WEB-ресурс научно-практических конференций

Кісенко О.О.

Класичний приватний університет, м. Запоріжжя

ФОРМУВАННЯ РИТОРИЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВИКЛАДАЧА-ФІЛОЛОГА ВНЗ

Орієнтація освіти України на нову соціально-педагогічну парадигму, поширення інноваційних процесів у практичній педагогіці активізує інтерес до гуманітарного циклу дисциплін, спрямованих на формування творчої гармонійної особистості, яка може ефективно володіти переконуючим словом, етичним риторичним вчинком.

У цих умовах вітчизняна вища школа передбачає виведення її на світовий рівень, а тому стосується багатьох проблем, серед яких чинне місце належить формуванню висококваліфікованих педагогічних кадрів, які повинні майстерно володіли ораторським мистецтвом.

Нова галузь педагогічної науки – теорія і технологія виконавсько-мовленнєвої діяльності – знайшла відображення в працях І.О.Зимньої, А.Й. Капської , О.О.Леонтьєва, Ю.Л. Львової та інших. У галузі педагогічного спілкування на специфіку живого слова звертали увагу В.А. Кан-Калик , М.С.Пашкова. Дослідження Ю.П.Азарова, Н.І. Болдирєва , Н.В.Кузьміної, А.О.Сластьоніна вказують компонент, який є обов’язковим у діяльності майбутнього педагога, а саме майстерність слова [2].

Ораторське мистецтво майбутнього викладача філології ВНЗ розглядається як на основі художнього читання, методики виразного читання, на основі вивчення сценічної діяльності (М. Щепкіна , М. Горбунова , М.Заньковецької, М.Садовського, М.Тобілевича), авторського читання (І.А.Крилова, Т.Г.Шевченка, М.В.Гоголя, В.Блакитного, О.Вишні), словесної діяльності видатних педагогів (А.С.Макаренка, В.О. Сухомлинськог ), так і на основі аналізу історії й теорії ораторського мистецтва [1].

Виховання риторичної культури майбутнього викладача вищої школи вимагає формування спеціальних умінь педагога на основі тісного зв'язку із вихованням культури мовлення. Зміст програми з риторики включає знання історії та теорії ораторського мистецтва, розвиток педагогічної техніки, культури мовлення, полемічної майстерності оратора та дисципліни, які формують мисленнєво-мовленнєву та комунікативну культуру, а також рідну та іноземні мови, педагогіку, логіку, психологію, мистецтво ділового спілкування тощо. Живе ораторське слово викладача - це творчий акт ефективної комунікації із студентами, де матеріалом для спілкування виступають власні думки педагога або думки, які письменники та вчені втілюють у спеціальних текстах. Вплив викладача вищого навчального закладу на емоції та інтелект студентів - необхідна умова впливової переконуючої усної комунікації [3].

Моделювання навчального процесу у ВНЗ передбачає використання системного підходу як способу вивчення, аналізу й узагальнення педагогічних фактів та явищ у діалектичному процесі пізнання[3].

Погляди педагогів та риторів з даної проблеми збігаються в обґрунтуванні необхідності формування психологічної готовності майбутніх викладачів ВНЗ до ораторської діяльності, оптимізації управління цим процесом на всіх етапах навчання і педагогічної діяльності.

Зміст системи передбачає створення передумов для теоретико-практичного оволодіння майбутніми викладачами філології вищої школи ораторськими уміннями як способом педагогічного впливу.

Таким чином, майбутній викладач вищої школи повинен володіти вміннями: будувати розгорнутий монолог (наприклад, лекцію) з фахової проблематики; підтримувати ефективну конструктивну бесіду з будь-якої теми; засвоїти полемічне мистецтво, культуру конструктивного діалогу та полілогу, як то диспут, полеміка, дискусія; володіти етикою оратора; виробити індивідуальний образ оратора, власний ораторський стиль; розуміти і виявляти риси національної специфіки виступів та риторичних текстів.

Література

1. Гуревич С.С. О снови риторики.–К.: Радянська школа,1978. – 315с.

2. Канская А.И. О сновные тенденции развития мастерства слова педагога. – К.: Радянська школа, 1988. – 287с.

3. Чернокозов И.И. Профессиональная этика учителя. – К.: Радянська школа, 1988. – 221с.