполучення, так і виконувати у реченні екстрапредикативну функцію, тобто модифікувати усе речення. В першому випадку прислівник займає, як правило, положення в середині речення, а в другому - на початку. Так зміна місцеположення прислівника в структурі речення і переміщення його в ініціальну позицію може привести до зміни його функціонального навантаження.

Отже, можна зробити висновок, що для наукового тексту характерні три види прислівників: приєднувальні ( adjunct ), розділові ( disjunct ) і сполучні ( conjunct ). Перші, тобто adjunct , функціонують як модифікатори різних частин мови і не виходять за рамки речення, А дві інші групи, а саме conjunct і disjunct функціонують на рівні тексту забезпечуючи йому когерентність і логічну послідовність. [ 3 ]

Використана література:

1. Каушанская В. Л. Грамматика английского язика. – Киев , 1997. – 214 с.

2. Електронна енциклопедія « Encarta »

3. Quirk R. A Grammar of Contemporary English . / R.Quirk , S.Greenbau , G.Leech , J. Vartvik . – L: Longman, 1972. – 1120 p.